Котел
Іловайський котел — епізод війни на сході України у другій половині серпня 2014, в ході якого розгорнулися запеклі бойові дії між українськими збройними силами та підрозділами МВС з одного боку, та збройними формуванням невизнаної ДНР і російських збройних сил — з іншого. Характер боїв визначається стратегічним значенням Іловайська, який розташовується в 25 км на схід від Донецька — перехід Іловайська під контроль українських збройних сил дозволив би завершити блокування терористів в Донецьку, — сухо зафіксовано в українській версії Вікіпедії.
За оприлюдненою версією українські військові увійшли в Іловайськ 18 серпня. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста, однак після введення регулярних російських військ 23-24 серпня і через дезертирство під тиском ворога окремих українських частин вже 28 серпня іловайське угруповання опинились в оточенні.
29 серпня вночі російський президент Путін звернувся до бойовиків з закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинились в оточенні. Терористи згодом заявили, що готові випустити бійців з оточення. 30 серпня о 10:00 українські військові організованими колонами почали рух з міста, однак колони розстріляли, завдавши великих втрат українським батальйонам. За даними Міноборони, під Іловайськом загинуло 108 українських бійців, сотні бійців були поранені та були захоплені у полон.
За вересневим повідомленням генерального прокурора України Віталія Яреми, загиблих в Іловайській пастці вдвічі більше, а колишній чинник зовнішньої розвідки Микола Маломож впевнений, що кількість загиблих сягає майже тисячі. В котлі під Іловайськом загинуло від 800 до 1000 український військових, було поранено до 1500. Таку думку він висловив в ефірі Еспресо.TV.
2 вересня голова Верховної Ради відкрив п’яту сесію хвилиною мовчання. “Під Іловайськом загинула велика кількість наших військових, справжніх патріотів. Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання їх пам’ять!”, — звернувся Турчинов до депутатів та гостів.
Олександр Турчинов переконаний, що вище військове керівництво країни має відповісти за трагедію в Іловайську, де російські війська оточили українські підрозділи і, порушивши слово, розстріляли солдатів у спеціальному коридорі, через який солдатам обіцяли безпечний вихід. Про це він заявив 2 жовтня в інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ.
«Професіоналізм військового керівництва в тому і полягає, щоб не допускати оточення і котлів. Це, на жаль, не перший котел, в який потрапили наші сили. Але будь який котел — це наслідок одних і тих же причин: панічного відступу на стратегічному напрямку, відсутності координації дій, відсутність своєчасних рішень», — сказав тоді Турчинов.
Турчинов також розповів про нараду «на найвищому рівні» ще до подій в Іловайську. «Я говорив, що якщо ми не втримаємо оборону в районі Саур Могили та Амвросіївки, то дуже скоро отримаємо оточення військ під Іловайськом. Але, на жаль, висновки зроблені не були», — наголосив він.
Висновки щодо катастрофи під Іловайськом мають бути зроблені після ретельного розслідування. Про це в ефірі програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
“Питання щодо іловайського котла, і виходу з нього вимагає окремого розслідування і оцінок, але вони мають бути озвучені, коли це буде не так гаряче”, — зазначив міністр.
“За нашими оцінками, найбільші втрати і найбільші проблеми приніс сам вихід з котла, тому що довірилися підступним російським офіцерам, які ніби то порядні, і які потім як в тирі розстріляли ніші колони. У мене як у міністра є претензії до тих, хто займався плануванням цієї операції, зараз триває розслідування”, — сказав Аваков.
“Потрібно буде розповісти правду про цю операцію. Комусь пощастило, комусь не пощастило… Були б у всіх броньовані автомобілі, більшість би прорвалося”, — переконаний міністр.
Семен Семенченко та Юрій Береза, командири батальйонів «Донбас» і «Дніпро-1″ запевнюють, що причиною справжньої бійні, через яку довелося пройти учасникам АТО, стало зрадництво. «Ми потрапили в оточення не через те, що ми погані, не через того, що ми дурні. А ми потрапили туди через зраду, через зраду сектора» Д «в першу чергу, і саме генерала Литвина. Ми зустрічалися з президентом, і вимога одна — відставка міністра оборони, начальника Генерального штабу, і генерал Литвин повинен відповісти за законом», — заявив командир батальйону «Дніпро-1″ Юрій Береза під час прес-конференції в Дніпропетровську.
В розслідуванні причин трагедії в Іловайську наполіг президент, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Петро Порошенко. «Слідчі вивчають, яким чином планувалися і проводилися ці операції. Призначено військово-тактична експертиза, яка дасть відповідь про правомірність прийняття рішень командним складом сил АТО і ступеня їх відповідальності», — сказав він, перебуваючи в Маріуполі. В результаті Порошенко пообіцяв зробити «кадрові висновки».
Вивчати ситуацію під Іловайськом взялася і Верховна Рада: у парламенті створено тимчасову слідчу комісію з розслідування обставин загибелі і захоплення в полон бійців сил АТО. «Повинна бути дана оцінка діям і бездіяльності всіх тих, хто в рамках так званої антитерористичної операції мав приймати рішення по координації дій і врешті-решт повинен був прийняти своєчасне рішення про відведення військ або яке-небудь інше, яке дозволило б зберегти життя багатьом нашим співгромадянам», — заявив народний депутат від фракції «Батьківщина»Андрій Сенченко. Комісія також планує встановити, хто саме стріляв по українським бійцям: якщо вогонь вели не тільки бойовики, але й російські військові частини, то які саме.
Вторгнення російських військ в Україну і бій за Іловайськ — події, які вимагають самого ретельного розслідування. Не все можна сказати сьогодні. Але якщо винні не будуть притягнені до відповідальності — не буде зроблено висновків. А якщо не зробити висновки, Україна не зможе ефективно протистояти подальшому просуванню російської агресії. Про це написав на початку вересня відомий журналіст Юрій Бутусов у своїй статті “Подвиг і трагедія Іловайська”.
Головний редактор відомого інтернет-видання “Цензор.Нет” переконливо розписав, що рішення щодо штурму Іловайська було прийнято командувачем АТО. За словами автора війська сектора «Б» сил АТО отримали від командувача АТО генерал-полковника Віктора Муженко бойову задачу — взяття Іловайська та Ясинуватої — ключових пунктів, що дозволяють замкнути оточення навколо Донецька з півдня і півночі. Таким чином, створювалася загроза єдиної магістралі в районі Харцизьк-Зугрес, що пов’язувала донецьке угруповання російських найманців з поставками зброї і підкріплень з Росії. З тактичної точки зору наступ був абсолютно виправданим, — написав Юрій Бутусов.
За висновками маститого військового експерта винуватцями трагедії призначено військову розвідку України і міністерство оборони, якому підпорядковується ГУР МО, які не зуміли передбачити російській наступ 24 серпня під час параду.
Варто зауважити, що практично всі, хто пише про Іловайськ та його велику трагедію замовчують, що найбільшу його цінність складає Зугреська теплоелектростанція. Модернізовану Зугреську ТЕС можливо вважати серцем Донбасу, вона дає “кров” усьому індустріальному регіону. Той, хто володіє нею фактично контролює весь Донбас.
“Блакитний француз” Ріната Ахметова
В 15 кілометрах від містечка Іловайськ, яке, як Чорнобиль, назавжди трагічною сторінкою увійде в історію України, розташувалась Зуївська теплоелектростанція. Вона є власністю компанії ТОВ “ДПЕК Східенерго”, що входить до складу ДПЕК — найбільшої енергетичної компанії України (фінансово-промислова група «Систем Кепітал Менеджмент», акціонером якої є Рінат Ахметов).
В експлуатації перебувають чотири енергоблоки одиничною потужністю 325, 320, 300 і 325 МВт, введені в експлуатацію в 1982-1988 роках. Проектне паливо — вугілля газових марок. Найближча шахта “Іловайська” знаходиться практично поруч, в 2 кілометрах від Іловайська. (Наразі на шахті ведуться відновлювальні роботи. До кінця року планується виконати цілий ряд заходів та підготувати гірські виробки до вуглевидобутку. Нагадаємо, що в серпні, в результаті військових дій, шахта “Іловайська” виявилася знеструмлена і насоси зупинилися. В результаті підземні виробки були затоплені).
За підсумками 2011 року Зуївська ТЕС мала одні з кращих техніко-економічних показників: найвищий КВВП серед ТЕС з аналогічними енергоблоками за встановленою потужністю — 61,7% (для порівняння у ТЕС з блоками 300 МВт від 20 до 47%). Станція зайняла третю позицію серед 14 українських ТЕС з вироблення та відпуску електроенергії в енергоринок України, вона поступилася тільки Бурштинській та Криворізькій ТЕС. Вона мала найкращі показники з економічності використання палива для вироблення кВт∙год електроенергії та найвищий ККД блоків — 35,2% (інші блоки ТЕС від 27 , 2% до 33,9%).
В 2008-2013 роках були модернізовані енергоблоки № 1, 2 і 4, що дозволило збільшити одиничну потужність блоків на 20-25 МВт, підвищити надійність роботи обладнання та зменшити вплив на навколишнє середовище.
На кінець 2013 року встановлена електрична потужність станції складала 1270 Мвт, було виробилено 6 574 млн кВт⋅г, КВВП станції склав 59,6%.
Цікаво буде взнати, що в ясну погоду з верхньої технологічної площадки витяжної труби електростанції (відмітка 331 метрів) можна побачити Азовське море.
В квітні цього року ДПЕК Зуївська ТЕС починає реконструкцію енергоблоку №3. Запланована дата завершення реконструкції — 15 січня 2015 року. Передбачалось, що вартість реконструкції енергоблоку складе 467 900 000 грн. Модернізація енергоблоку №3 Зуївської ТЕС реалізовується в рамках довгострокової стратегії ДПЕК з реконструкції генеруючих потужностей компанії. В планах ДПЕК на 2014-2022 роки реконструкція 24 енергоблоків. З 2007 по 2013 роки модернізовано 13 енергоблоків.
Реконструкція Зуївської ТЕС дозволила б збільшити потужність енергоблоку №3 до 320 МВт, продовжити термін експлуатації обладнання електростанції на 15 років, забезпечити ККД не менше 88% за рахунок модернізації циліндра низького тиску турбіни. Крім того, заходи дозволили б знизити питомі витрати палива до 342,1 грама / кВт год, зменшити витрати електроенергії на власні потреби на 0,4% за рахунок модернізації електроустаткування разом з модернізацією проточної частини турбіни і запровадженням часторегулювальних приводів живильників пилу і ПСУ.
Варто зазначити, що станом на квітень минулого року 64% загальної номінальної потужності українських ТЕС контролювалось Рінатом Ахметовим. На той час передбачалось, що в перспективі він буде готовий приєднати до своєї бізнес-імперії ще і ВАТ «Донбасенерго», керуючу Старобешівську і Слов’янську ТЕС.
У паливно-енергетичному секторі бізнес Ахметова побудований за принципом вертикальної інтеграції, тобто включає в себе повний технологічний цикл, від видобутку вугілля, який служить паливом для роботи ТЕС, до продажу отриманої електроенергії кінцевим споживачам. Це дозволяло уникнути залежності від суміжників і зменшити виробничі витрати.
13 серпня місто енергетиків Зугрес потрапило під обстріл, в результаті якого загинуло близько 20 мирних жителів, серед яких троє дітей. Регулярні обстріли продовжувались і в інші дні. Упродовж 25 — 29 серпня Зуївська ТЕС піддавалась щоденному обстрілу. В результаті пошкоджено мазутний резервуар, вугільну галерею. Пошкоджений шлакопровід може призвести до забруднення оточуючих земельних ділянок, на території Зуївської ТЕС працює 700 енергетиків. Станція працює одним блоком, але продовжує видавати електрику на Донбаський регіон», – повідомив керівник антикризового штабу ДПЕК Дмитро Сахарук. Обстріли не вщухали і у на початку осені, 10 вересня в Зугресі загинула одна людина, “Руйнувань на станції не має” — повідомили в Департаменті зі зв’язків з громадськістю ДПЕК.
До 16 жовтня бригади Харцизьких високовольтних електричних мереж ДПЕК Донецькобленерго відремонтували високовольтні лінії Зугрес-Іловайськ і Іловайськ — Іловайськ-Тягова. Це дозволило повністю відновити електропостачання Іловайська”, — повідомляє прес-служба ДПЕК.
Крім цього, “було подано напругу на залізничну станцію Іловайськ — один з найважливіших залізничних вузлів регіону. Енергетики відремонтували близько 100 пошкоджень на лініях і замінили більше 3 кілометрів проводу”, — йдеться в повідомленні.
Зугреська ТЕС — донецький “діамант” Ахметова, вціліла у пекельному вирі. Подібно фатальному “Блакитному французу”, він знищив сотні душ.
Таємна вечеря
15 серпня в актовому залі Курахівської ТЕС за участі голови Верховної Ради Олександра Турчинова, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та заступника губернатора Дніпропетровщини Геннадія Корбана була проведена нарада правоохоронних органів з керівництвом територіальних батальонів.
Після наради високоповажні учасники, а саме: Олександр Турчинов, Арсен Аваков, Геннадій Корбан, а також Степан Півторак (командуючий Національною гвардією), Сергій Яровий (заступник міністра Авакова з громадської безпеки), начальник департаменту громадянської безпеки Володимир Гриняк, начальник республіканської ДАЇ Анатолій Сіренко та група комбатів переїхали в місцеве кафе. Там було продовжено закриту частину наради.
За вказівки заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадія Корбана було вирішено наступати на Іловайськ та “віджати” Зуївську ТЕС, енергетичну “перлину” ДПЕК Ріната Ахметова. Позиція керівництва АТО та Міноборони щодо штурму Іловайська, звичайно, до уваги не бралась.
Присутні на “закритій нараді” комбати Семен Семенченко, Юрій Береза, Андрій Філоненко та його заступник Руслан Онищенко (добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого призначення “Шахтарськ”, розформований у жовтні через мародерство), Андрій Білецький та інші присутні штурм одноголосно підтримали.
Олександр Турчинов на цій частині наради щодо наступу сором’язливо промовчав. Згодом стало відомо з його інтерв’ю, що на “нараді на найвищому рівні” він попереджав щодо можливості котла у разі штурму Іловайська.
Откровенія от Філоненко
13 жовтня командир батальйону «Шахтарськ» Андрій Філоненко заявив, що плануванням операції з взяття Іловайська займався заступник дніпропетровського губернатора Геннадій Корбан.
Про це він сказав на засіданні тимчасової слідчої комісії з розслідування загибелі українських військових під Іловайськом.
Філоненко зазначив, що 5 серпня Корбан провів нараду, на якій, крім нього, були присутні комбат «Донбасу» Семен Семенченко, командир батальйону «Азов» Андрій Білецький і командувач сектору «Б» генерал Руслан Хомчак.
«Нараду було присвячено плануванню операції із зачищення й взяття Іловайська… Там всі завдання ставив Корбан… Командував там всім не Хомчак, на мою думку, командував там всім Корбан», — сказав комбат.
За словами Філоненка, розпорядження керівництва МВС про залучення батальйонів спецпризначення до операції не було, батальйони підкорялися безпосередньо генералові Хомчаку.
Комбат «Шахтарська» заявив, що 7 серпня мав на руках агентурні дані про істотне збільшення кількості терористів в Іловайську.
Він стверджував, що надав ці дані Корбану, керівництву батальйонів «Азов» і «Дніпро-1″.
Філоненко заявляє, що вони ці дані проігнорували й наполягали на малій кількості супротивника й можливості взяття міста силами батальйонів «Шахтарськ», «Азов» і «Дніпро-1″.
Комбат наголосив, що дозвіл на відхід дав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
14 жовтня заступник командира батальйону “Азов” Ігор Мосійчук повідомив про деякі інші невідомі моменти наради 5 серпня в кабінеті заступника голови Дніпропетровської ОДА Геннадія Корбана. Він підтвердив, що на зібранні Корбан віддав наказ добровольчим батальйонам про штурм Іловайська. За інформацією Ігоря Мосійчука в нараді брали участь кобмат “Дніпра 1” Юрій Береза, комбат “Донбасу” Семен Семенченко, вищезгаданий головний редактор сайту “Цензор.Нет” Юрій Бутусов, комбат “Шахтарська” Андрій Філоненко, комбат “Азова” Андрій Білецький. Про це Мосійчук написав на Facebook.
“В ході наради деякі з присутніх командирів отримали грошову винагороду за участь у майбутній Іловайскій операції. Корбан інформував комбатів про відсутність будь-яких укріплень районів і військової техніки в Іловайську”, — додав він.
За словами Мосійчука, генерал Хомчак (один із позитивних героїв “Іловайської трагедії” Бутусова) “прибув на нараду до Корбану значно пізніше, на автомобілі “лексус” групи Коломойського і повністю підтвердив все, що до цього говорив Корбан”.
“Саме так в кабінеті абсолютно цивільної людини, підлеглого олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана було прийнято рішення про похід на Іловайськ”, — написав колишній командир “Азова”.
“Вважаю, що Генеральна прокуратура України повинна негайно допитати присутніх на цій нараді, встановити на яких підставах цю нараду проводив цивільний громадянин Геннадій Корбан і клопотати перед судом про негайне взяття під варту осіб, які свідомо послали на смерть добровольчі батальйони і військові частини збройних сил” , — додав Мосійчук.
Іловайський Апокалепсіс
Під Іловайськом наступ сил АТО відбувався без резервів, розвідки та підтримки.
Про це в ефірі програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на Еспресо.TV скорботно заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Він зазначив, що наступ вели непідготовлені люди з добровольчих батальйонів. “У них відваги повне серце, але це піхота. А їм протистояла регулярна російська армія з сучасною технікою”, — зазначив міністр.
“Нас відправили не так на антитерористичну операцію, а в тир, де ми були мішенями!” — резюмує солдат події 23-28 серпня.
Свій короткий бойовий шлях контрактник розпочав на Харківщині, де служив в 92-й окремій мотобригаді, що прикривала прикордонників. У частині служили контрактники, багато з бойовим досвідом. З них була сформована ротно-тактична група: 16 танків, самохідні артилерійські установки, бронетранспортери і вантажівки — приблизно сотня одиниць техніки та 2,5 тисячі бійців. “Це була міні-армія з інженерно-саперний підрозділ, медичної ротою. Було багато боєприпасів, — описує солдат свій підрозділ. — Зі мною служили мужні люди … “
В зону АТО їх відправили 23 серпня: під Чугуєвом посадили в потяг і повезли в невідомість. Везли добу через Дніпропетровськ і Запоріжжя. Мети експедиції солдат не знав: “Були погані передчуття, сни …” Один з товаришів по службі розписався з нареченою в день відправки в зону АТО.
Стали вивантажуватися на якомусь полустанку — тут в небі з’явилися безпілотні літальні апарати, хтось сказав, що російські. Сформували колону і вирушили в напрямку Новопавлівки, згодом згорнули до Куракова: бійцям сказали, що прикривати місцеву ТЕЦ і водосховище.
Далі почалися незрозумілі тридобові маневри по сільській місцевості. В районі Мар’їнки почалася війна: колона вийшла до позицій артилеристів, які з САУ і ракетних установок “Град” вели перестрілку з супротивником. Вони стріляли, по них стріляли …
Тут солдати дізналися, що їдуть під Іловайськ.
“Мапи місцевості у командирів не було, купили якусь в магазині”, — розповідає солдат. Радіозв’язок був нікудишній: частина радіостанцій виявилася без акумуляторів, інші розряджені, а силові установки техніки давали іншу напругу, так що зарядити рації було ніде. Телефони було наказано вимкнути — вони притягували безпілотники, та й покриття практично не було.
Відпочивали на якомусь болоті, зораному вибухами. Серед ночі вирушили. Палива в баках бронетранспортерів було літрів по 30 при витраті 100 літрів на 100 кілометрів. Техніка була неперевірена, через неполадки та поломки доводилося часто зупинятися.
Солдати майже не спали з початку руху колони, втома давалася взнаки.
Після невизначеного петляння дорогами вночі зупинилися десь в районі Волновахи в посадці.
Колона пережила пару “легких мінометних обстрілів” без втрат, хоча їхали по випаленій землі й зустрічали шматки військової амуніції.
На ранок рушили в бік Донецька — до нього було кілометрів 20. Раптом прилетів вертоліт Мі-8, з нього виліз офіцер. Він сказав, що попереду в 7 кілометрах — позиції російських “Градів”. Треба швидко відступати, вірніше, відводити колону з-під неминучого розстрілу.
Колона звернула вправо і стала розгортатися в кукурудзяному полі. І тут з посадки вдарили міномети і стрілецька зброя. Колона в маневрі відповіла наосліп, рушила до посадки. Там виявилася позиція українських гаубиць. “Ми, виходить, стріляли по своїм, а вони по нас!” — шоковано розповідав солдат. Під час перестрілки загинув один боєць з колони.
Потім почалася пекельна плутанина. Колоною ніхто не керував — самі командири вирішили рухатися під Іловайськ, для чого треба було повернутися на Донецьку трасу, до якої було 10 кілометрів. Біля розвилки на Старобешівське водосховище до колони прибилися розвідники. Їхали під періодичним обстрілом з мінометів і стрілецької зброї, кружляли навколо якогось села …
“Від диму і пилу у людей текли сльози, соплі. Окуляри не допомагали, багато страждали від алергії”, — описує солдат становище товаришів по службі.
Обстріл колони тривав кілька годин, бійці проїжджали мимо своїх загиблих та розбитої техніки: “Медроту накрили вибухами на наших очах …”.
Командири в метушні загубилися разом з БТР. Хвіст колони “накрив” залп “Градів” …
Через кілька кілометрів до колони прибилися залишки 51-ї дивізії — пошарпані, на побитій техніці.
Обстріли не припинялися — били гаубиці і ракетні установки. З зупиненого БТРа солдату довелося пересісти на броню танка.
“Нас розстрілювали з трьох сторін на квадраті зі стороною в 30 кілометрів, — ділиться солдат. — Били з дистанції 10-15 кілометрів — нам просто нічим було відповісти. Нас послали не в бій, а в тир … “.
Під Іловайськом був, за дописами Юрія Бутусова, серйозно поранений командир «Донбасу» Семен Семенченко. 1 вересня Семенченко зняв свою легендарну балаклаву і пішов в народні депутати.
Постріптум
З 20 жовтня енергетики ахметівської ДПЕК розпочали ремонт високовольтних ліній, що ведуть від Зугреської ТЕС в Тельманівський і Новоазовський райони.
20 жовтня було оприлюднено проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області.
Згідно звіту план операції по наступу на місто Іловайськ Донецької області розроблявся в перших числах серпня поточного року під керівництвом Командувача оперативного командування “Південь” генерал-лейтенанта Хомчака, який є керівником Сектору Б.
В подальшому штабом АТО було затверджено рішення “Про проведення військової операції по розгрому основних сил незаконних збройних формувань в міста Іловайск і узяттю його під контроль”.
Проведення зазначеної операції було частиною плану штабу АТО по оточенню Донецька через Іловайськ і далі на Зугрес із завданням перерізати трасу Шахтарськ-Донецьк.
При плануванні узяття Іловайська керівництво Сектору Б виходило з розвідданих, отриманих зі штабу АТО про те, що в місті знаходиться від 30 до 80 сепаратистів з числа місцевих мешканців, які мають стрілецьке озброєння, і немає організованої оборони.
Поряд з цим, підлягає додатковій перевірці інформація командира 40-го батальйону територіальної оборони “Кривбас” полковника Мотрія О.В. та командира розвід підрозділу 40-го батальйону Олександра Ткачова, які зазначили, що на зустрічі, яка відбулась 8 серпня в розташуванні 40-го батальйону територіальної оборони “Кривбас” в населеному пункті Старобешеве, до відома керівника Сектору Б генерала Хомчака було доведено інформацію про наявність в Іловайську укріпрайону та значної чисельності добре озброєних терористів.
У звіті наголошується, що 5 серпня в Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулась зустріч генерала Хомчака з командирами добровольчих батальйонів “Донбас” (в/ч 3027 Національної гвардії) і добровольчими батальйонами особливого призначення Міністерства внутрішніх справ “Дніпро-1”, “Азов” і “Шахтарськ”, виділених штабом АТО для операції по зачистці Іловайська. На зустрічі, за участю заступника керівника Дніпропетровської ОДА Корбана Г.О., обговорювався план операції.
Питання, на яке Комісія не отримала логічної відповіді — чому у “військовій операції по розгрому основних сил незаконних збройних формувань в міста Іловайськ і узяттю його під контроль” підрозділи Збройних Сил брали участь в блокуванні міста, а розгром основних сил незаконних формувань був доручений добровольчим батальйонам, які покликані виконувати міліцейські функції у другому ешелоні і мають відповідне цим функціям озброєння? Хто конкретно і чому затверджував таке рішення?
Належить встановити, чому при плануванні операції з узяття крупного транспортного вузла, що має стратегічне значення, не викликала сумніву інформація про незначні сили противника, чому не була проведена дорозвідка ситуації в місті, і чому не була врахована можливість посилення угрупування терористів з використанням залізниці?
Завершується проміжковий звіт наступним:
“Результатом помилок, які були допущені військовим керівництвом країни, стали сотні людських життів і покалічених доль.
Стала падати довіра народу до керівництва країни й армії.
Власну слабкість і нездатність керувати обороною країни керівники міністерства оборони і Генерального штабу стали пояснювати силою і непереможністю агресора.
З вуст політичного і військового керівництва стала тиражуватися недостовірна інформація про втрату на полі бою 65% військової техніки.
Так, в країні і армії насаджувались настрої поразки, відповідальність за яку також повинні розділити міністр оборони Гелетей В.В. і керівник АТО Муженко В.М.
Ці настрої стали фоном зустрічі президентів України і Росії, що відбулася 26 серпня 2014 в Мінську і, в значній мірі, визначили підписання 5 вересня 2014 року мінських угод, які неоднозначно сприймаються як мешканцями Донбасу, так і мешканцями всієї України, а також прийняття не менш спірних законів “про Донбас” 16 вересня.
Зважаючи на викладене можливо стверджувати, що спроба рейдерського захоплення Зургеської ТЕС “топорно” залегендована під взяття Іловайська з “метою створення загрози єдиній магістралі в районі Харцизьк-Зугрес, що пов’язувала донецьке угруповання російських найманців з поставками зброї і підкріплень з Росії” є важким злочином проти України та її народу. Не лише “цапи-відбувайли” у вигляді генерала Хомчака, але й реальні замовники й організатори та лобісти іловайського апокаліпсису мають понести заслужену кару за сотні загиблих та сприяння окупантам шляхом дестабілізації ситуації.
Перепощено Досье (оригинал взят у vihr2014 в Іловайський Армагедон: Ахметов, Турчинов, Корбан та інші)
peredplata
