Ющенко, це краще, що з нами усіма сталось

УП на ютубі розмістила відео з назвою: Невдаха Ющенко.

Після шквалу звернень, заголовок змінили. Це добре, звісно. Але називати Ющенка невдахою? Серйозно? Це ми невдахи, які після Ющенка обрали кримінального Януковича, а після Порошенка – паяца на літеру З.

Казала тоді, коли це було немодним, кажу і зараз – Ющенко, це краще, що з нами усіма сталось. Це потім ми все просрали.

Дуже гарно написав про це Oleksandr Zinchenko, Ось його пост. Він вартий бути прочитаним. Я прибрала про заголовок. Повторююсь, помилку виправили. І, сподіваюсь, зробили висновки.

“…Існують журналістські стандарти: достовірність інформації, точність, повнота фактів, неупередженість, етичність та баланс. Деякі експерти також пропонують уникати мови ворожнечі та клікбейту.

Що з цього не порушено у заголовку «Ющенко – невдаха»? Це російська доктрина «нації невдахи» яку формують довги роки інформаційні війська агресора в Україні формуючи націю лузер, націю невдаху. Особливо це робить УП, цим лайном довгі роки займались російськи парашутисти по редакціях новостних каналів у Пінчука.

Тобто «вдахами» були Кучма і Янукович?

На сьогоднішній момент Ющенко – це найбільш успішний поезидент України.

Невдахами є більшість українців, які проголосували у 2010 році за Януковича, а у 2019 році – за Зеленського.

У 2010 році 12,5 мільйонів виборців у нашій країні проголосували за Януковича. Він їм пообіцяв “подолати Помаранчеву Руїну”.

Зараз вже ніхто з тих виборців не хоче пам’ятати, що замість “покращення життя вже сьогодні” вони отримали злидні і війну. Насамперед – в регіонах, які найбільше проклинали президента Ющенка і найбільше підтримували Януковича.

Мене це дратувало і тоді, і сьогодні.

Можна було скільки завгодно кпинити над ним, але що ми маємо у сухому залишку.

За перші два роки президентської каденції Ющенка доходи громадян виросли у два рази за їх власним твердженням – з 44 у 2004 до 100 у 2006 (данні Інституту Соціології НАНУ). ВВП України за перші 4 роки каденції Ющенка виріс майже в три рази.

Рекордні прямі іноземні інвестиції. Більших не було ані до, ані після.

Протягом першого терміну Кучми в Україну прийшло 2 млрд 810 млн інвестицій, протягом другого – 23 млрд 978 млн.

За Ющенка – 39 млрд 32 млн.

За Януковича – 26 млрд 602 млн.

За Порошенка – 14 млрд 839 млн.

За Зеленського – 15 млрд 986 млн.

Тобто за часів Ющенка у економіку України прийшов той обсяг інвестицій, який був за трьох президентських каденцій разом – першу каденцію Кучми, Порошенка та Зеленського.

Перші два роки Януковича – це зростання доходів громадян лише на третину, а не в рази, як було за Ющенка. Але результатом правління Януковича стало те, що ми в наших доходах відкотилися далеко назад.

Порошенко стартував у ситуації війни, анексії частини наших земель та дуже несприятливої кон’юктури світових ринків. Тому про динаміку доходів “як за Ющенка” навіть мріяти не можна було.

Про “Кінець епохи бідності” можна я цього разу промовчу?

Тобто, в економічній складовій Ющенко – є найбільш успішним президентом з усіх п’яти з половиною.

Зростало усе: макроекономічні показники, доходи громадян, соціальні виплати, золотовалютні резерви.

Геополітика.

Він вас попереджав у 2008 році, що наступними після Грузії будемо ми, що Росія – ворог? Хто там хихотів в унісон Путіну? Що йому тоді більшість казала? Хто був правий? Більшість, чи він? На жаль, 2014 рік показав, що більшість не мала рації. Росія – ворог.

НАТО. Він казав, що наш вектор – у цьому напрямку. Нагадати, який спротив це мало у суспільстві? У 2006 році – майже 65% українців казали, що нам НАТО нє нада. Круто, що Путін вправив мозок більшості. Але Ющенко їм це казав раніше. Чути ж не хотіли!

Єдина помісна церква. Він почав робити ті кроки, які ніхто до нього не робив. Згадайте, який спротив був і ззовні, і в українському суспільстві! Чи й це вже забули?

Національна пам’ять. Він є засновником Українського інституту національної пам’яті. Відкриття правди про тоталітарне минуле, визнання Голодомору – геноцидом заклали фундамент новітньої ідентичності. В результаті у рф Сталін – найбільш популярний діяч минулого, а в нас – найбільш проклинаємий. Між нами і ними – прірва. І це було закладено його політикою.

Культура. “Думай по-українськи!” Пам’ятаєте як глузували над цим гаслом? То хто був правий? Ті, хто глузували? Чи президент Ющенко?

Мистецький Арсенал, Музей Голодомору, Музей у Батурині, Музей у Чигирині, Музей Української революції, Музей Грушевського. А тепер назвіть мені прізвище президента України, який заснував більше музеїв, ніж Ющенко?

Усі з якоюсь легкістю забули, що він як голова Нацбанку був одним з батьків макроекономічної стабілізації у 1990-ті. У 1993 році інфляція була 10 256%. У 1996 році – 10%.

Усі з якоюсь легкістю забули, що дії його уряду дозволили розрахувалися по багатолітнім боргам по пенсіям, не стало бартерних розрахунків і віялових відключень електрики, врожай хліба виріс майже у два рази за один лише рік. Тоді це виглядало як політ у космос.

З перспективи сьогоднішнього дня – це державний діяч, який створив не тільки візіонерську рамку, а й ціннісний та інституційний фундамент, які дозволили нам вистояти у 2013-2014 та після 2022 року”.

P. S. Ми маємо одні огидну рису – невдячність. Невдячність така що обрали чорта який все своє свідоме життя, коштом спеціальних органів агресора, хейтив все українське прямо зі сцени. На жаль…