У середу, 26 липня 2023 року, військові в ефірі національного телебачення Нігера оголосили, що режим президента країни Мохамед Базума повалено, кордони закриті, запроваджено загальнонаціональну комендантську годину з 22:00 до 5:00, а діяльність усіх установ республіки зупинена.
Нігер залишався єдиною демократичною прозахідною країною в регіоні Сахель, де поширюється повстання джихадистів. Раніше, у 2021–2022 роках, військові перевороти відбулися в Малі та Буркіна-Фасо, а в Чаді, як писав Mind, стався «династичний путч» після загибелі президента Ідріса Дебі від рук повстанців.
«Нігер і президент Базум були єдиною надією Заходу на стримування джихадистів і впливу росії, яке зростає», – коментує ситуацію Ульф Лессінг, спеціаліст по Сахелю з німецького Фонду імені Конрада Аденауера. – Західні країни обсипали Нігер програмами допомоги, укладали спільні військові та економічні проєкти. Тепер, навіть якщо Базум залишиться при владі, західні політики перестануть вважати Нігер якорем стабільності в Сахелі».
Якщо путч у Нігері завершиться успішно, то всіма п’ятьма країнами Сахеля керуватимуть діючі чи колишні військові. На думку Ріда Луаммоурі, аналітика марроканського мозкового центру Policy Center for the New South, це може ознаменувати початок нової епохи військового контролю та кінець періоду надій на демократію.
«Як ми бачили й у Буркіна-Фасо, і Малі путчі насправді не вирішують проблеми безпеки, які служать для виправдання цих путчів. Військові перевороти завдають лише шкоди країнам, віддаляючи їх від стабільного та благополучного майбутнього», – зазначає Ріда Луаммоурі.
Як військові захопили владу в Нігері
Переворот у Нігері здійснили військовослужбовці президентської гвардії. Вранці 26 липня вони заблокували Мохамеда Базума у його резиденції у столичному місті Ніамей та до пізнього вечора вели переговори про те, щоб уникнути конфронтації з іншими армійськими структурами Нігеру.
При цьому в місті зберігалася спокійна ситуація: доступ до інтернету та вуличний рух військові не блокували. Про перестрілки й появу бронетехніки в районі резиденції президента також не повідомлялося. За свідченням інформагентств, до вечора в центрі Ніамеї зібралося лише кілька сотень протестувальників проти путчу.
У підсумку о 23.30 у короткому телезверненні до нації виступив полковник Амаду Абдраман в оточенні дев’яти офіцерів у військовій формі. Він оголосив, що військові взяли владу в країні у свої руки «у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою та поганим управлінням в економічній і соціальній сфері».
Бідність, опустелювання та джихадисти
Попри економічну допомогу західних країн, половина 26-мільйонного населення Нігеру проживає за межею бідності. У цьому експерти звинувачують найвищий у світі рівень народжуваності – 6,8 дитини на одну жінку. Ще один винуватець бідності – пустеля Сахара, що наступає, яка вже займає 80% територій країни й щорічно поглинає величезні обсяги родючих земель, викликаючи там посухи та голод.
Також Нігер страждає одразу від двох джихадистських кампаній. Південно-західні території країни з 2015 року тероризують екстремістські угруповання із сусіднього Малі, пов’язані з «Аль-Каїдою». Водночас на південний схід Нігеру набігають джихадисти «Ісламської держави», що базуються в Нігерії. Зіткнення з бойовиками «Аль-Каїди» та «Ісламістської держави» відбуваються за 100 км від столиці.
Мохамед Базум прагнув вирішити ці проблеми, зміцнюючи співпрацю з Францією та США. Він посварився з Малі, де до влади прийшла «проросійська хунта», після чого за його сприяння в Нігер були передислоковані вигнані з Малі та Буркіна-Фасо французькі антитерористичні підрозділи. На території країни зараз перебувають понад 1500 французьких солдатів, а також розташовуються дві американські військові бази, на яких близько 800 військовослужбовців навчають персонал для армій кількох африканських країн і проводять антитерористичні операції за допомогою безпілотників.
Удар по демократії і постачанням урану
Обрання Мохамеда Базума президентом у 2021 році стало першою демократичною передачею влади в історії Нігера після здобуття ним незалежності від Франції 1960 року.
Держсекретар США Ентоні Блінкен засудив вчорашній військовий переворот і попередив, що Штати можуть урізати економічну допомогу Нігеру, якщо він відмовиться від «демократичного управління» і верховенства закону.
Путчисти можуть спробувати переконати Держдеп США зберегти допомогу в обмін на продовження прозахідної політики. Але аналітики Critical Threats Project при Американському інституті підприємництва вважають, що організатори перевороту захочуть зіграти на популярних у країні антизахідних настроях, щоб заручитися підтримкою суспільства. Якщо це спричинить міжнародну ізоляцію, то вони звернуться до рф по військову допомогу за прикладом Малі.
«Російські центри інформаційно-психологічних операцій підвищили популярність антизахідних і проросійських настроїв у Нігері, як і в інших країнах Сахеля. Москва капіталізує ці настрої з 2021 року, після укладання угоди з хунтою Малі щодо розміщення пвк вагнера. З 2022 року росія також почала отримувати вигідні пропозиції від хунти Буркіна-Фасо», – пише Critical Threats Project.
Експерти вважають, що росії цікаві уранові шахти Нігеру, контроль над якими полегшить Москві фінансування війни в Україні та ухилення від санкцій.
За даними Energy Monitor, рф поставляє 35% збагаченого урану на глобальний ринок, отримуючи гроші на війну, зокрема, з бюджетів США та ЄС. За твердженням аналітиків, Штатам та Європі складніше відмовитися від імпорту російського ядерного палива, ніж від нафти та газу. У разі зближення Нігера з росією це завдання стане ще складнішим.
peredplata
