Максим Бурбак: «Селяни – вони політично повільні, але вила до рук за землю можуть взяти швидко і просто»

Максим Бурбак: «Селяни - вони політично повільні, але вила до рук за землю можуть взяти швидко і просто»«Земельна реформа є вирішенням власних олігархічних планів нинішніх керівників країни та деяких народних обранців», – так вважає голова Чернівецької обласної організації «Фронту змін», керівник регіональної громадської організації «Перший аграрний кластер» Максим Бурбак.

= Сьогоднішні земельні реформи уряду це для селян – благо чи нові проблеми?
– Намагання уряду створити ринок землі є нічим іншим, як спробою зробити землю товаром, який не зможе купити звичайний сільський трудівник. Це – однозначно. Сьогодні селяни, аграрії, які щодня важко працюють на землі, поки що по праву вважають себе власниками своїх паїв, земельних ділянок. Але з початку 2012 року, коли почне діяти земельна реформа, вони можуть стати найманими працівникам у «справжніх» господарів землі та всієї України.
Ми об”їхали всю Буковину і майже в усіх населених пунктах однакові проблеми – відсутність державних актів на землю, непрозорий розподіл землі, «розмите» право власності, неточні земельні межі.
Наприклад, з 2005 року чекає на державний акт на право власності мешканець міста Сторожинець на Буковині Давид Доненфельд, якому місцева влада чомусь пропонує іншу земельну ділянку, непридатну для сільського господарства, ніж та, яку він отримав та обробляє вже багато років. Не може приватизувати земельну ділянку вже понад 20 років і Розина Тоненька з Сторожинця. А родина Мікіріних з с.Василівка Сокирянського району Чернівецької області за десятиліття роботи в колгоспі досі не може отримати державні акти на землю, яка по праву їм належить.
У мене виникає просте питання. Такі дії місцевих чиновників можна вважати випадковими, чи вони просто «тягнуть час» до введення у дію земельних законів, аби вкотре обдурити простих селян? Ми неодноразово піднімали питання на сесії обласної ради щодо розпаювання землі в селах Цурень, Маморниця та Радгоспівка Герцаївського району. У цих та інших селах ще досі не отримані паї на земельні ділянки. Але ці питання з порядку денного сесії Чернівецької обласної ради були зняті. Чи можна після цього говорити про турботу влади про селян?
– Але ж земля може і повинна бути товаром? Це – сучасні реалії. Хіба «Фронт Змін» виступає проти цього?
– Безперечно, земля повинна продаватись і купуватись, як і будь який інший товар. Але її не повинні приватизувати за безцінь – так само, як колись приватизували українську промисловість. Дозвольте і мені вас спитати: а ви довіряєте нинішній владі, ви вірити у те, що вона розподілить землю чесно та прозоро? Земля – це останній ще не приватизований капітал країни. І її продажем повинна займатися влада, якій люди довіряють.
Чому саме перед земельною реформою селян зумисне доводять до зубожіння? Закупівельна ціна за 1 літр молока, наприклад, у Кельменецькому районі на Буковині становить 2грн. Це – належна оцінка праці селян? І ви вірите, що з землею буде якось інакше?
А яка ціна молока вже на ринку? 6 гривень за літр. А в магазині – молоко виключно порошкове 8-9 гривень за літр. Так про яку державну політику в аграрній галузі ми говоримо? Людей навмисне тримають у таких умовах, щоби вони не мали грошей та не могли скуповувати землю, коли вона стане товаром.
А якими ласими шматками для латифундистів є ставки та озера, прибережні землі, де і сьогодні незаконно вибирається гравій, лісгоспи та заповідники, де вирубуються дерева , відстрілюється дичина та звірі, які внесені до Червоної книги. І це все відбувається сьогодні, коли багато земель поки що знаходяться нібито у державній власності. А що буде далі? Ось свіжий приклад.
Нещодавно тривогу забили члени Чернівецької обласної федерації спортивного рибальства. Майно та земельна ділянка в с. Дністрівка, які належали Держкомрибгоспу, кулуарно планувалось передати у власність приватного яхт-клубу «Буковинські вітрила». Майже всі ставки в області вже давно приватизовані місцевими «царьками». Як ведуть себе вони на власних вотчинах, вже відомо всій Україні. Приклад голови Заставнівської районної ради Михайла Бойчука, який зі своїми родичами жорстоко побив місцевих рибалок, набув серйозного розголосу. Суд над ним вже розпочався, але скільки ще подібних випадків по всій Україні?
А тепер помножте оці та інші випадки на приватизацію усієї сільськогосподарської землі в Україні. І ви собі зможете уявити, що воно буде – із землею. Влада дарма думає, що їй усе це так минеться. Селяни, можливо, політично інертні і на Майдан так скоро не вийдуть. А от вила до рук можуть узяти дуже швидко і просто.

Ірина Вишневська,
Прес-служба Чернівецької обласної організації «Фронту змін»

peredplata