Дискусії навколо сенсу і перспектив перемовин у Стамбулі мають насамперед враховувати той факт, що для Путіна сама пропозиція перемовин виявилася шансом «відбити» європейський ультиматум щодо припинення вогню – і тільки. Не було б ультиматуму – не було б і ідеї перемовин. Бо Путін у жодних перемовинах не зацікавлений.
А у чому він зацікавлений? Зацікавлений у війні і імітації переговорного процесу. Не дарма ж він говорить не про початок перемовин а про їхнє «відновлення». І де? Саме там, де вони перервалися, у Стамбулі.
А чим були перемовини у Стамбулі у 2022 році? Вони також були імітацією і приниженням українців, затягуванням часу і спробою внутрішньої дестабілізації України. Путін навіть якогось Лаврова чи Ушакова туди не прислав, доручив грати комедію безсенсовному Мединському, бо на результат не розраховував. І зараз не розраховує, і зараз нікого серйозного до Стамбула не надішле, а сам якщо поїде – так тільки на зустріч із Трампом. Так що не буде не те що результату – не буде навіть процесу.
peredplata
