«Хто мінує Україну»: хвиля «мінувань» шкіл докотилася до Чернігова, як реагують батьки і що каже СБУ.

Чернігів. Ліворуч: Собор Бориса й Гліба часів України-Русі – пам’ятка архітектури початку XII століття. Праворуч: Спасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові – одна із найстаріших збережених монументальних кам’яних будов України-Русі, початок будівництва – до 1036 року.

Чи не всі міста України, включаючи Київ, пережили надзвичайні ситуації, коли на адреси усіх шкіл, а подекуди і дитячих садочків, надходили анонімні повідомлення про замінування. Дітей та педагогів евакуйовували, а співробітники ДСНС і правоохоронних органів проводили обстеження приміщень навчальних та виховних закладів. Що це все означає? Як реагують батьки на такі надзвичайні ситуації? Про це у розповіді із Чернігова.

Чернігівських школярів та вихованців дитячих садочків 24 січня довелося терміново евакуювати з освітніх закладів міста.

Навчальний процес був зупинений, а ось дошкільнят вихователям взагалі довелося піднімати з ліжечок. У малюків саме була тиха година, коли надійшло повідомлення про ймовірне замінування. Дітей швидко одягли та вивели на вулицю.

«До нас надійшло повідомлення. Ми вивели всіх дітей, вивели всіх співробітників. Приблизно десь хвилин за шість ми всіх вивели дітей. Діти спали, ми їх швиденько всіх одягли і всіх ми вивели. Потім обдзвонили всіх батьків. Батьки прийшли, позабирали діток і ми чекаємо тепер опергрупу», – розповідає завідувачка дошкільного навчального закладу №26 Чернігова Вікторія Олексієнко.

Про необхідність евакуювати дітей садочок повідомили з управління освіти, каже завідувачка.

Діяли за протоколом

Згодом на своїй сторінці у фейсбуці начальник управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура написав:

«Сьогодні надійшло повідомлення про замінування закладів освіти міста. Всі керівники закладів діяли за протоколом, а саме:

  • терміново зупинили освітній процес,
  • організували евакуацію з приміщень,
  • інформували батьків про необхідність забрати дітей додому.

Наразі відповідні служби проводять обстеження приміщень закладів та прилеглі до них території на предмет наявності вибухонебезпечних речовин чи предметів. Після відповідної роботи освітній процес в закладах буде відновлено. Чекайте на додаткову інформацію від адміністрації закладу освіти. Дякую батькам та працівникам закладів за розуміння та оперативне реагування».

Евакуація проходила дійсно швидко, розповідають очевидці. Буквально за лічені хвилини зі шкіл та садочків на вулиці міста вийшли тисячі дітей.

Для тих, хто не чув про повідомлення щодо замінувань, така активність школярів та вихованці садочків викликала неабияке занепокоєння.

Суд у Бахмуті, де мали розглянути зміну запобіжного заходу підозрюваним у вбивстві бахмутського активіста Артема Мірошниченка, обстежують через повідомлення про замінування. 2019 рік

Налякало людей

Я перелякалася дуже
пенсіонерка

«Я перелякалася дуже, – розповідає пенсіонерка Параскева Макарівна. – Це ж я потім по телевізору почула, що то наче хибне замінування було. А так – виходжу на вулицю, а там сотні дітей стоять. Чого стоять? Невідомо! Питаю сусідку – та сама налякана стоїть, не знає нічого».

Чернігів розташований знаходиться менше ніж за сто кілометрів від кордону з Російською Федерацією. На тлі постійних повідомлень про війська, що стоять поблизу російсько-українського кордону, такий «ажіотаж» на вулицях міста, викликаний повідомленнями про замінування, лише посилив тривожні настрої.

«Я бігла за дитиною з дому, ледь не падала, – розповідає чернігівка Тетяна. – Так страшно було! Вихователька подзвонила, сказала, що треба терміново забирати дитину з садочка. Що до чого толком не пояснила. Я вже собі такого понавигадувала!»

Багато шкіл Чернігова, особливо в центрі, знаходиться поряд із дорогами, на яких завжди активний рух транспорту, а учнів згідно з правилами потрібно було вивести за периметр навчального закладу.

Технічно це було досить неросто зробити. В деяких школах навчається більше тисячі дітей.

Схожа ситуація із хибними замінуваннями склалася не тільки в Чернігові. Чи не в усіх містах України – в столиці, обласних центрах та менших містах – надходили анонімні повідомлення про замінування шкіл та дитячих садочків. У деяких містах це було вже декілька разів. Це викликає занепокоєння населення, перериває навчальний та виховний процес, випробовує оперативність правоохоронних органів і співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій.

 

Хто надсилає повідомлення про псевдозамінування?

Як повідомляють у Службі безпеки України, «більшість повідомлень про замінування надіслано користувачами інтернету, які перебувають на території суміжних пострадянських країн або на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей».

СБУ також наголошує, що до поширення хвилі псевдомінувань залучають громадян України, які діють з хуліганських мотивів чи заради розваги, не усвідомлюючи до кінця усі можливі наслідки.

Надходять повідомлення про замінування не лише навчальних закладів, а державних установ, судів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів інфраструктури.

«Зловмисники намагаються надсилати повідомлення з використанням програмного забезпечення, яке, на їх думку, забезпечує їм анонімність. Оперативне відслідковування каналів надходження неправдивої інформації відбувається в рамках проектів міжнародної допомоги разом з іноземними партнерами у тому числі», – повідомляють правоохоронці.

«Мета спецслужб країни-агресора очевидна – створити умови додаткового тиску на Україну, посіяти тривогу та паніку в суспільстві. На жаль, такі інформаційно-психологічні спеціальні операції – реалії сучасних гібридних воєн, і ми маємо чітко це усвідомлювати», – зазначають у СБУ.

СБУ повідомляє, що лише впродовж 2021 року СБУ зафіксувала понад 1100 завідомо неправдивих анонімних повідомлень, то з початку 2022 року їх надійшло вже понад 300. Наразі жодне з них після ретельних перевірок не підтвердилось.

Законодавство України передбачає, що якщо об’єктами «псевдомінування» стали критично важливі об’єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або установи охорони здоров’я або закладу освіти, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, то особа, яка вдалася до таких дій, карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

https://www.radiosvoboda.org/a/psevdozaminuvannya-shkil-sbu-dyversiya/31669259.html