Вперше до Сейму Польщі кандидує закордонна українка

За даними соціологів, у польських виборчих перегонах лідирує теперішня партія влади – «Право і справедливість» (ПіС). Якщо результати опитувань громадської думки підтвердяться, то ПіС візьме майже 42 відсотки голосів виборців. На другому місці, з результатом 22 відсотки голосів, може опинитися правоцентристська «Громадянська коаліція». До польського парламенту, після п’ятирічної перерви, збираються повернутися й ліві партії. Політиків лівих поглядів, які об’єдналися в коаліцію «Ліві», підтримує понад 13 відсотків опитаних виборців.

Попри критику з боку міжнародних правозахисних організацій, правляча у Польщі партія ПіС користується стабільно високою підтримкою поляків. Цій політичній силі, яка зосередила в своїх руках усю повноту влади, закидають згортання свободи слова і незалежності судів. Утім, для виборців цієї партії найважливішим аргументом на її користь є низка соціальних програм, впроваджених владою протягом останніх років. Наймасштабніша з них – це так звана 500+, тобто щомісячна грошова допомога сім’ям у яких є неповнолітні діти. На кожну дитину батьки отримують 500 злотих допомоги, тобто понад 100 євро.

За даними Інституту ринкових та соціальних досліджень (IBRiS), виборці «Права і справедливості» голосуватимуть за цю партію передусім з огляду на її дотеперішні соціальні програми. Натомість третина поляків, яка підтримує опозиційну «Громадянську коаліцію», готова голосувати за неї за принципом «аби не ПіС».

Українку у Сейм! – девіз виборчої кампанії Мирослави

Мирослава Керик каже, що кандидує від «Громадянської коаліції», бо саме ця політична сила запропонувала їй місце у своєму списку по Варшавському округу. Це вперше у Польщі представник емігрантів з України, відомий своєю активною діяльністю, бере участь у парламентських виборах.

Про її кампанію пишуть провідні польські інформаційні ресурси. Скажімо на сайті oko.press опублікувано розмову з українкою, де сказано, що вибори за її участю – це тест для польського суспільства на відкритість і толерантність.

Натомість Gazeta Wyborcza звертає увагу на труднощі, з якими Мирослава зіткнулася під час виборчої кампанії саме через своє українське походження.

Керик обґрунтовує свою згоду на пропозицію польських опозиціонерів: «Тепер у Польщі є сотні тисяч українців з так званої нової діаспори. Є також українці-автохтони, є й такі, які тут живуть і працюють, та через свій неврегульований статус їх не чують. Я хочу стати голосом усіх цих людей і вирішувати їхні нагальні проблеми на рівні парламенту».

Громадська діячка приїхала до Польщі 17 років тому й протягом тривалого перебування в цій країні отримала польське громадянство. Після Помаранчевої революції вона разом із однодумцями заснувала у Варшаві фонд «Наш вибір», який займається питаннями трудової міграції.

Згодом на базі фонду Мирослава та її друзі відкрили в столиці Польщі «Український дім» – установу, яка поєднує функції інституту української культури, місця зустрічі українців і поляків, а також навчального центру для дітей і дорослих.

Діячка розповідає, що в «Український дім» часто приходять громадяни України, які мають багато клопотів із врегулюванням свого статусу трудового мігранта. За її словами, установи, які займаються видачею дозволів на перебування у Польщі, функціонують настільки неефективно, що деякі справи українців розглядають протягом року, а то й довше. Це зумовлене поганим фінансуванням цих установ, внаслідок чого чиновники там довго не затримуються.

Керик переконана: «Польській міграційній політиці потрібні системні зміни. Недофінансованість установ, які займаються питаннями міграції, спричиняє те, що заробітчан фактично спихають у тінь. Тому втрачають і мігранти, і польська держава, і бізнес».

Діячка каже, що серед іншого в парламенті хотіла б зайнятися питанням безпеки трудових мігрантів, адже разом із збільшенням кількості заробітчан у Польщі помітно зросла кількість актів агресії щодо них.

Свою кампанію Мирослава Керик проводить на вулицях польської столиці. Її виборчий девіз – «Українку у Сейм!». Разом із друзями українцями і поляками вона роздає свої листівки і відповідає на запитання зацікавлених.

«Здебільшого варшав’яни позитвно сприймають той факт, що їхня нова співгромадянка, родом з України, хоче потрапити в парламент. Я не раз чула від випадкових перехожих, що прийняла правильне рішення, бо велика українська трудова міграція повинна мати свого представника в Сеймі», – каже Крик

Вона наголошує, що віч-на-віч ніхто з поляків не заперечив права української активістки на кандидування. Інакша ситуація в інтернет-мережі.

«Коли я повідомила, що кандидую до польського парламенту, то на мою адресу в інтернеті полилася мова ненависті. Якісь анонімні коментарі почали писати, що Польща для поляків і українка не повинна представляти їх у Сеймі. Тобто вони вважають непольських громадян Польщі людьми гіршого сорту. Та є й такі доброзичливі і рішучі коментарі реальних, а не віртуальних поляків, які додають мені відваги і сили», – розповіла кандидатка до польського Сейму.

Емігрантка краще розуміє проблеми емігрантів – експерт

Недім Усейнов, політолог і кримськотатарський діяч у Польщі, схвально говорить про рішення Мирослави Керик кандидувати до парламенту. Він припускає, що років через десять у Польщі буде багато нових громадян, які народилися за її межами. За його словами, полякам не треба повторювати помилок тих західних країн, де трудових мігрантів вважали тимчасовим явищем. Мовляв, чужинці приїхали, попрацювали і поїдуть собі додому.

Активіст розмірковує: «Багато іноземців, зокрема українців, які останніми роками приїхали до Польщі, залишаться в цій країні. Те, що вони вкладатимуть у серця і голови своїх дітей про їхній новий дім, залежить від таких людей, як Мирослава Керик. Вона сама є емігранткою, тому краще, ніж інші розуміє, ким є ці сотні тисяч новоприбулих українців».

Усейнов здивований позицією правлячої у Польщі політсили «Право і справедливість», яка не подумала про те, аби включити у свої виборчі списки когось із українських мігрантів. На його думку, партії влади пора зрозуміти, що представник нових польських громадян в її лавах міг би багато зробити для вирішення складних питань у взаєминах держави і трудових мігрантів.

Схожі міркування у Марціна Свенціцького, депутата Сейму від партії «Громадянська платформа». Участь Мирослави Керик у виборах до Сейму він називає новою якістю польської політики.

«Дуже важливо, щоб хтось такий, як Мирослава був у Сеймі, тобто людина, яка з власного досвіду знає, що таке життя емігранта у Польщі. У кожній нормальній країні меншості мусять бути представлені в парламенті».

Свенціцький каже, що свого часу його брат був емігрантом у Швеції й обирався до шведського парламенту. Він наголошує, що Польща має велику діаспору в різних країнах світу, а її представники активні в тамтешньому політичному житті. «Тому мені дуже дивно, що серед поляків трапляються такі обмежені люди, які не хочуть, аби нові громадяни кандидували до Сейму», – підсумовує польський політик.