Про це він сказав під час відеозвернення.
«Саме наша держава завжди пропонувала росії домовитись про співіснування на рівних, чесних, гідних та справедливих умовах. Очевидно, що з цим російським президентом це неможливо. Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з росією, але вже з іншим президентом росії», — запевнив Зеленський.
Президент за підсумками засідання Ради національної безпеки й оборони оголосив, що Україна продовжуватиме посилюватися та працювати над деокупацією всієї території. Також Зеленський наголосив, що Україна має юридично зафіксувати все те, що досягли фактично.
«Де-факто ми вже довели сумісність зі стандартами Альянсу. Вони реальні для України — реальні на полі бою та в усіх аспектах нашої взаємодії. Ми довіряємо одне одному, ми допомагаємо одне одному, і ми захищаємо одне одного. Це і є Альянс. Де-факто. Сьогодні Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре», — сказав президент.
За його словами, Україна хоче приєднатися до НАТО за процедурою, яка «відповідатиме нашому значенню для захисту всієї нашої спільноти», тобто у пришвидшеному порядку.
Зазначимо, що 19:00 за київським часом запланований брифінг генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Що саме планує сказати посадовець — поки невідомо.
Що дає вступ у НАТО?
Найбільш актуальна для України перевага — це колективний захист. Стаття 5 договору НАТО передбачає, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх. Тож стороні, яка зазнала нападу, інші члени індивідуально чи спільно мають надати таку допомогу, яка вважатиметься необхідною, включно із застосуванням збройної сили.
Крім цього, членство в Альянсі передбачає регулярні спільні навчання, обмін розвідувальними даними, втілення стандартів Альянсу у сфері безпеки, нові можливості у розвитку озброєння тощо.
А яка процедура?
Північноатлантичний договір передбачає, що приєднання до НАТО нової країни мають схвалити всі члени Альянсу: ця процедура зараз триває щодо вступу Фінляндії та Швеції. У 1999 році у НАТО схвалили механізм плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — програми з п’яти пунктів, де розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питання.
До 24 лютого українська влада неодноразово просила у НАТО надати їй цей план, але не отримувала. А втім, після повномасштабного вторгнення Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО без ПДЧ. А у травні тимчасова повірена США в Україні Крістіна Квін зазначила, що Україна може вступити до НАТО без Плану дій щодо членства, як Фінляндія та Швеція, оскільки це ніколи не було юридичною вимогою для приєднання до Альянсу.
Зрештою у серпні віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна вже не прагне отримати План дій щодо членства в НАТО: хоче приєднатися до Альянсу без цього документа, як це зараз роблять Швеція та Фінляндія.
Джерело: Громадське
peredplata
