Президент РФ Путін підписав указ про визнання так званих ДНР і ЛНР, що є грубим порушенням міжнародного права і прямим зазіханням на суверенітет України. Підписанню передувало засідання Ради національної безпеки Російської Федерації, всі члени якої висловилися за визнання “незалежності” цих маріонеткових утворень. А міністр внутрішніх справ РФ навіть висловився за включення цих псевдо-держав до складу Росії, але після зауваження Путіна виправився – зрозумів, що забіг дещо наперед.
Члени Ради підкреслювали, що бажають захистити “права співвітчизників” і говорили, що вже близько 800 тисяч мешканців Донбасу мають російські паспорти, а заявки на їхнє отримання подав мільйон двісті тисяч людей з того регіону. Відразу після підписання путінського указу на лінію розмежування з центру Донецька рушили колони російських танків і бойових машин піхоти. У будь-який момент вони готові нанести удар по українським позиціям. Потрібний лише привід. Його якраз і намагаються створити кремлівські пропагандисти, звинувачуючи Україну в “обстрілі російської території”, вторгненні “українських диверсантів ” та інших вигаданих гріхах.
Із ОРДЛО росіяни вивозять на територію Ростовської, Воронезької і Курської областей РФ жінок, дітей і людей літнього віку. А чоловіків у віці 18-55 років мобілізують до складу незаконних збройних формувань самопроголошених “народних республік”. Нашвидкуруч їх одягають в уніформу й озброюють, готуючи до бойових дій. Скоріш за все це “гарматне м’ясо” готуються кинути в атаку на українські позиції, де воно швидко буде перемелене. А тоді росіяни “нададуть допомогу незалежним республікам”, скерувавши туди “миротворчі сили ОДКБ” – ті самі, що недавно придушили народне повстання в Казахстані. Основа “миротворчих сил” – російські війська.
Поставлять цих “миротворців” між українськими військами і бойовиками “народних республік”. Росіянам важливо взяти під свій контроль весь Донбас – так вони зможуть забезпечити собі суходільний шлях до Криму і відрізати Україну від більшої частини Азовського моря. Окрім того, під російським контролем можуть опинитися великі поклади сланцевого газу, що знаходяться на Донбасі. А замість “евакуйованих мирних мешканців” і знищених на фронті донецьких бойовиків завезуть з російської Півночі й Далекого Сходу своїх людей, які й будуть добувати той газ для збагачення путінської верхівки. Росіяни спішать, щоб до 100-річчя утворення СССР (кінець грудня 2022 року) з окупованої Білорусі й вкрадених шматків української й грузинської територій створити щось подібне до нового “Союзу” – мрії чергового “збирача земель русскіх”.
Визнанням фейкових республік Москва ще раз проекзаменувала Захід на міцність, і знову побачила різницю між словами і конкретними справами західних політиків. Замість обіцяної повної міжнародної ізоляції Росії проти неї вводять санкції, нездатні паралізувати російську економіку. Відтак Путін йтиме далі, випробовуючи на міцність і НАТО, і ЄС. Правда, Україна отримує, крім запевнень у підтримці, все більше сучасної зброї від західних партнерів, але воювати їй доведеться самій. Значить, необхідно готуватися до гіршого, і надіятися на свої сили. А вони у нас є, і для їхньої повної мобілізації необхідна єдність суспільства. Адже йдеться про фізичне існування української нації: ворог буде знищувати все, що свідчить про українську ідентичність. Чи можна успішно протистояти сильному противнику? Можна! Невелика Фінляндія не капітулювала перед величезним СССР, В’єтнам не здався Сполученим Штатам, Афганістан примусив і Москву, і Вашингтон забрати свої війська з його території. Коли є воля до перемоги, тоді й сильний противник мусить відступати. А у нас вона є, і свої території ми собі рано чи пізно повернемо обов’язково!
Ігор Буркут, політолог
peredplata
