«Сільський голова села Довгопілля перешкоджає мені у здійсненні розподілу майна, нажитого разом з моєю співмешканкою за понад 20 років спільного проживання, — крик душі жителя с. Дихтинець Путильського району Дмитра Тонієвича. – У нас є двоє спільних дітей, я будував хату та прибудови: стайню, погріб, оборіг. Часто доводилося виїжджати і на заробітки за кордон, аби лишень було де і при чому жити надалі. А останнім часом ні з того — ні з сього багаторічна співмешканка вирішила не допускати мене до оселі, врізала нові замки у двері та постійно виганяє мене з обійстя. У цьому потурає їй і голова села – коли я прошу його допомогти та розібратися у ситуації, він заявляє, що я тут ніхто, бо не зареєстрований…»
Сільський голова Петро Лахман:
— Заяви від цього чоловіка у мене ніякої немає. Просто він приходить на прийом та вимагає, аби саме я вплинув на його цивільну дружину в питаннях їхніх взаємостосунків. Я знаю, що вони співмешкали, як давно – мені не відомо, працюю лише першу каденцію. Однак Тонієвич Дмитро не зареєстрований у Довгопіллі і ніколи не був зареєстрований – про що, звичайно, я йому нагадав. Адже Параска Бідоча (з якою проживав Тонієвич) постійно скаржиться, що він приходить з сокирою, нападає на неї, трощить двері тощо. Хіба я можу допустити, аби у селі, де я є головою, чинилося беззаконня? Взагалі сімейні справи – це річ непроста. Тут потрібне втручання правоохоронних органів. І я кажу постійно, що свою правоту слід доводити у судовому порядку. Для цього обом сторонам конфлікту видам передбачені законом необхідні документи. Але ділити майно – не моя компетенція. У першу чергу треба мати відповідні документи на нього – а у даному випадку навіть хата є самовільною забудовою…
Підготувала Наталія БРЯНСЬКА
Від редакції. Отож радимо Дмитру Тонієвичу спочатку дійти згоди з його цивільною дружиною у питанні узаконення спільного майна, а вже потім розпочати розподіл по-людськи.
peredplata
