На похороні військового, лейтенанта Павла Унгуряна у селі Комарівці Сторожинецької громади на Буковині стався конфлікт, який, за словами побратимів загиблого, зчинили священники УПЦ МП.
Про це на своїй фб-сторінці розповів побратим Павла Унгуряна із позивним Довбуш, пише molbuk.ua
За словами Довбуша, з’їхалося дуже багато бійців, які хотіли віддати останню шану Джентельменові (такий позивний був у Павла Унгуряна).
“Учора поховали нашого побратима Павла (“Джентельмена”) на його рідній землі в селі Комарівці Сторожинецького району, Чернівецька область. З’їхалося багато наших – з фронту, госпіталів, відпусток. Усі, хто зміг, приїхали віддати шану воїну.
Але навіть у такий день не обійшлося без гидоти. Село під владою московського патріархату. Спершу попи дозволили відспівати Павла в храмі, де його хрестили. А потім приїхала вся їхня шайка – попи, якісь “бабки” – і почали качати права, створюючи конфлікт.
Їм страшенно пощастило, що ті бійці, які залишилися зовні, не дізналися, що відбувалося всередині. Я не хочу уявляти, як це могло закінчитися, бо військові не терплять ворогів. Дякуйте Богові, що цього разу все завершилося так, як завершилося. Але пам’ятайте: межа терпіння завжди має кінець”, – зазначив Довбуш.
Раніше на фб-сторінці Буковинський дзвін ПЦУ священник Роман Грищук розповів детальніше, що трапилося 14 січня на похороні військового. Туди навідався єпископ Никита, який у 2022 році фігурував у справі обшуку СБУ на території Чернівецько-Буковинської єпархії, де Андрій Сторожук (так звати єпископа в миру) був секретарем.
“Московських попів ніхто не кликав на похорон Героя Павла Унгуряна! Але місцевий піп все одно прийшов у супроводі 20 русмирівців і ще й колишнього очільника моспатріархату в Івано-Франківській області.
Воїн Павло Унгурян – відважний, свідомий, грамотний, патріот, спортсмен, ідейний борець за Україну. Народився, хрестився, ходив до школи у рідному селі Комарівці. Потім пішов учитися в універститет. Бачачи, як зневажається усе українське у його рідній церкві, де його хрестили, намагався зробити для свого села і його свідомості те, що було у його силах. Збирав молодь, учив їх, займався з ними спортом, відкрив у селі гурток по панкратіону. Жив трохи за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення одразу вступив у лави Збройних сил України.
Мужньо воював, здобув освіту, став офіцером. Одружився, мав маленького синочка, якому ще не сповнилося року. Щоправда, і вінчався, і хрестив дитину у сусідньому селі, де уже є українська церква, бо не хотів іти на поклін до московського патріархату”, – ідеться у дописі Романа Грищука.
Родина домовилася, що похоронну процесію впустять до храму і не будуть перешкоджати молитві.
“Але московити влаштували підлу провокацію. Вони привезли владику Нікіту. І той вимагав сам відслужити ектенію зі своїми московськими прихвостнями. Йому родина пояснила, що не хоче, щоб він вів чин похорону.
Щоправда, ми, капелани ПЦУ, пообіцяли, що якщо він буде молитися українською, то хай читає! Він відмовився! Ми готові були пустити їх прочитати ектенію навіть самих, лиш хоча б на слов’янській у київському ізводі! Вони ні! Тільки у московському!
Потім вони заблокували навіть не вівтар, а всю зону між аналоєм і вівтарем, щоб священник не міг звершити кадіння іконостасу. Вони грубили військовим, воїна, який зробив їм зауваження і попросив відійти у сторону, обізвали п’яним (бо він був заплаканий, це похорон його найближчого побратима і улюбленого командира) і сказали, щоб він геть забирався з храму!
Їхні “помічниці” почали відтісняти і мене, бо я знімав усі їх безчинства! Одна з них взялася видирати у мене телефон, який я ледве врятував! Хоча самі вони знімали безперешкодно! І це був наш, а не їх похорон!
Я просив священників, щоб вони забралися собі до вівтаря і там сиділи, як вони завжди роблять на похоронах воїнів. Але їм була цікава саме така провокація.
Знаєте, як то воно, – робити поклін Богу, а там Нікіта на тебе дивиться зневажливо і ще й ухмиляється. Ці ухмилки навіть дружину і батька Героя вивели з себе. Вони разом просили московських попів зайти у вівтар і дати нам спокійно помолитися!
Аж коли зайшли до храму військові і стали двома шеренгами, тоді вони були змушені зайти у вівтар. А ми продовжили молитву. Відспівавши воїна, ми покинули храм”, – описує Роман Грищук.
Лейтенант Павло Унгурян народився 27 червня 1997 року. Загинув унаслідок атаки FPV дрона на Куп’янському напрямку Харківської області, отримавши поранення, несумісне з життям. Йому було лише 27 років… У нього залишився восьмимісячний синочок…
peredplata
