Президент України відкинув пропозицію Кремля провести мирні переговори в Москві. Зважаючи на історичну практику, до якої завжди вдавалася Москва, рішення цілком правильне.
Історія зі спробою Москви знищити бунтівного лідера Югославії тільки одна у довгому переліку вбивств політичних лідерів, ініційованих Москвою.
Амбітна спроба лідера Югославії Йосипа Броза Тіто вирватися з-під диктату Москви обернулася для нього особистою війною зі Сталіним. Кремль не пробачав «непокори». 8 вересня 1948 року в радянській «Правді» вийшла гнівна стаття з промовистим заголовком: «Куди веде націоналізм групи Тіто в Югославії». Це була фактична об’ява війни на словах.
За словами дослідниці Сабріни Рамей із Норвезького університету науки і технології, одного разу Сталін викликав Тіто до Москви. Але югославський лідер, замість того щоб прибути на килим, відмовився, пославшись на хворобу, й відправив замість себе двох соратників. Така зухвалість розлютила кремлівського диктатора. Як писав угорський політик та історик Бела Кірай, саме цей епізод став переломним у відносинах двох комуністичних вождів.
Проте ідеї прибрати Тіто Сталін не полишив. У 1952 році МДБ розробило плани, які могли би змагатися з голлівудськими сценаріями. Виконання доручили розвіднику-нелегалу Йосипу Григулевичу, що під ім’ям костариканця Теодоро Кастро мешкав у Римі й навіть обійняв посаду посла Коста-Рики в Італії та Югославії.
За задумом чекістів, під час аудієнції він мав використати прихований у костюмі пристрій, який розпилював у повітрі бактерії легеневої чуми. Інші варіанти виглядали не менш фантастично: постріл із безшумного пістолета з подальшою втечею під прикриттям сльозогінного газу або ж «подарунок» у вигляді коштовностей у скриньці, що випускала смертельний газ. Про ці плани згодом розповів у «Дзеркалі тижня» журналіст Михайло Дубинянський.
До чого примусили лідера “Празької весни” Александра Дубчека, якого 1968 року примусово доставили до Москви, можна прочитати у спогадах Зденека Млинаржа “Мороз ударив із Кремля”.
Приїзд будь-якого бунтівного політика до Москви – це декорація для капітуляції. Відмова приїхати – демонстрація наміру не здаватися.
Фото WIKIMEDIA.ORG: Йосип Броз Тіто і Йосип Григулевич (під іменем Теодоро Кастро)