Нажаль, змушені повідомити вам сумну новину. Цієї ночі перестало битися серце Заяця Ярослава.
Прощання відбудеться об 11:00, 10.09.2022р. у місті Снятин, вул.Воєводи Коснятина, 10.
ЗА́ЯЦЬ Ярослав Миколайович (12. 01. 1951, с. Микулинці Снятин. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – графік. Засл. художник України (2009). Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (1997). Чл. НСХУ (1984). Закін. Київ. худож. ін-т (1975; викл. Р. Кириченко, Т. Лящук, В. Шостя). Працює у галузях станк. та книжк. графіки, театр. плаката; осн. техніки – акварель, офорт. Композиції ґрунтуються на реал. спостереженнях, піднятих до рівня філос. узагальнень про сенс буття, що виявляється у пластич. відтворенні єдності конкрет. людини і Всесвіту, іронічності асоціацій. Використовуючи розділ. мазок, доповнюючи акварель офортом, темперою, З. досягає витонч. гармонії кольор. сполучень. Учасник всеукр. та всесоюз. мист. виставок від 1974. Персон. – у Чернівцях і Снятині (обидві – 2010). Окремі роботи зберігаються у Чернів. ХМ.
Тв.: «Осінь», «Вечір у Чернівцях», «Місто над рікою» (усі – 1980), «Ранок» (1982), «Подвір’я мого дитинства» (1984), «Літня гроза» (1985), «Гра спогадів» (1997), «Рух погляду (Жінка. Дерево. Жорна)» (2003), «Вікно спогадів» (2004), «Осіннє видіння» (2009), «Весна. Лік часу» (2004); плакати до вистав – «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1982), «Декамерон» за Дж. Боккаччо (1984); цикл «Різдво» (1991–2000); іл. до кн. – «Казки Буковини і Покуття» (1993).
Літ.: Лазарук М. Ностальгія // Молодий буковинець. 1989, 29 черв.; Міщенко І. Середньовічні мотиви в творчості буковинських митців ХХ ст. // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. Чц., 2000.
peredplata
