Шукайте жінку: партії, у списках яких буде замало кандидаток, не зареєструють на виборах.

У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Тобто гендерний мінімум для жінок і чоловіків становить 40%. Про це йдеться у Виборчому кодексі України, який нардепи ухвалили напередодні Нового року. Партійна система обов’язково діятиме на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищує 90 тисяч. До цього переліку потрапляють усі облради та 30 міських рад.

На місцевих виборах гендерну квоту вперше запровадили 2015 року. Але тоді санкцій за її недодержання не було, як і були відсутні додаткові бонуси за дотримання цієї квоти. Тепер же ЦВК вперше в історії України не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу. 

Якщо на виборах 2015 року можна було кандидуватися від партії одразу в ради кількох рівнів, то тепер діє нове правило: один кандидат – одне балотування. Це означає, що якщо раніше одні й ті ж кандидатки могли доповнювати гендерну квоту, то тепер партії мають посилено шукати кандидаток-жінок, щоб подати список в різні ради.

Парламентська гендерна квота для наступних виборів теж визначена на рівні 40% і відтепер є обов’язковою для виконання. Порівняймо: на виборах 2019 року вона сягала 30% і не була обов’язковою. Якщо ж партія, яка пройшла до парламенту, її дотрималася, то вона додатково отримає 10% до суми річного держфінансування. 

Рух ЧЕСНО підрахував, скількох кандидаток потрібно знайти партіям для участі в місцевих виборах 2020 року, якщо вони планують балотуватися до обласних рад і рад великих міст. 

Як вплинуло введення квот у 2015 році на склад рад

У жодному обласному центрі на місцевих виборах 2015 року сумарний середній відсоток жінок у списках прохідних партій не перевищував 40%. Про це свідчать дані, які проаналізував Рух ЧЕСНО. Це означає, що політсилам, представленим у місцевому самоврядуванні, необхідно терміново шукати потенційних кандидаток. 

Середній відсоток жінок у списках прохідних партій в жодній раді не перевищив поділки у 40%. Але в 2015 році низка партій мала 40% і більше кандидаток: “Свобода” та Рідне місто у Кропивницькому, “Самопоміч” у  Запоріжжі та Дніпрі, БПП у Вінниці, “Батьківщина” в Рівному та Івано-Франківську, Укроп та Народний контроль в Луцьку, “Батьківщина” та КМКс партія угорців в Ужгороді, “Опозиційний блок” в Чернігові. Загалом 9% від прохідних партій мали у своїх списках 40% і більше кандидаток.

Найважче буде знайти жінок для тих партій, які планомірно не розвивали жіноче крило в громаді, мали раніше дуже низький відсоток кандидаток у списку. 

Заручники округів: як нові правила вплинуть на якість гендерної квоти?

Законодавство підготувало для партій ще один виклик. Як роз’яснили Руху ЧЕСНО в ЦВК, згідно з новими правилами Виборчого кодексу, один кандидат/ка може балотуватися лише в одному окрузі – тобто в одну раду. Якщо в 2015 році одні й ті ж кандидатки від партії могли йти в облраду, міськраду, балотуватися на мера, то тепер один кандидат – одне балотування. А це означає, що одні й ті ж представниці партії не можуть закрити гендерну квоту партії в радах різних рівнів. 

Читати також: Нові правила гри на місцевих. Як це буде?

“У нас є районні депутати-жінки, також голови ОТГ, обрані від нашої партії, є депутатки сільських рад. У деяких радах нашу партію представляє половина жінок. Заповнити гендерну квоту – не проблема. Якщо дозволять балотуватися до кількох рівнів рад – буде простіше. Наприклад, маємо діючу голову ОТГ, паралельно вона може балотуватися до обласної та районної рад. Одна людина замінить трьох. Якщо ні – шукатимемо на місцях”,  – каже Микола Палійчук, голова Івано-Франківської обласної організації політичної партії “УКРОП”. 

“Що стосується обласної ради, то пріоритет з дотриманням квоти матимуть районні організації. Також, ураховуючи велику заставу для партій на прийдешніх місцевих виборах, розглядаємо можливості об’єднання з іншими невеликими партіями, які не зможуть самостійно піти на вибори”, – додає Палійчук

Отже партійні осередки, навіть якщо розвивали жіноче крило, наразі стоять перед серйозним викликом пошуку значно більшої кількості кандидаток в ради різних рівнів. Хоча законотворці ще можуть внести зміни до Виборчого кодексу.

Скільки ж треба кандидаток

З огляду на те, що станом на березень 2020 року кількість депутатів у радах великих міст та облрадах залишається незмінною, Рух ЧЕСНО полічив, яка мінімальна кількість кандидаток має бути у списках партій, котрі вирішили охопити всі округи у великих містах, а таких є 30. 

Що стосується міст обласного значення, то кількість жінок, яку повинні залучити партії, теж має зрости.

Як видно на графіках, для того, аби висунути лінійку кандидатів на всі вакантні місця в раді, потрібно мати в команді від 14 (Ужгородська міська рада) до 48 кандидаток (Київська міська, Харківська та Дніпропетровська облради).

Зазначимо, що подання списку кандидатів, який покриватиме всю чисельність ради, наприклад 64 із 64, не є обов’язковою умовою. Партія може висунути, скажімо, 15 кандидатів, охопивши лише частину округів. Головне, аби кожну стать представляли щонайменше по 6 кандидатів. 

Для тих партій, які балотуватимуться до рад великих міст та обласних рад, загальна кількість кандидаток на місцевих виборах 2020 року значно зросте. Для того, щоб покрити всі великі міста з усіма округами й отримати реєстрацію в ЦВК, доведеться знайти 620 кандидаток, а для облрад – 668. 

Найменше кандидаток партіям потрібно відшукати для Ужгородської міськради та Закарпатської облради – загалом їх має бути щонайменше 40. Найбільше ж потрібно буде заповнити списки для Києва й області та для Харкова й області, де повинно бути не менш ніж 82 кандидатки.

Кого обирають виборці

Гендерну квоту введли для того, щоб у радах збільшити кількість жінок. Але вибори 2015 року доводять, що партії кандидували жінок, але виборці їх не обирали.

Так, до прикладу, “Свобода” у Києві мала у списку понад 28 % кандидаток і майже виконала квоту, яку передбачав закон, а в Київраду не потрапила жодна “свободівка”.

“Якщо запитати про перших п’ять “свободівців” навмання, то ви точно згадаєте Ірину Фаріон. Ірина Сех – перша жінка в Україні призначена головою ОДА. Квотність буде дотримана, як і на минулих місцевих виборах. Але так сталося, що виборці зробили свій остаточний вибір. Є дуже багато дівчат у “Свободі”, які так чи інакше не були обрані і на це не може вплинути партія, усе залежить від волі виборців. Більшість з них стали помічницями депутатів”, – каже голова фракції “Свобода” у Київраді Юрій Сиротюк.

Майже аналогічна ситуація трапилася у Київраді з “Єдністю”. Виборці цієї партії по суті не обрали жінок в столичну раду. 

Аналогічна ситуація в “Свободи” у низці інших міст. Зокрема в Херсоні, Луцьку, Житомирі, Полтаві. Але у Рівненській, Сумській та Тернопільській міських радах від “Свободи” обрано більший відсоток жінок, ніж відсоток кандидаток у виборчому списку.

У інших партій також є ради, де вони кандидували значний відсоток жінок, але депутатаками не стала жодна з них. Така ситуація у “Батьківщини” в Хмельницькій, Полтавській, Кропивницькій, Івано-Франківській, Черкаській радах. У “Самопомочі” в  Тернопільській, Чернігівській, Дніпровській, Ужгородській, Кропивницькій, Полтавській, та Вінницькій радах. У “Радикальної партії” у Рівненській, Кропивницькій, Луцькій радах. У інших партій також траплялися такі випадки, але не так часто.

Але є партії, які провели в раду більший відсоток жінок, якщо порівнювати з тим середнім відсотком, який був у списку від початку. Такі випадки зафіксовані у 16 міських радах обласних центрів України у 2015 році. Частіше за все це стосувалося партій “Самопоміч”, “Батьківщина” та БПП. Рідше “Радикальної партія Ляшка” та “Свободи”.

Без дотримання квоти ЦВК не реєструє

На місцевих виборах 2020 року ЦВК вперше відмовлятиме партіям у реєстрації в разі недодержання гендерних квот.

“У разі недотримання організацією політичної партії під час висування кандидатів у депутати до відповідних рад вимог Виборчого кодексу України щодо забезпечення визначеного рівня присутності у виборчих списках та переліках кандидатів – жінок та чоловіків територіальною виборчою комісією буде прийматися рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів”, – коментує Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Виборчий кодекс змінив правила гри на місцевих виборах у великих містах та до облрад не тільки в частині гендерної квоти. Законотворці збільшили округи, а кількість депутатів залишилася незмінною, і тепер у бюлетені виборець уперше сам зможе обрати кандидата чи кандидатку від партії, котру він підтримує. У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Але форма бюлетеня залишає можливість для спотворення результатів виборів.

Читайте також: Як зробити виборчий бюлетень зручним для голосування 

Зауважимо, що депутати на місцевому рівні працюють безоплатно, хоча мають досить високу відповідальність перед виборцями.

Читайте також: Чому так важко знайти порядних депутатів і як це змінити

Ще однією перепоною на шляху до обрання депутатом стало збільшення в 40 разів сум застави на виборах у великих містах та до облрад. Нардепи внесли поправки щодо зменшення цього розміру, але на сьогодні парламент їх ще не розглянув.

Для партій, котрі висуватимуть кандидатів до рад населених пунктів з кількістю виборців меншою за 90 тисяч, гендерна квота залишилася на рівні 30% без зазначення порядку у списку.

“Щодо виборчої системи до інших рад, то під час формування переліку кандидатів у депутати міських (міст із кількістю виборців до 90 тисяч), а також районних, районних у містах, сільських, селищних рад організація політичної партії має зберегти 30% гендерну квоту”, – пояснює Руху ЧЕСНО членкиня ЦВК Вікторія Глущенко.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував, як змінилися правила гри для великих громад та населених пунктів з кількістю виборців менш ніж 90 тисяч. Також Рух ЧЕСНО розробив макет форми бюлетеня, який міг би стати простішим для виборців і членів ДВК, котрі рахуватимуть результати волевиявлення громадян. Законотворці ще можуть внести зміни до Виборчого кодексу.

Новини Партнерів