«І я прокинулася від того, що він мене б’є. Це були сильні удари по голові. Далі була спроба зґвалтування», – це розповідь Анастасії Лугової про напад, який вона пережила у купе.

Ця справа одна з найбільш обговорюваних в українських соцмережах цими вихідними.

Жінка їхала з сином потягом Маріуполь-Київ, сіла в Запоріжжі. У купе зайшов незнайомий чоловік.

Анастасія розповіла, що її син прокинувся і почав просити не бити маму. Нападника це не зупинило. Зі слів Анастасії, він зняв спідню білизну і почав гладити її ноги.

«Я зрозуміла, що потрібно якось вивести чоловіка з купе. Я запропонувала йому вийти, щоб син нічого не бачив. Він погодився, обгорнувся в простирадло, вивів мене з купе і завів до свого купе. Двері за мною заблокував на верхній замок. В купе на столі була розрізана диня, з якої стирчав ніж. Тож кричати не було сенсу. Я боялася, що якщо він спроможний на побиття невиної незнайомої жінки, то зарізати ножем, щоб не кричала – не проблема», – розповіла Анастасія.

«Найгірше, що ніхто не зреагував»

За словами жінки, у купе нападник скинув з себе простирадло. У цей час син почав кликати маму.

Анастасія пише, що вмовила нападника відпустити її до дитини з обіцянкою повернутися: «Вийшовши з купе, я забігла до сина і ми босоніж побігли до провідниці. Та спала і не розуміла, що робиться. Чоловік голий по вагону біг в нашому напрямку. Зрозумівши, що тут захисту не знайду, ми побігли до іншого вагону, де я почала кричати і стукати у всі двері. Найгірше те, що ніхто не зреагував. Але про це потім. Ми знайшли захист у провідниці цього вагону».

Анастасія Лугова повідомила, що нападника затримала поліція, яку змушений був викликати її чоловік.

У пізніших дописах жінка розповіла, що нападник їхав у потязі без квитка. Зараз Анастасія Лугова перебуває у лікарні з пероломом щелепи.

Нападник-рецидивіст

Подробиці про особу нападника повідомив Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ. За інформацією Геращенка, затриманому мешканцю Запоріжжя 45 років. Його вже тричі засуджували: за викрадення автомобіля, хуліганство та крадіжку.

Як розповіли у прокуратурі міста Києва, чоловікові повідомили про підозру за ч. 1 ст. 153 (Сексуальне насильство), ч. 2 ст. 122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

1 серпня Солом’янський районний суд Києва ухвалив для затриманого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Якщо суд визнає чоловіка винним, то йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

«Державні органи – слабкі» – Матвійчук

Олександра Матвійчук, керівник ГО «Центр громадянських свобод»​, розповіла нам, що цей конкретний випадок вписується у загальну ситуацію в країні.

«У нас у суспільстві у зв’язку із травмою, в тому числі, породженою триваючим збройним конфліктом, і ми бачимо це по соціологічним опитуванням, зростає толерантність до насилля в цілому», – характеризує суспільне тло Матвійчук.

Також вона переконана, що випадки насильства показують суспільну проблему у дотриманні рівноправ’я між жінками та чоловіками.

«І третя річ, якою теж формується суспільне тло, в якому треба цей випадок розглядати, – це слабкість державних органів, державних інституцій в цілому. І це слабкість роботи правоохоронних органів, це слабкість судової системи, яка породжує безкарність загалом», – упевнена Олександра Матвійчук.

А ще, вважає правозахисниця, цей випадок показує непідготовленість персоналу «Укрзалізниці» до подібних ситуацій та відсутність систем екстреного оповіщення.

«І тут би я дивилася не тільки на те, що мав би зробити персонал, а на те, чи керівництво «Української залізниці», по-перше, проводить такого роду навчання. Бо зараз легко все звалити на персонал, звільнити чи покарати дисциплінарно провідників. Але це проблему не вирішить. Треба розробляти інструкції. Треба впроваджувати навчання», – повідомила Олександра Матвійчук.

На думку правозахисниці, треба дивитися, наскільки оплата праці провідників відповідає вимогам, які до них висувають.

Чи змінять ситуацію поліцейські у потягах? Олександра Матвійчук переконана: якщо працюватимуть не навчені відповідно поліцейські, то це може призвести до більшого порушення прав пасажирів.

«Провідник мав убезпечити жінку» – Кобзін

Перший провідник повинен був відреагувати на ситуацію і одразу ж помістити жінку та дитину до безпечного місця, де нападник не мав би до неї доступу. Про це Радіо Донбас.Реалії повідомив Денис Кобзін, директор Харківського інституту соціальних досліджень.

Кобзін переконаний, що подібні ситуації у потягах не поодинокі. Про цей випадок суспільство дізналося завдяки активній позиції Лугової. Проте багато інших жінок і чоловіків воліють мовчати про насильство.

Денис Кобзін упевнений, що покращити ситуацію можуть правоохоронці: «Колись була лінійна міліція. І вона робила багато роботи для того, щоб від таких та інших ситуацій людей убезпечити. Я вважаю, що повернення лінійної поліції, яка буде працювтаи на потягах, це буде важливим кроком для створення більш безпечного середовища».

Чи могла наявність зброї убезпечити жінку? От що думає про це Денис Кобзін: «Якщо йдеться про короткоствольну зброю, то я не вважаю, що їй це б допомогло у цій ситуації. Навіть, якщо б вона була дуже тренована. Використання зброї у боротьбі у замкненому просторі, де дитина знаходиться, – це дуже небезпечно. Можливо, навички самооборони якісь, а зброя могла більшу загрозу становити для неї та її дитини».

Кобзін переконаний, що лише активна позиція провідника та людей, які перебувають поруч, та можливість швидкого виклику поліції може убезпечити пасажирів.

Про зброю

А от Георгій Учайкін, голова «Української асоціації власників зброї», упевнений, що держава має законодавчо забезпечити право громадян на самозахист за допомогою зброї.

«Міністерство внутрішніх справ наполягає на тому, що вони всіх будуть захищати. Але далі все частіше люди стикаються з тим, що по факту це лише гучні заяви і розмови, а постраждалі традиційно опиняються один на один зі злочинцями. Логіка злочинців, і це доведений факт, і всі дослідження світові казали про те, що навіть імовірність наявності у потенційної жертви зброї у 85 відсотках випадків зупиняє наміри злочинців», – заявив Учайкін.

За його словами, навіть якщо після цієї ситуації поліцейські витратять гроші платників податків і запровадять патрулювання у потягах, це все одно не вплине на ситуацію з насильством.

Та чи не повториться, якщо дати людям зброю, ситуація, як із громадським активістом Сергієм Стерненком? Він використав зброю (ножа) під час нападу на нього двох осіб у 2018 році, а вже у 2020 році потрапив під домашній арешт.

Георгій Учайкін переконаний, що у справі Стерненка все одно наявний політичний тиск.

«Завжди на шальки терезів треба ставити питання таке: мені що краще, погано сидіти в суді, чи добре лежати у морзі? Не можна людей лякати тим, що їх потім посадять», – вважає Учайкін.

До речі, і правоохоронці, і «Укразалізниця» наголосили на тому, що треба відновити патрулювання потягів. Так коли це станеться, поки невідомо.

Чому пасажири не допомогли? Думка психолога

Чому пасажири інших купе не прийшли на допомогу жінці, за якою біг оголений нападник? Це питання ми адресували доктору психологічних наук, професору Вадимові Васютинському.

Професор Васютинський розповів Радіо Донбас.Реалії, що для нього ця ситуація виглядає дивною. Адже зазвичай, говорить психолог, українцям притаманні співчуття та взаємодопомога. «Не можна сказати, що ми тут холодні, відсторонені люди», – запевняє Васютинський.

На думку психолога, щоби зрозуміти мотиви людей, варто дослідити всю послідовність подій, які передували нападу. А ще дізнатися, хто їхав у сусідніх купе: чи були це жінки з дітьми, а чи дорослі мужчини.

«Для мене дивно, що на цілий вагон, якщо він був заповнений, не знайшлося жодної людини, яка би, принаймні, відчинила двері і поцікавилася, що ж там таке», – говорить Васютинський і додає: навіть якщо крики переслідуваної жінки налякали пасажирів, все одно є невеличка група людей, яких страх, навпаки, мобілізовує, і вони намагаються дізнатися, що відбувається. Але у потязі і цього не сталося.

Васютинський каже, що пояснити це може наступний психологічний нюанс: «Відомо, що людина, з якою щось сталося на багатолюдній вулиці, має менше шансів на те, що до неї хтось підбіжить і надасть допомогу, ніж коли людей не дуже багато навколо. Тому що, коли багато людей, то в кожного така думка: я не маю часу, я дуже зайнятий, стільки людей, хтось же підійде обов’язково і допоможе. А коли людей мало, то ніби автоматично означає: тільки я можу допомогти, більше нема кому. Чим більше людей, тим менше шансів на допомогу».

Психолог припускає, що сподівання на сусідів з іншого купе, які вийдуть і допоможуть жінці, могло заспокоїти пасажирів, які не зважилися поцікавитися причиною криків.

А от Анастасія Лугова, переконаний психолог, намагаючись здійняти галас та привертаючи увагу людей, поводила себе правильно. Адже злочинці, каже Васютинський, побоюються публічності, коли їхні наміри стають предметом уваги загалу.