Місто енергетиків Новодністровськ у Чернівецькій області стає центром великої політичної баталії. Тут 2 червня зійдуться у смертній борні дві антагоністичні політичні сили України. Опонентом партії регіонів (тут її членів називають ще й ПеРдолятами) виступає об’єднана опозиція. Вона складається з ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», УДАР Віталія Кличка та інших партій демократичного людського спрямування. Ці партії та їхні прихильники хочуть добра державі та всім людям, які проживають в Україні.
Вже зареєстровано 5 кандидатів на посаду:
Анатолій Білоткач, висунутий партією Балоги «Єдиний Центр». Безробітний.
Анатолій Болдашев від партії СДПУ(о). Перший заступник Новодністровського міського голови, якого майже 2 роки уже нема у місті.
Анатолій Кобильчук від КПУ, але не комуніст. Безробітний.
Володимир Мельник, провідний інженер НВО «Укргідроенергобуд» від партії регіонів.
Руслан Панчишин, висунутий партією «Реформи і порядок», яка входить в об’єднану опозицію. Керівник фонду свого імені.
З усього видно, що інших кандидатів не буде. Тож ця п’ятірка боротиметься за єдиний мандат.
Партія регіонів робить надзусилля, аби їхній кандидат став міським головою. Для Папієва і ПР Новодніст-ровськ є базовим містом, де будуть відпрацьовуватися найбрудніші технології виборів, підкуп і залякування. Тому об’єднана опозиція виступила єдиним фронтом проти намірів партії влади узурпувати владу у місті енергетиків. Люди також стають на бік об’єднаної опозиції. 7 травня майже 400 енергетиків вийшли на мітинг, аби підтримати єдиного узгодженого кандидата від опозиції. Цим кандидатом став Руслан Панчишин.
Починається велика боротьба між Мельником і Панчишиним. Між партією регіонів і енергетиками (або, як їх влучно називають тепер, «людьми світла»).
Зовсім іншу мету має ПР. Вона нині захопила владу у всіх куточках України. Владу використовує тільки для особистого збагачення і збагачення своїх членів. Швидше, керівників, які нав’язали суспільству кримінальну схему співжиття, де вищі ієрархи партії регіонів перетворилися у «злодіїв у законі1», яких обслуговують «шнирі2» від комуністів та «суки3» з числа тушок. Це соціальний зріз зони. А весь український народ – це «мужики4», які працюють, «мотають строк» і чекають звільнення. Найгірше останнє – «чекають звільнення», а не повстають проти законів, нав’язаних правлячою партією. Багато тих «мужиків», особливо на заході України, «стають на лижі5» і втікають за кордон. Аби не жити у зоні і не підкорюватися її законам. Та не всім вистачає тих «лиж». Більшість таки «мотає строк».
Така реальність.
За нею простягаються розбиті, зруйновані, знищені дороги, зарослі бур’янами подвір’я фабрик і заводів, вибиті вікна недобудов, згаслі печі підприємств і мільйони безробітних. Тільки одному Богу відомо, як у цей час виживають українські люди. Та, всупереч долі і законам зони, вони таки виживають. Тільки досі незрозуміло, це виживання на щастя чи на нашу біду. Бо, виживаючи, терпимо далі. Аби не було гірше. Вже й гірше нікуди. А ми все далі: «Аби не гірше». Куди вже гірше? Де та межа, за якою народ перестає терпіти? Напевне, досі ще не переступили, не дійшли до межі. Селяни трохи довше до неї доходитимуть. Бо вони менш залежні від державних (у нашому контексті «табірних») устроїв. Робітничий клас більше і швидше вразливий до ударів долі. Тому на передовій по-літичної боротьби у Чернівецькій області нині опинився Новодністровськ. Місто, де є справжній робітничий клас.
Щоправда, він трохи відрізняється від ленінського класичного пролетаріату. Енергетики – це високоосвічені спеціалісти. Вони легко орієнтуються у суспільно-політичних стосунках, знають і вміють поводити себе у тій чи іншій ситуації. Вони можуть відстоювати свої права як у вузькопрофесійній сфері, так і у громадсько-політичній. Тому влада і її партія регіонів нічого вдіяти у Новодністровську неспроможні. Коли оголосили тут вибори на 2 червня, губернатор Михайло Папієв відразу приїхав у місто енергетиків. Потім ще кілька разів навідувався у Новодністровськ. Але з людьми не зустрічався. Всі «тьорки» проводилися з керівництвом ГЕС і ГАЕС, з міськими керівниками та функціонерами партії регіонів. Вони активно шукали кандидата на вибори мера. Люди не погоджувалися разом з партією влади йти на вибори. Бо розу-міли, що ця партія нічого доброго не несе українському народові. Багато розуму не треба, аби переконатися у цьому. Варто тільки виїхати на будь-яку асфальтовану дорогу, і там партія регіонів повстає у всій своїй красі. Вірніше, у всій своїй потворності. Енергетики часто їздять дорогами Сокирянщини. Особливо вони згадують злими гучними словами Януковича-Азарова-Папієва-Козака тоді, коли переїжджають вотчину останнього у селі Романківці. Їхні авто гепаються по ямах, ламаються. І, як насмішка з людей, там, де найбільші ями на дорогах, красується бігборд з привітанням з Великоднем від народного депутата України, пасинка губернатора області Артема Семенюка.
Геп у яму!
– «З Великоднем Вас», — Артем Семенюк.
Геп у яму!
– Христос Воскрес! — Артем Семенюк.
Геп! Геп! Геп!
– Воістину Воскрес! — знову ж Артем Семенюк.
«Він що, насміхається з нас?!» – обурюються енергетики.
Аби він став депутатом, стільки грошей було потрачено, що ці дороги давно можна було би полатати і наново ще раз заасфальтувати. У селах за голос платили по 100-150 гривень. Набрав тоді 56 000 голосів. Поклали би ці гривні у 56 000 ямок, мали б рівну дорогу. А то ні дороги доброї не маємо, ані депутата порядного. Одне він уміє — жінку бити у верховній раді.
Людям набридло отаке життя і така їзда такими дорогами. Тому уже й не підбирають слів, коли говорять про владу, депутатів та їхню партію регіонів. І не дивно, що ніхто не хотів балотуватися на мера від цієї партії. За кілька відвідувань Новодністровська губернатору таки вдалося знайти кандидатуру — інженера та голову профспілок працівників енергетики Володимира Мельника. Він не дуже активно відстоював права членів профспілок. Вірніше, схилявся до прислуговування керівництву. Тому й відповідний авторитет у місті має. А коли люди дізналися, що його від ПеРдолят пропонують на мера, то не зовсім схвалили цей вибір. Бо говорили люди в Новодністровську:
— Сьогодні партію регіонів підтримують тільки дебіли та ті, хто має інтерес з цієї підтримки. Тож нехай кожен і визначає тепер, хто він – дебіл чи людина «в інтересі»?..
Вже й комуністи назвали свого кандидата на посаду мера Новодністровська. Це безпартійний (?), безробітний Анатолій Кобильчук.
Від СДПУ(о) висунули Анатолія Болдашева, який уже був мером цього міста. Зараз він — перший заступник Новодністровського міського голови, якого уже нема майже 2 роки.
Анатолія Білоткача, безробітного, висунула балогівська партія «Єдиний Центр». Кажуть, що днями його підтримала й партія радикальна.
Але всі ці кандидати, окрім Мельника, не є активними фігурами у боротьбі за мандат мера Новодністровська. Боротьба буде розгортатися між двома непримиренними опонентами від партії регіонів і від об’єднаної опозиції. Останню представляє знову Руслан Панчишин. Раніше партія регіонів разом зі своїми шнирями-суками-тушками незаконно зуміла позбавити його посади законно обраного міського голови. Аби ні у кого не виникало сумнівів у тому, що всі порядні партії як один підтримали кандидатуру Руслана Панчишина, у вівторок, 7 травня, у центрі Новодністровська відбулася акція «Вставай, Україно!». Її проводили партії-члени об’єднаної опозиції і ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», УДАР Віталія Кличка, партія Реформи і Порядок та інші. Народні депутати України Максим Бурбак та Микола Федорук розповіли людям про ту нелегку боротьбу, яку веде опозиція проти партії регіонів. Бурбак озвучив кілька цікавих фактів. Зокрема, розповів, що у Новодністровськ було направлено 22 млн. гривень. Освоєно тільки 4 млн. А 18 млн. грн. кудись зникли. І дуже вірогідно, що ці гроші будуть використані на виборах міського голови. Зокрема, для підкупу виборців.
На мітингу у Новодністровську: зліва-направо: депутат облради від ВО «Свобода» Віталій Мельничук, народні депутати України Максим Бурбак, Микола Федорук, заступник голови Чернівецької обласної організації «УДАР» Олександр Шкурідін, Микола Вишневський і Петро Кобевко.
Згодом на мітингу роз’яснили, яким чином ці кошти будуть задіяні на виборах.
— Ціна голосів виборців у місті зростає з геометричною прогресією. Тут вони не зможуть купити голос за 150-200 гривень. Тут за 500 гривень нікого до хати не пустять і говорити не будуть. Тільки від пропозиції 1 000 гривень можуть зупинитися і послухати, що скаже той, хто пропонуватиме гроші. Лише за пропозиції 5 000 гривень можна запитати, від кого гроші. І тільки коли запропонують 10 000 гривень, починати торгуватися. Бо зникло кудись 18 млн. грн. Якщо вони виділені на вибори, то ціна одного голосу виростає до 18 000 гривень. Бо для перемоги потрібна 1000 голосів. Отож, новодністровці, не дозвольте обікрасти себе. Вимагайте оплати по повній. А потім зачиніть у квартирі того, хто ці гроші носитиме, і викличте міліцію, прокурора, СБУ та народних депутатів. Досить уже з народу робити бидло.
Таку пропозицію на мітингу (де було більше 300 осіб) сприйняли оплесками.
З тривогою люди говорили про залякування працівників ГЕС і ГАЕС, керівництво котрих обіцяло звільняти спеціалістів, якщо мером не буде обраний представник партії регіонів. Якщо це правда, то навіть за маленький натяк на звільнення за громадянську позицію буде жорстоко каратися. І не тільки опозицією. Самим президентом Віктором Януковичем. Саме йому ЄС висунув вимоги щодо демократизації суспільства. Якщо ці вимоги до осені не будуть виконані, то партія регіонів, керівництво держави, олігархи позбудуться багатьох пільг та добра, яке ховають у європейських банках, в офшорах та нерухомості за кордоном. І Януковичу не вигідно, аби його «сім’я» потерпала через якогось директора у Новодністровську. За будь-яких розкладів виборів у місті енергетиків жодний спеціаліст не буде звільнений з роботи.
Перед присутніми на мітингу виступили представники ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», УДАР Віталія Кличка, СПУ та інших партій. Вони одностайно підтримали кандидатуру Руслана Панчишина.
Партії готуються до того, аби не дозволити ПеРдолятам застосувати адмінресурс, підкуп та інші брудні виборчі технології 2 червня 2013 року.
Петро Кобевко
Чернівці – Новодністровськ
1. Злодії у законі (рос. «воры в законе») – специфічне для СРСР (в подальшому для Росії, України та країн СНД) злочинне об’єднання, яке не має аналогів у світовій кримінальній практиці, що утворилося у 30-х роках ХХ ст. і характеризується наявністю жорстокого кодексу, кримінальних традицій, а також винятковим рівнем закритості і конспіративності.
2. Шнирь – ув’язнений, який взяв на себе обов’язки прибирати камеру, барак і прислужувати «злодіям у законі».
3. «Сука» – злодій, який порушив злодійський закон. Це зломлений злодій, який погодився відкрито співпрацювати з адміністрацією. Суки вирізнялися крайньою жорстокістю і садизмом по відношенню до інших ув’язнених.
4. Мужики – загальна назва найбільшої групи ув’язнених, які працюють на зоні на звичайних посадах, вони не співпрацюють з адміністрацією, не претендують на владу, нікому не прислуговують.
5. «Стати на лижі» – втекти.
peredplata
