Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Учора на сторінці відомого публіциста й аналітика Юрія Михальчишина прочитав його пояснeння експансіоністськoї риторики Дональда Трампа щодо повернення під контроль США Панами і Панамського каналу. Mовляв це потрібно Вашингтону для “передислокації з’єднань ВМС США з Атлантичного океану в Тихий, що збільшить логістичне плече щонайменше на 8000 морських миль”. Спірне питання, хоча про “плече” у 8000 миль думка цікава, якби… Якби в роті росли гриби. Пропускна здатність Панамського каналу сьогодні настільки низька, що 2-му, 4-му і 6-му флотам ВМС США знадобиться дуже багато часу аби передислокуватись з Атлантики у Тихий океан Панамським каналом і вийти до берегів Тайваню і Китаю. Крім того, для цих цілей у ВМС США існує так званий Тихоокеанський флот ВМС США – оперативно-стратегічне об’єднання ВМС США, що включає 3-й, 5-й та 7-й діючі оперативні флоти ВМС США.
Щодо взяття під під протекторат США Гренландії і Канади. “Воєнно-стратегічний вплив політико-географічного розташування Гренландії та Канади матиме вирішальну роль у формуванні домінуючої позиції в полярному Арктичному регіоні (зокрема, контролю над Північним морським шляхом з Європи до Азії)”. Також можна було б погодитись, але там діють 2-й флот США. Його зона відповідальності: Північна Атлантика, прилегла до Канади та США. Також слід зважити, що 2-й флот США діє в зоні Гренландії у тісній координації з Королівським флотом Данії (1-ша і 2-га ескадри), ВМС Великобританії і Норвегії. Це все умовні ВМС НАТО.
Подібними категоріями оперував і колишній радник Дональда Трампа з національної безпеки Джон Болтон під час вчорашнього інтерв`ю американському телеканалу “Fox News”. Джон Болтон наголосив, що вчорашні експансіоністські заяви Дональда Трампа щодо Панами і Гренландії, це не тимчасові емоційні припадки Дональда Трампа. Він “хворіє” цими ідеями ще з 2019 року з часiв його першої каденції на посту президента США. Тому не слід виключати, що заяви Трампа стосовно Панами і Гренландії будуть в основі нової зовнішньої політики США після 20 січня. На жаль, прогнози не дуже райдужні.
Якщо вже оправдовувати експансіоністську риторику Трампа безпековою доцільністю США, плюнивши на міжнародне право, то таким чином і за такою ж логікою можна оправдати агресію і вторгнення Росії в Україну. До речі, Трамп зазначив, що розуміє причини нападу Росії на Україну і переклав за це відповідальність на Джо Байдена. Мовляв, той пообіцяв вступ України в НАТО, а Росія налякалася і пішла війною на Україну. Що з цього вийшло – ми вже бачимо. Так само і плани Пекіна щодо приєднання Тайваню до КНР виглядають логічними з точки зору безпеки і єдності китайського народу (у цих країн навіть назви майже однакові: КНР і КР). У Туреччини в політичних колах стійкі ідеї щодо відродження Османської імперії включно з територією Ізраїля і усієї Палестини. Відкритим залишається конфлікт між Північною і Південною Кореями. То ж чому Трампу можна заграбастати чужі і суверенні територіії, а Путіну, Сі Цзимпіню і Ердогану – ні?
Трамп своєю риторикою створив дуже небезпечний прецедент для миру і безпеки у світі. Коментатори розглядають риторику Трампа виключно з точки зору безпеки США не враховуючи існування і завдання НАТО та ЄС.
Якщо Росії та її союзникам не вдалось іззовні, а Угорщина зсередини розвалити НАТО і ЄС, то це може зробити Дональд Трамп, чим буде порушено баланс і розподіл сил і впливів у світі.