Як працівники системи БПД наближають нашу перемогу

Війна об’єднала всіх українців. Поки наші захисники боронять Україну на полі бою, в тилу кожен робить усе можливе, аби перемога настала якомога швидше. Волонтери шукають житло для переселенців, збирають кошти військовим, роздають гуманітарну допомогу, плетуть маскувальні сітки, готують смачні страви учасникам тероборони… Не залишилися осторонь активної волонтерської діяльності і фахівці системи безоплатної правової допомоги, які витрачають на це майже весь свій вільний від роботи час. Всіх працівників регіональних та місцевих центрів з надання БВПД, які наближують нашу перемогу, згадати неможливо – їх дуже багато. Розповідаємо лише про деяких з них.

Прикарпаття: бойові батончики «Бандерівські»

Фахівці Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД з перших днів війни активно волонтерять. У вільний від роботи час директор центру Віталій Стусяк разом з працівниками Світланою Максим’юк, Юлією Дронь та Дмитром Савуляком долучаються до евакуації людей з місць, де ведуться активні бойові дії, допомагають їм знайти житло.

«Юлія та Світлана долучились і до інших місцевих волонтерських ініціатив – приєднались до команди волонтерів Штабу оборони Прикарпаття, особисто допомагають налагодити побут сім’ям, які прибули з дітьми. Окрім цього, напередодні Великоднього свята почали проводити майстер-класи для переміщених осіб з розпису писанки. Юлія очолила волонтерський рух з виготовлення бойових батончиків «Бандерівських»», – розповів директор Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Віталій Стусяк.

Чернігівщина: маскувальні сітки та гуманітарна допомога

У перші дні війни в Чернігові йшли бої, а мешканці околиць вже потребували гуманітарної допомоги. Фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області Ірина Бойко взяла відпустку, щоб допомагати людям – розвозила необхідні речі та їжу. 3 березня авто, на якому вона везла гуманітарну допомогу, обстріляли, і, на жаль, Ірина загинула.

Працівниці Менського місцевого центру, попри складні обставини, в яких вони опинились, не впали духом та почали надавати волонтерську допомогу місцевим жителям та українським військовим, витрачаючи на це кожну вільну від роботи хвилину. Поєднувати надання безоплатної правової допомоги та волонтерство виявилося нелегко, але допомогло усвідомлення, що все це – допомога людям.

Дарина Мальцева спільно з жителями Коропщини збирала продукти та передавала до Чернігова, який на той час був в оточенні. Спільними зусиллями розпочали виготовлення маскувальних сіток, а пізніше налагодили виробництво бафів та балаклав для військовослужбовців.

Аліна Федорченко у перші дні війни розпочала збір коштів для придбання найнеобхіднішого для військових. Наступним кроком став збір теплих речей та продуктів, які передавались до Чернігова та Ніжина.

«У перші дні війни я зрозуміла, що життя змінює напрям, і потрібно пристосовуватися до тих реалій, які є сьогодні. Ми з друзями чітко усвідомили, що у кожного має бути свій фронт роботи. І попри те, що проживаємо у невеличкому селі на Чернігівщині, розпочали волонтерську роботу у тих масштабах, яких могли», – ділиться Аліна Федорченко.

Працівниця Ніжинського місцевого центру Кисиленко Олена з родиною плете маскувальні сітки. За її словами, після основної роботи, надання правової допомоги людям, переключення на фізичну роботу – це своєрідний відпочинок.

«Побачила оголошення: «Потрібна тканина і руки для плетіння». Вирішила допомогти. Через обстріли не завжди було можливо фізично дістатися до пунктів плетіння, але ми продовжували роботу вдома», – розповідає Олена.

Керівниця Варвинського бюро правової допомоги Ольга Місько співпрацює із волонтерами Варвинської територіальної громади.

«Кожен бореться з ворогом на своєму місці. Надання правової допомоги – це також внесок у перемогу. Але для мене цього замало. Ми з дівчатами збираємо продукти, гроші, закуповуємо крупи, консерви. Все передаємо до селищної ради, там формуються вантажі для потреб Збройних Сил України у Прилуках», – розповідає Ольга.

Полтавщина: догляд за дітьми, виробництво сиру та печива

Фахівці Лубенського місцевого центру з надання БВПД у свій позаробочий час долучилися до забезпечення роботи пункту видачі гуманітарної допомоги благодійної організації «Українська освітня платформа», де внутрішньо переміщені особи та малозабезпечені родини мають змогу отримати їжу, засоби особистої гігієни, одяг. Ще вони допомагають шукати житло для ВПО у Лубнах та Лубенському районі та організували збір продуктів місцевим добровольчим формуванням територіальної громади.

Фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги № 2 Яна Бардакова після роботи доглядає за грудними дітками з дитячих будинків Харківщини, яких евакуювали на Полтавщину. Також вона допомагає у пошуку та придбанні тактичного спорядження для військовослужбовців, плете маскувальні сітки та костюми.

А от фахівчиня Кременчуцького місцевого центру з надання БВПД Альона Макаренко присвятила волонтерству свою відпустку – займається розселенням переселенців у Кременчуці, надає їм правову та психологічну підтримку, гуманітарну допомогу.

Очільниця Козельщинського бюро правової допомоги Аліна Юрченко зібрала невеликий жіночий колектив і разом з ними налагодила виробництво сиру. Молоко для цього надають фермерські господарства однієї з ОТГ області. Тож після основної своєї роботи ці дівчата за день переробляють 200-400 літрів молока в адигейський сир, який передається захисникам України у зону проведення бойових дій, зокрема у місто Охтирку.

Смачні пиріжки та печиво для військовослужбовців випікає на дозвіллі фахівчиня Козельщинського бюро правової допомоги Ілона Свистун. Також вона закуповує речі першої потреби для гуманітарних штабів.

Працівники системи БПД Полтавщини вміють активно поєднувати роботу та можливості для допомоги у воєнний час. Так, фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області Юлія Козаченко вступила до лав громадського формування з охорони громадського порядку одного з ОТГ Полтавщини. Також вона долучилася до підготовки матеріалів для виготовлення маскувальних сіток, допомагає у розселенні переселенців.

«В умовах воєнного стану кожен українець показує незламну волю, силу духу, а ще шалене бажання допомагати один одному, своїм громадам, кожному громадянину, щоб хоч маленькими своїми кроками та діями наближати нашу спільну перемогу. І вона неодмінно буде за нами!», – переконана Юлія Козаченко.

Сумщина: як працює ланцюжок допомоги

Колектив Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області у позаробочий час організував збір продуктів, що були направлені до міста Тростянець. За сприяння очільниці Регіонального центру Олени Демченко, з ініціативи адвокатів Марини та Сергія Андрієнко, які співпрацюють з системою БПД, була зібрана гуманітарна допомога, яку вже отримують ті, хто її потребує.

«Коли ми починали, то в нас не було нічого, крім величезного бажання допомогти своїм співвітчизникам, які залишилися у Тростянці. Тепер ми знаємо все про волонтерство: до кого слід звертатися, як працює весь цей ланцюжок допомоги людям, які опинилися в біді», – розповідає Марина Андрієнко.

Волонтерство буває різним, і кожна людина може знайти собі роботу до душі – і вся вона цінна.

«Моя робота в благодійній організації проходить на волонтерських засадах у вільний від роботи час. А займаюсь тим, що вмію і люблю. Оприлюднюю у соцмережах та на сайтах інформацію про збір коштів. Діяльність благодійної організації спрямована передусім на допомогу нашим захисникам та ВПО. Для воєнного часу це пріоритети. За фахом я юрист, тож надаю й правову допомогу всім, хто цього потребує», – говорить Яна Кравець.

Закарпаття: прихисток і підтримка

Одним з перших у системі БПД Закарпаття, хто прийняв у себе вимушених переселенців, був директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець. А за ним і інші працівники системи БПД регіону.

Директор Ужгородського місцевого центру Михайло Давиденко прихистив у себе родину колеги із Запорізького місцевого центру. Зараз вони разом чергують у консультаційному пункті правової допомоги на залізничному вокзалі, куди прибувають евакуаційні потяги. Також у вільний від роботи час вони забезпечують тканиною для пошиття шапок і балаклав Рух підтримки закарпатських військових, які допомагають ЗСУ.

Юристка Ужгородського центру Анжеліка Машкова прийняла у своїй оселі дві родини переселенців, а також журналістів із Києва, які прямували у Європу. Крім цього, після завершення робочого дня та у вихідні вона та її колега Вікторія Чепка разом із іншими ужгородськими волонтерами плетуть маскувальні сітки для фронту.

У будинку комунікаторки Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Оксани Дудаш знаходили тимчасовий прихисток родини із Києва, Кропивницького, Запоріжжя, Одеси.

«Оговтавшись від страшної новини про вторгнення рф, ми з чоловіком вирішили, що потрібно якось допомагати. Тому спочатку придбали павербанки для хлопців із нашої 128-ої бригади. Далі допомагали переселенцям, які проживають у гімназії. Нині там перебуває 240 переселенців, 140 з яких – діти. На початку не вистачало елементарних ліків: заспокійливих (особливо), від застуди, шлункових засобів. Ми шукали їх по всьому місту і щиро раділи, коли вдавалося знайти бодай кілька упаковок валер’янки та корвалменту», – ділиться Оксана Дудаш.

Разом із іншими небайдужими людьми вони долучилися й до підготовки Великоднього святкування для переселенців. І якщо раніше Оксана Дудаш вважала, що поєднувати роботу і волонтерство неможливо, то ці два місяці війни змінили її думку.

Буковина: «Волонтери Вижниці» допомагають вже 8 років

У 2014 році, після початку війни на сході України, у місті Вижниця Чернівецької області ініціативна група патріотів заснувала громадську організацію «Волонтери Вижниці». Серед них була і директорка Вижницького місцевого центру Людмила Мацюк. Упродовж восьми років організація надає допомогу тим, хто її потребує. Основними напрямами діяльності організації є волонтерство, соціальна сфера, громадська робота і юридична допомога. Зараз волонтери допомагають вимушеним переселенцям вирішити гуманітарні проблеми та отримати соціальну, психологічну та юридичну допомогу.

«Нині, коли росія веде проти України повномасштабну війну, всі наші зусилля спрямовані на підтримку тих, хто нас боронить, передусім українських військових, які зараз на передовій», – розповідає заступниця голови громадської організації «Волонтери Вижниці» Людмила Мацюк.

Київщина: «гастрономічний» фронт

Вдало поєднувати роботу та волонтерство вдається також фахівчині Регіонального центру з надання БВПД у Київській області Антоніні Господаренко, яка у вільний час долучилась до виробництва м’ясних консервів для наших військових.

«Гастрономічний фронт непомітний, оскільки він не має блискавичних перемог, але на ньому свої виклики. Багато виробництв харчової промисловості збільшило свої потужності, аби наші воїни не були голодними, потрібні робочі руки. І українська спільнота відгукнулась», – говорить Антоніна.

Харківщина: патрулювання вулиць і не тільки

Працівники Валківського бюро після роботи і у вихідні допомагають людям, які прибули з територій де ведуться бойові дії. Тетяна Шульжик шукає житло та розселяє внутрішньо переміщених осіб на території громади. Також вона разом з іншими плете маскувальні сітки. Наталія Коденко комплектує продуктові набори для ВПО та видає дитяче харчування й засоби гігієни, веде реєстр отримання гуманітарної допомоги, допомагає заповнювати заяви на отримання компенсації за житлово-комунальні послуги.

Співробітники Чугуївського місцевого центру приймають гуманітарні вантажі, розподіляють їх. Та патрулюють вулиці у складі вуличних патрулів, допомагаючи попередити мародерство залишених господарями будинків і квартир.

Дистанційна робота для юристів Первомайського місцевого центру – це не дистанціювання від людей. І їхній робочий день практично ніколи не закінчується о 18:00.

«Юристи центру постійно чергують у ЦНАПах, управліннях праці та соціального захисту населення, центрах волонтерської підтримки, відвідують місця проживання ВПО у громадах. Працівники поширюють правову та контактну інформацію, консультують, за потреби надають психологічну підтримку, всіляко допомагають працівникам установ і волонтерам. І роблять це не лише у робочий час, а й витрачають на це свій вільний час», – розповідає директорка Первомайського МЦ Ірина Шевченко.

Одещина: від «Архангела Михаїла» до ТРО

Начальниця Любашівського бюро правової допомоги Світлана Жмурко є однією із засновників ГО «Архангела Михаїла». Разом з однодумцями у свій позаробочий час вона збирає та розвозить допомогу переміщеним особам, які переселилися до смт Любашівка та прилеглих сіл, збирає допомогу військовослужбовцям на передову. Тепер члени ГО займаються налагодженням доставки посилок на схід країни.

Працівник одного бюро правової допомоги Одещини, ім’я якого ми не називаємо з міркувань безпеки, входить до добровольчого формування територіальної оборони та здійснює патрулювання свого містечка у нічний час.

З метою збору коштів на закупівлю речей першої потреби для громад Миколаївщини, які знаходяться на лінії розмежування та потребують допомоги, 15 квітня в Арцизі провели благодійну акцію «Я – це Україна». Від системи БПД до благодійного заходу приєдналися представники Арцизького місцевого центру Оксана Соколова, Марія Осауленко, Сергій Нофенко та Тетяна Соколова.

Львівщина: коли об’єдналися друзі з багатьох країн

Свою волонтерську діяльність директорка Червоноградського місцевого центру з надання БВПД Наталія Костишин розпочала ще у 2014 році, вдало поєднуючи її з роботою у системі безоплатної правової допомоги. За ці вісім років діяльність пані Наталі не зазнала особливих змін. Як і у 2014 році, вона разом з друзями з волонтерської групи «Все буде добре!» взялась організовувати постачання необхідних ліків, одягу, продуктів, військового спорядження тощо. Окрім доставки гуманітарної допомоги з інших країн, волонтери налагодили канал придбання необхідних ліків та військового обладнання і навіть автівок з-за кордону: сотні аптечок, тисячі сухпаїв, десятки одиниць оптики, кілька автівок, тактичне спорядження, засоби захисту.

«У нас є «дитячі дні». В ці дні смаколики печуть та прикрашають діти. Їх вироби потім їдуть до Чернігова, Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Чернігова, Бородянки, Харкова, Маріуполя», – розповідає Наталія Костишин.

Навколо ініціативи волонтерської групи об’єдналися друзі з Канади, США, Польщі, Франції, Німеччини, різних куточків України. Саме завдяки підтримці друзів реалізовується багато проєктів і закривається багато потреб захисників.

Житомирщина: облаштування бомбосховищ і донорство крові

Заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Житомирській області Наталія Радушинська з перших днів нападу росії на Україну долучилась до допомоги місцевій теробороні.

«Це природно – допомагати захищати рідне місто та країну. Наприкінці лютого та в березні, коли у місті була велика кількість блокпостів, після робочого дня робила те, що могла: купувала та привозила продукти, гарячу вечерю, одяг для місцевої тероборони. Коли були великі перебої з дизельним пальним, закуповувала його», – розповідає Наталія Радушинська.

Головний бухгалтер Регіонального центру Ольга Березовська долучилась до роботи волонтерського центру, що створений у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира. У позаробочий час на власному авто вона розвозить гуманітарні вантажі у міста і села Житомирщини, а також допомагає збирати допомогу для Харкова, Чернігова, Слов’янська, Попасної, Маріуполя. Це гуманітарна допомога для цивільних і амуніція для військових. А ще Ольга Березовська у березні надала притулок у своїй квартирі евакуйованим з Білогородки та Бучі.

Фахівчиня Регіонального центру Дар’я Гончарова у березні стала донором крові, щосуботи та щонеділі долучалась до приготування обідів для тероборони та робила «бандерівське смузі».

Працівники Житомирського місцевого центру долучились до волонтерських ініціатив, які зберігають життя цивільним та військовим. Фахівець центру Андрій Мілютін у вихідні долучався до облаштування бомбосховищ у Житомирі.

Ірина Котвицька після роботи не поспішає додому, а продовжує волонтерити. Вона доєдналася до виготовлення маскувальних костюмів та сіток для потреб фронту, шила військові медичні сумочки на пояс. Створює ляльки-мотанки для захисників України.

«Це своєрідні обереги для наших воїнів. Їх робили не лише дорослі, а й діти», –розповідає Ірина Котвицька.

У вільний від роботи час заступниця директора Новоград-Волинського місцевого центру з надання БВПД Юлія Парійчук допомагає на одній з волонтерських локацій міста, що відкрилась на базі соціальних служб Новоград-Волинського.

«Терпіти не можу невизначеності і бездіяльності. Тому коли у фейсбуці побачила заклик про потребу у речах для захисників – відразу долучилась. Вдома позбирала, що могла — ковдри, каремат, подушки, докупила предметів гігієни (що було проблемно, бо на третій день війни полички відкритих магазинів були майже порожні, а решта магазинів були зачинені). Принесла свій пакунок. І так продовжила допомагати», – згадує Юлія Парійчук.

Працівник Баранівського бюро правової допомоги Юрій Мельник теж з першого дня долучився до волонтерської роботи. Після роботи в бюро та на вихідних він розвозить харчові продукти для захисників територією Баранівської громади.

Тож працівники системи БПД роблять свій внесок у перемогу не лише на юридичному фронті, а й через інші різноманітні і неймовірні справи.