13 жовтня в Першотравневому районному суді Чернівців продовжувалось судове слухання кримінальної справи по обвинуваченню екс-голови Заставнівської РДА Михайла Бойчука, його зятя, брата та двох охоронців ставків.
Суд допитав свідків Василя Ганчука та Олександра Пашинського. Василь Ганчук, бригадир ТОВ «Блакитна Нива», пояснив у судовому засіданні, що тієї квітневої ночі його телефоном з дому викликав зять Михайла Бойчука Руслан Сорощук, мовляв, воними впіймали на його ставку браконьєрів. Під покровом ночі Ганчук не бачив ні тілесних пошкоджень, ні крові, ні скованих кайданками рук рибалок. Пояснював, що горе-рибалки могли навіть втекти, але там стояв охоронець. Окрім всього, чоловік запам’ятав, як охоронець Клименко два рази «дав патиком» Івану Бабію. Разом з родиною Бойчука та охоронцями Ганчук визначив п’ятого компаньйона рибалок (Столярчука). Потім відпустили чоловіків додому, а аби ті йшли швидше, Сорощук вистрілив у повітря.
Інший свідок Олександр Пашинський, лікар Застванівської районної лікарні, пояснив суду, що оглядав Івана Бабія з його забійною раною голови. Оскільки рана була без особливостей, заставнівський ескулап вважає, що чоловік міг лікуватися амбулаторно. Звідки у Івана Бабія травма голови, він не запитував. Про події на ставках дізнався лише із ЗМІ.
Далі суд приступив до дослідження матеріалів кримінальної справи, яка налічує сім томів (сьомий – обвинувальний висновок). Клопотань чи заяв по дослідженню не було, ніяких документів додатково не долучали.
Наступне судове слухання має відбутися 18 жовтня о 10.00. Підсудні заявили суду, що також даватимуть покази.
Нагадаємо події, які сталися навесні.
Kати україни
У Заставні свій Лозинський
Вечір перед Вербною неділею був теплим і тихим. Повний місяць проклав срібну дорогу через весь став Поліховського. Доріжка була рівна та світла. Тільки іноді її розтинали на різні боки хвилі, коли якийсь пузатий карась плескався у воді. Напевне, у таку пору риба добре клює. Бо зголодніла за зиму. А тут пригріло…
П’ятеро молодих заставнівських чоловіків тихцем прокрались до «Блакитної ниви» і зайняли місце для риболовлі. Вдень тут сидить найвище районне начальство. Іноді приїжджають з області пузаті, вусаті та вухаті. Вони не довго бавляться у рибалку. Закинуть пару разів вудочку, а там уже юшка упарилась, яку ще до їхнього приїзду готують рибоводи. Так велося ще віднедавна, коли у нас все було спільне:, і ставок, і млинок і вишневий садок. Так і залишилося. Хто колись жив, той і сьогодні не бідує.
Тож хлопці вночі присіли на місця цінних і вічних VIP-персон. Закинули вудки, донки і чекають. Карасі та коропи собі гуляють по ставу, а на гачки не ловляться. Тож один із рибалок пішов додому. А двоє інших перейшли метрів на 70 убік.
Мешканці Заставни знали, що ставок платний і орендує його пан По-ліховський. Тому й вночі йшли на лови, а не вдень. Бо грошей нема, а рибки хочеться. І не тільки самому, а й вдома сім’ї є. У нинішніх умовах ох як важко прогодуватися українським людям.
Та не відали Микола Михайлюк, Василь Слободян, Іван Абрамович та Іван Бабій, яку юшку їм зварять тієї перед-вербної ночі на поліховському ставу. Тай не знали вони, що ці ставки, як люди кажуть, вже наполовину належать місцевому „царю і богу, і батьку рідному”. Заради того, аби попередній хазяїн передав цей ставок, довелося його кілька годин прив’язаним за ноги на вербі над водою тримати. Екзекуція принесла результат. Фактично, ставки вже „цареві”, а формальності – хто на них зважає?!
Незнання цього факту, напевне, й стало причиною великого побоїща, яке розгорнулося на березі заставнівського ставу. Розповідає Микола Михайлюк:
– Ми закинули вудки, але нічого не ловилося. Через годину почали гавкати пси. Дивлюся – підходять двоє: «Ловиться щось?» – питає один. «Та ні, – кажу. – Бабій тільки одну впіймав». Вони стоять собі, навіть не розмовляють. Думаю, треба змотувати вудки. Почали збиратися. І треба ж так статися, що мені попалася на гачок рибина. І тут один із тих, хто підійшов, комусь зателефонував: «Риба ловиться. Можете вже йти на рибу». І як вперіщить мене по голові дубиною (це була бейсбольна бита, – П.К.), а другий почав дубасити Бабія. Я помітив, як неподалік зупинилися автомашини з увімкненими фарами. «Якщо не хочеш, аби я тебе тут застрілив, біжи до машини» – гукнув той, що бив мене, і гепнув дубиною межи плечі. Побіг. А за мною, дивлюся, біжить і Іван Бабій. Підбігли до «Ниви». З неї виходить – аж дух мені відібрало – сам „цар” – голова райдержадміністрації Михайло Бойчук.
Про цього голову у районі ширились різні чутки. Колись одному правдолюбові з його села ні з того ні з сього купу зброї підкинули. Потім мордували хлопця у в’язниці кілька діб. Аж люди з Хрещатика не втерпіли і вийшли на трасу Чернівці-Заліщики, перекрили рух. Чоловіка відпустили, і справа нібито затихла.
Інша історія трапилася раніше, коли подібному правдолюбові стайню спалили і серед ночі при малолітніх дітях та дружині погрожували тортурами. Ці два випадки подавалися і до прокурорів, і до міліції, і до СБУ. Не було реакції правдивої. Тому „цар” царював. Він збагачувався не по днях, а по годинах. На нього працювало чи не піврайону (інша половина працювала на його конкурента у бізнесі і у владі, – П.К.). А безкарність і вседозволеність вела голову до тієї межі, яку він переступив у ніч на Вербну неділю.
Нещодавно, подейкують, навіть дозволив собі полякати двох високого звання міліціонерів. Вони необачно хотіли порибалити на ставку, власником якого був голова. У Заставнівському районі нині майже не залишилося «не його» ставків. Уже й конкурент геть з лиця спав. Бо Бойчук тепер царює і йому дихати не дає. А тих двох міліціонерів він таки добре налякав. Підійшов до них з автоматом у руках і вистрілив кілька разів під ноги крутим правоохоронцям. Тікали зі ставка вони – аж курява здіймалася.
Про любов Бойчука до зброї і її застосування у районі легенди складають. А сам він має цілий арсенал різної вогнепальної зброї.
Отож у ту ніч вийшов з «Ниви» із карабіном і наказав Миколі Михайлюку:
– Лягай! Лицем до землі! Піднімеш голову – застрелю як собаку!
Рибалка-невдаха підкорився. А куди він, сараку, міг подітися. Голова тримав його на прицілі. Потім відклав убік карабін, став коліном на шию лежачого, взяв до рук дерев’яну биту і…як вперіщить по голові, по ребрах, по ногах. Несамовито кричав Микола. Але цей крик тільки розпалював ката. Він знову і знову бив то одного, то другого. Аж поки не привели до «Ниви» Івана Абрамовича та Василя Слободяна. Вони кайданками були прикуті один до одного.
– Ведіть їх до стовпа, – наказав голова. – Зв’яжіть там. Я зараз під’їду.
А тим часом зять голови Руслан, наслідуючи свого тестя, також катував жертв, які уже втратили будь-які можливості спротиву. Вони не могли навіть рухатися. Зять голови підійшов до Михайлюка і з усієї сили вдарив прикладом рушниці по ребрах. Микола закричав:
– Руслане! Не бий! Ребра болять!
– Я не Руслан для вас тепер. Це ви для мене педерасти, – гонорився своєю зверхністю над людьми зять голови.
Напевне ще довго бив би людей цей молодий виродок, якби не забуксувала «Нива» тестя. Підбіг тоді охоронець зі ставків і як вперіщить Бабія, а потім Михайлюка битою:
– Чого вирячилися? Ану, штовхайте авто.
Побиті, принижені, вони потрутили «Ниву», яка повезла голову до бетонного електричного стовпа, до якого вже були прикуті Василь Слободян та Іван Абрамович.
– Мене з Василем прикував до стов-па Вова з Хрещатика, – розповідає Іван Абрамович. – Він працює охоронцем на ставках голови. Коли ми не могли чинити опір, він почав бити битою нас по голові, по ребрах, по ногах. Мені вибив три зуба. Зламав ніс. Зламав ребра. Ми падали. Але кати нас піднімали і знову били.
Для перебивки.
Ще й нині стовп цей увесь у крові. Звідки у людей, які є земляками, однієї ніби крові, стільки ненависті один до одного ?! Звідки злоби такої у великі святі дні, коли треба молитися Богові і прощати всім?! Яка мати народжувала цих проклятих катів! І чому їх досі не покарала кара людська і Божа?! До чого ж ми дожилися, люди добрі, дорогі заставнівчани! Кому ви довірили собою керувати, де ваш гонор і ваша сила, що ви досі не покарали цих лютих катів.
Вова з Хрещатика, кат і негідник, довго ще знущався з людей. Аж поки не приїхав голова і не привели двох тих, кого катували раніше.
– Знімай кайдани, – наказав голова Вові. Але той не зміг знайти ключа. Ті ключі, які він пробував до цих кайданів, не підходили. Тоді голова порився у своєму авті і знайшов потрібні ключі.
Чотирьох сарак підвели до авта. Бойчук наказав:
– Лицем до землі, бидло! Хто був п’ятим?
Всі мовчали. Бо не хотіли розповідати про того, хто рибу не ловив.
– Не хочете говорити? Тоді я вас повбиваю.
Підійшов до Абрамовича і зі всієї сили гахнув дерев’яною битою по ребрах. Три ребра зламав умить. Інших знову катували і зять голови, і його брат, і ще два охоронці ставків. Абрамович вже не зміг терпіти катувань і закричав:
– Ми ж не на вашому ставку були! Чому ви нас б’єте?
Наївний чоловік. Бойчук вже врісся в образ царя, якому все навколо належить: всі землі, всі ставки, всі люди… Що хоче, те з ними зробить. Хоче – катує, а хоче – помилує. Тепер катує. Аби не зазіхали на чуже. Бо вони бидло. А бидло повинне знати своє місце. У нього в ногах вони повинні валятися. Просити пощади і навіть не підіймати голови.
– Я вам слова не давав! – ревів кат. І сипав ударами по людських головах, тілах, руках і ногах.
Потім запропонував прив’язати їх до машини за руки і ноги і відтягнути на інший ставок. А там закрити у бочку і втопити в ставку, аби їх з’їла риба.
Не відаю, хто і коли відмовив від цього кроку катів. Вони викликали рибовода Василя Ганчука. Каже йому голова:
– Іди, розімни руки, – і показує, аби бив нас.
– Не буду! – відповів Ганчук. – Я їх за рибалкою не зловив, то й не буду бити.
Далі кати вимагали, аби сказали, чим вони приїхали на ставок. Побиті рибалки мовчали. Тоді Бойчук запропонував поїхати до Абрамовича додому. У того є білий «жигуль». І перевірити двигун:
– Якщо мотор гарячий – я тебе розстріляю, – сказав голова і вдарив Абрамовича битою у коліно. Іван уже почав прощатися із життям. Але у той час чомусь всі відволіклися на Бабія і били його. З голови сараки вже дзюркотіла кров.
Нарешті катам набридли розваги і голова сказав:
– Даю вам три хвилини, аби вас тут не було.
Ледь піднялися на ноги четверо покалічених заставнівських людей. Вони ледь пересували ноги. Кати нервували.
– Дай один патрон з найменшим дробом, – П.К.), – звернувся голова до свого зятя. – Будемо їх гнати.
І рибалки почули постріл. Біля їхніх ніг здійнялася земля. Вони прискорили ходу. Бігти не могли. Потім пролунав другий постріл. На ставку у воді за-цьохкали дробинки. Де й сили взялися у сарак. Вони зірвалися і побігли дорогою до Заставни…
(Далі буде)
Петро Кобевко
P.S. Події навколо катування на заставнівських ставках розгортаються з блискавичною швидкістю. Після того, як потерпілі написали заяви до обласного прокурора, пройшли процедури зняття побоїв і двоє з них розміщені в обласній лікарні, голова РДА Михайло Бойчук виступив із заявою, де каже, що він не причетний до інциденту:
УМВС України
в Чернівецькій області
Обласна прокуратура
ЗАЯВА
Я, голова Заставнівської районної державної адміністрації Бойчук М.В., звертаюся до правоохоронних органів, УМВС України в Чернівецькій області, обласної прокуратури з проханням провести розслідування по даному факту, що є абсолютним приниженням моєї людської гідності, честі керівника та моєї сім’ї.
На період розслідування припиняю свої повноваження на посаді голови райдержадміністрації, для проведення належного розслідування. А, також звертаю увагу правоохоронних органів на те, що протягом останніх 14 років я є інвалідом 3 групи (відсутність правої ноги), і мої фізичні можливості не дозволяють вчинити те, в чому мене безпідставно звинувачують.
На даний час я не депутат обласної ради та не є членом жодної політичної партії.
Як стало відомо, Іван Бабій потрапив до відділення швидкої допомоги ЦРЛ м. Заставна о третій годині ночі 17.04.2011 року з травмою голови. З історії хвороби відомо, що він впав вдома зі сходів, а заявники повідомляють, що це відбулося 16.04. 2011 року.
Таких провокацій слід було чекати від місцевих екс керівників. Як наслідок, їхнього «господарювання» відкрито ряд кримінальних справ на значну суму.
Голова районної державної
адміністрації М.В.Бойчук
Далі мені на редакційний телефон у понеділок о 19-й год.08 хв. зателефонував заступник голови райради Іван Сеник і розповідав, який Бойчук гарний, милий, добрий і мудрий.
– Для чого ви мені це говорите? – питаю. – Бойчук вже не є головою райради.
– Я його захищаю.
– Від кого треба Бойчука захищати? Це нас усіх треба захищати від Бойчука…
Голова ОДА Михайло Папієв виступив із кількома заявами. Спочатку він звинуватив «ворогів» партії регіонів, які спровокували інформаційну атаку на владу. Цими «ворогами», звичайно, є Юлія Тимошенко та БЮТ-«Батьківщина». Згодом тон заяв Папієва змінився (напевне, має інформацію конкретну про звіряче катування на заставнівському ставку, – П.К.).І вже губернатор звернувся до адміністрації президента та кабміну, аби Бойчука звільнили з посади:
Повідомлення прес-служби ОДА
У зв’язку з незабезпеченням дотримання прав і свобод громадян на території району головою Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області Михайлом Бойчуком, що призвело до значного негативного суспільного резонансу, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв зробив подання до Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України щодо звільнення керівника району із займаної посади.
І, насамкінець, прокурор області Петро Коваль порушив кримінальну справу.
«Прокуратурою Чернівецької області 19 квітня порушена кримінальна справа стосовно голови Заставнівської районної державної адміністрації за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.365, ч.2 ст.127 КК України, його рідного брата, зятя та двох охоронців приватних ставків за ст.27, ч.3 ст.365 та ч.2 ст.127 КК України.
Встановлено, що 16 квітня голова райдержадміністрації, перевищуючи свої службові повноваження, спільно із зазначеними особами близько 22 години за здійснення без дозволу риболовлі у ставку побили чотирьох рибалок, шляхом нанесення їм побоїв ударами ногами, гумовими кийками, дерев’яними битами та прикладом рушниці по всьому тілу, при цьому приковували потерпілих наручниками до бетонної електричної опори.
У зв’язку з незабезпеченням дотримання прав і свобод громадян на території району головою Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області, що призвело до значного негативного суспільного резонансу, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв сьогодні вранці зробив подання до Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України щодо звільнення керівника району із займаної посади.
Четверо підозрюваних затримані в порядку ст.115 КПК України.
Досудове слідство у справі триває.
Прес-служба прокуратури Чернівецької області
Голова РДА поки що на волі, бо він має два інфаркти та інвалідність. Він на підписці про невиїзд. Вся зброя у нього конфіскована.
P.P.S. А тим часом, Абрамовича та Михайлюка у вівторок приблизно о 4-ій годині вдосвіта було вивезено з обласної лікарні зятем Бойчука Русланом Сторощуком. Їх привезли до Заставни у ресторан «Хрещатик» (власність родини Бойчука). Туди привезли і Бабія з Слободяном. Спочатку дружина Бойчука просила потерпілих простити всім, «бо і вони мають дітей». Згодом прийшов сам Бойчук. Спочатку просив написати заяви про відмову від свідчень. Згодом погрожував.
Всі написали заяви, що вони не мають претензій ні до кого, і що нічого ніде не було. З цими заявами Бойчук відіслав людей до начальника Заставнівського райвідділу міліції. Але хлопці заяви пірвали. А начальник міліції допоміг їх знову припровадити до обласної прокуратури. У цьому випадку заставнівська міліція, принаймні, її начальник і заступник, проявили себе як справжні захисники людей. Вони не дозволили втягнути ні себе, ні міліцію у брудні справи керівника району.
Зараз долучилися місцеві осередки політичних партій. Зокрема, ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». Вони виступають з різними заявами проти Михайла Бойчука і його фашистських методів керівництва:
Бандити з Партії регіонів хочуть змусити побитих людей змінити покази
Заява облорганізації
партії „Батьківщина”
Викрадення з Чернівецької обласної лікарні невідомими особами рибалок, яких, нагадаємо, 16 квітня на одному зі ставків області було жорстоко побито представниками Партії регіонів, у тому числі керівником Заставнівської районної адміністрації і райради Михайлом Бойчуком, партія «Батьківщина» розцінює як поспішне намагання влади замести сліди злочину і через тиск та залякування змусити потерпілих змінити покази.
Нагадуємо, скалічених і понівечених озброєними бандитами від влади рибалок було викрадено невідомими сьогодні, о 4-й годині ранку, прямо з лікарняних ліжок. При цьому лікарі не змогли пояснити, хто забрав їхніх пацієнтів. Людей зі зламаними ребрами, численними травмами, пробитими бітами головами, відвезли у невідомому напрямі.
Як стало відомо пізніше, у результаті ранкового візиту невідомих у лікарню потерпілі потрапили до обласної прокуратури, що дає всі підстави вважати викрадення людей спланованим бандитизмом влади, якій наплювати на здоров’я людей, коли йдеться про необхідність терміново вивести з-під кримінальної відповідальності катів з Партії регіонів.
Саме тому не буде дивним, якщо після ще кількох зламаних ребер людей таки змусять змінити показати і зізнатися в організації землетрусу в Японії.
Партія «Батьківщина» закликає Генерального прокурора дати команду своїм підлеглим припинити катувати скалічених людей.
Позбавляти громадян здоров’я, викрадати з лікарні у важкому стані, займатися шантажем і залякуванням, вимагати фальсифікувати покази – все це злочини, які переслідуються законом.
Ми також закликаємо президента Януковича не перетворювати Україну в Єнакієве кінця 60 років. Свавілля бандитів з Партії регіонів має бути припинено і покаране. І це потрібно зробити негайно хоча б для того, щоб врятувати чотирьох рибалок, які вже на власному тілі і ціною свого здоров’я відчули стиль правління президентських васалів.
Заява фракції ВО «Свобода»
в Чернівецькій обласній раді
з приводу участі
голови Заставнівської
райдержадміністрації
у побитті людей
Покалічені заставнівські рибалки.
За інформацією, яка з’явилася в інтернет-порталі Букінфо, цими вихідними в м. Заставна сталася шокуюча подія, в якій замішаний голова Заставнівської райдержадміністрації та за сумісництвом голова Заставнівської ра-йонної ради Михайло Васильович Бойчук.
Кілька озброєних рушницями чоловіків, керовані Михайлом Бойчуком, звіряче побили чотирьох місцевих жителів, які вирішили порибалити на одному з платних ставків «Блакитна нива» в Заставні, власником яких є М. Бойчук. Василя Слободяна, Івана Абрамовича, Миколу Михайлюка та Івана Бабія «охоронці ставка» погрожували вбити і втопити тіла в ставку, знущаючись приковували кайданами до бетонних стовпів, били бітами, а також стріляли з рушниць у повітря, коли людям дали три хвилини на втечу. Четвертий постраждалий – Іван Бабій – лежить у районній лікарні Заставни з проламаним черепом.
Ми розуміємо, що потерпілі здійснили правопорушення, але перевірку законності їх дій повинні здійснювати правоохоронні органи, а відповідне рішення стосовно них приймає суд. Будь-які спроби самосуду повинні жорстоко каратися, тим більше, якщо вони здійснюються високопосадовцями, або за їхніми вказівками.
Вимагаємо від вас негайно перевірити розміщену в ЗМІ інформацію та порушити кримінальну справу за фактом даного злочину, оскільки в разі підтвердження зазначеної інформації, є підстави стверджувати наявність в діях М. Бойчука та інших осіб ознак злочинів, передбачених ст. 127 КК України – катування, та ст. 129 КК України – погроза вбивством. Також, вимагаємо вжити заходи щодо охорони потерпілих Василя Слободяна, Івана Абрамовича, Миколи Михайлюка та Івана Бабія, з метою попередження чинення відносно них будь-яких протиправних дій та здійснення тиску на них особами, які їх катували.
Фракція Всеукраїнського
об’єднання «Свобода»
у Чернівецькій обласній раді
Були збори депутатів районної ради, які засудили дії катів. Було звернення до генпрокурора та міністра внутрішніх справ від народних депутатів.
А депутат обласної ради, голова обласної організації партії «Фронт змін» Максим Бурбак офіційно звернувся до прокурора області Коваля та начальника УМВС області Харабари, де окрім прохань про об’єктивне розслідування просить забезпечити охорону потерпілих та їхніх сімей і всіх заставнівських людей від свавілля голови РДА Михайла Бойчука.
…У вівторок посеред білого дня були вибиті шибки у ресторані «Хрещатик» (власність родини Бойчука), що в центрі Заставни.
По вулицях райцентру люди бояться ходити поодинці і без засобів захисту. Ходять із сапами, вилами, граблями, косами і сокирами. Кажуть, що так буде доти, поки на волі гулятимуть фашисти.
Прокурор області Петро Коваль на прес-конференції розповів, що після заяви потерпілих була сформована слідчо-оперативна група. Особисто він виїхав на місце події, спілкувався з усіма учасниками з одного та іншого боку. І дійшов однозначного незаперечного висновку – справа не має жодного політичного мотиву. Суцільний кримінал без кольорів, ідей і прапорів.
Наразі затримані відмовляються давати покази. Це їхня справа…
Знову були спроби тиску на потерпілих. Біля сьомої години ранку у середу до Абрамовича та Михайлюка приїхала сестра дружини Михайла Бойчука і наполегливо просила відмовитися від свідчень і забрати заяву з прокуратури. Потерпілі не піддалися на ці вмовляння.
З цього приводу депутат обласної ради Іван Мунтян виступив зі зверненням до прокурора області, аби він вжив заходів.
Дванадцять депутатів Заставнівщини від «Фронту змін» просять свого лідера Арсенія Яценюка звернутися до генпрокуратури з вимогою об’єктивного розслідування.
Всі, хто знає про події у Заставні та останні події на Буковині, вважають, що це наслідки провальної кадрової політики в області, де вся повнота влади належить тільки одній провладній партії.
Тим часом, президент Янукович підписав розпорядження про звільнення М.Бойчука з посади голови Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області.
ВІДЕО
peredplata
