Київ, Україна – Нелегітимність української влади, нездатність оборонятись та потреба мирних перемов — це лише частина російської пропаганди, яка транслюється в Україні та за кордоном. Державний Центр протидії дезінформації РНБО моніторить ворожі наративи та розробляє плани протидії. Найбільшою загрозою фахівці вважають соціальні мережі.
Операція «Майдан-3»
Про російську спецоперацію «Майдан-3» почали говорити ще восени 2023 року. Ця інформаційна кампанія вже коштувала Росії 1,5 млрд доларів, — кажуть у Комітеті з питань розвідки при Президентові України. Її завдання — інформаційні атаки, поширення антиукраїнських настроїв, які мають дестабілізувати країну зсередини й зменшити підтримку Заходу. А ще вони хочуть дискредитувати українську владу в очах країн-партнерів та самих українців.
«Нині поширюється російський наратив, що Путін провів вибори й він демократ, а Україна вибори не проводить, тому президент Зеленський нелегітимний. Як висновок — Україні допомагати не треба, зброю передавати не треба», — розказує керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.
За його словами, один із головних пропагандистських інструментів Росії — соціальні медіа. Наприклад, у Х створені цілі мережі блогерів та медіаресурсів, які просувають меседжі про нелегітимність української влади.
Назву операції придумали російські спецслужби — і це з’ясувалось із офіційних документів, які отримала розвідка України.
«Апогей цієї операції розрахований на травень. Однак безпосередньо тривати вона буде протягом всього літа. Спільно з ГУР було ухвалене рішення ввійти в комунікацію на ранніх етапах, аби повністю з’ясувати, з чого ця кампанія складається, які спікери та методи залучаються. І загалом ця комунікація збила першу інформаційну хвилю, яку застосував ворог. Проте зараз ця кампанія триває в західних медіа і на західну аудиторію», — каже Коваленко.
Дискредитація Олександра Сирського
Ще однією інформаційною операцією РФ у Центрі протидії дезінформації називають кампанію зі зриву мобілізаційних заходів і зменшення довіри до Збройних сил України. Так, одна з ключових інформаційних атак Росії покликана дискредитувати головнокомандувача Олександра Сирського.
«Загалом це частина загальної кампанії, але дискредитація планувалася щодо того, що росіяни стверджували, що Сирський має дуже сильне російське коріння та зв’язки, які він нібито підтримує з Росією. Знаходилися його певні друзі, якісь там родичі, якісь сусіди. Це все виставлялося дуже масово. Поширювалася, зокрема, через тікток», — говорить Андрій Коваленко.
Активна фаза цієї атаки тривала два тижні після вступу Сирського на посаду. ЦПД спільно з Генштабом розробляли кампанію протидії. Вона покликана спростувати ворожу дезінформацію та пояснити, що Сирський — людина, яка керувала київською обороною, операцією зі звільнення Харкова і має насправді значні перемоги на фронті.
Мережа ZOV/Pravda
Потужна дезінформаційна кампанія РФ спрямована не лише на українців, а й закордонну аудиторію. Один із таких інструментів — мережа пропагандистських вебсайтів ZOV/Pravda.
Усі медіаресурси, що містять у назві ZOV, базуються на домені .ru. Вони імітують українські локальні медіа, як-от ZOV-Херсон, ZOV.Запорожье та інші. У назві згадується символіка, яку Росія використовує у війні проти України. Такі медіа публікують новини, покликаючись на російські пропагандистські ресурси на кшталт РІА Новості, ТАСС, RT та інші.
Протягом війни у ЦПД найчастіше фіксують меседжі про те, що українські військові не хочуть воювати й масово здаються в полон, а український наступ приречений. Про те, що Захід відвернувся від України, влада багатіє, поки українці потерпають від війни тощо. Вони спотворюють реальність, культивують і поширюють наративи, які мають посіяти в українцях сумніви, підірвати віру в перемогу та ЗСУ, владу, і натомість — створити лояльне ставлення до Росії.
Вебсайти мережі Pravda дублюють дизайн сайтів ZOV, але вони працюють на іноземну аудиторію. За даними Центру протидії дезінформації нині помічено 25 ресурсів, які діють у Європі та на Заході.
«Ресурси, так званої, мережі “Правда” ведуться мовами всіх країн НАТО. Вони поширюють дезінформацію щодо українського військово-політичного керівництва, щодо легітимності президента, щодо відсутності боєприпасів, щодо необхідності перемов», — каже Андрій Коваленко.
Експерти ЦПД постійно аналізують контент мережі Pravda. В одному з останніх звітів подано результати вивчення пропаганди, призначеної для португальськомовної аудиторії. Ключові наративи такі:
- війна в Україні програна (дезінформація про просування російських військ, щоб деморалізувати українців та змусити їх здатися);
- західна допомога марна (зброя, надана Україні, неефективна, а мобілізація відбувається з проблемами);
- Європа в небезпеці (залякування читачів можливістю розширення війни на європейські країни, щоб змусити їх тиснути на свої уряди з вимогою припинити допомогу Україні);
- Росія сильна та небезпечна (мережа підкреслює військову міць РФ, щоб залякати європейців та змусити їх до поступок).
Фінансується мережа Pravda з державного бюджету РФ. У ЦПД кажуть, що блокування таких ресурсів — досить важкий та повільний процес.
«Дуже важко доводити YouTube про необхідність блокування тих чи інших ресурсів. Навіть на регіон України. До новостворених каналів постійно вимагають якісь нові аргументи. Наративної частини інколи недостатньо для того, щоб заблокувати цю пропаганду. Може бути таке, що недостатньо буде навіть запроваджених санкцій щодо певної особи», — говорить Коваленко.
Блокування та співпраця
Нині моніторингові кабінети ЦПД відстежують низку каналів у різних соціальних мережах, а також 156 іноземних інтернет-ресурсів і 812 спікерів, які поширюють дезінформацію українською, російською, німецькою, англійською мовами. Завдяки роботі Центру на території України заблоковано 200 YouTube-каналів та 24 TikTok-акаунти.
Зазначимо, що TikTok у Центрі вважають однією з головних загроз інформаційній безпеці України. Водночас він став першою державною інституцією в Україні, яка працює з адміністрацією цього соціального медіа напряму. Також організація співпрацює з офісами Meta та YouTube.
«Це дуже важка робота, тому що по кожному каналу треба аргументувати, яким чином цей канал або людина, яка розповсюджує цей контент, порушує наше законодавство. Не завжди достатньо аргументації. Бувало й таке, що ми передавали 50 каналів, але жодного з них не блокували. Але 200 каналів (YouTube. — Ред.) уже заблоковано. Будемо намагатися таким чином працювати й надалі», — каже Анаїт Хоперія, працівниця Центру протидії дезінформації.
У ЦПД дуже сподіваються на ефективність безпекових угод України з міжнародними партнерами — усі вони містять пункти про інформаційну безпеку. У планах активно — активно обмінюватися інформацією з країнами-підписантами та проводити спільні інформаційні кампанії. «Ми маємо працювати досить активно за кордоном, аби протидіяти російській пропаганді, якої, на жаль, там достатньо», — наголошує Анаїт Хоперія.
Заборона Telegram
Від початку 2024 року в медіапросторі дедалі частіше з’являються ініціативи блокувати месенджер Telegram в Україні. Андрій Коваленко запевняє, що нині є інші методи боротьби з мережею.
«Є інструментарій впливу безпосередньо на Павла Дурова для того, щоб він видалив конкретний канал для території України. Принаймні цей інструментарій уже застосовувався в 2022 році. Ми складаємо список каналів для блокування, які порушують саме українське законодавство та ділимося ним із СБУ та з Мінцифри. Далі — уже їхня частина роботи», — говорить керівник ЦПД.
За його словами, зараз про блокування месенджера не йдеться. Але регулювати його діяльність має держава в правомірний спосіб: «Взяти, до прикладу, той самий Китай, який просто в примусовому порядку видалив із онлайн-магазинів Telegram. Адже це теж один із тих інструментів, який може працювати, але чи правильний?»
peredplata
