Уявіть собі: фура, наповнена українськими дронами, пробирається зі Звягеля чи Житомира аж до далекої Олєнь’ї.
В кабіні — наші хлопці зі спецназу. Справжні професіонали, яким доводиться грати роль звичайних далекобійників.
Вони виходять з фури в кроксах, у спортивках і майках заляпаних кетчупом та гірчицею. З боку — наче звичайні водії: позіхають, показово чухають собі яйця… А насправді — кожен з них готовий одним ударом знищити двадцять ворогів.
Один такий день для кожного за сто…
І скільки разів ту фуру зупиняли російські мєнти! І кожного разу хлопці давали по сто доларів в руки вдаючи з себе прощілиг. Ті брали киваючи: “Проїжджай!”
Впору Путіну просто зараз піти й повіситись від сорому, розвідник недороблений мля, тільки й можеш що своїх же агентів у будинку Профспілок 2-го травня в Одесі спалювати й звинувачувати в цьому українців, котрі навіть їх спасали, та рязанським цукром власних співгромадян підривати заради влади.
А козаки тим часом вже поїхали собі з Дону додому…
Тремти Пуйло, скоро й твоя черга.