ООН та ВООЗ опублікували глобальний рейтинг країн із середньої очікуваної тривалості життя. Між лідерами та аутсайдерами у звіті — розрив у десятки років. Хто саме посів перші й останні позиції, від чого залежить тривалість життя і яка статистика смертності й демографічні тренди в Україні?
У 1900 році очікувана у світі тривалість життя новонародженого становила 32 роки. А з 1950-х цей показник зріс на близько 30 років, — стверджує ресурс Worldometers. Якщо в середині минулого століття чоловіки в середньому жили 44 роки, а жінки — 48, то 2025-го середня тривалість життя становить 73,5 року. У жінок вона це 76 років, а у чоловіків — майже 71.
При цьому крива тривалості загалом поступово зростала: невеличке просідання було лише з 1955-го до 1960-го. З 2015-го очікувана тривалість життя вийшла на плато: десять років тому середній вік очікуваної смерті вже становив 71, а з 2020-го збільшився на два роки.
У ВООЗ стверджують, що важливу роль у збільшенні тривалості життя відіграло зниження дитячої смертності. Також це чудове зрушення є результатом досягнень у медицині, профілактиці захворювань та підвищення стандартів життя. Це і зруйнувало багато прогнозів про «межу» тривалості життя.
Та попри загальне підвищення показників, розрив між лідерами та аутсайдерами істотний. Так, в африканських країнах, які є останніми в рейтингу, тривалість життя становить близько 55 років. А в країнах із найбільшою кількістю довгожителів цей показник сягнув понад 80 років. Також традиційні гендерні відмінності — у всьому світі жінки живуть довше за чоловіків.
Лідери рейтингу
Японія
Лідером рейтингу зараз серед країн є Японія: середня очікувана тривалість життя у країні становить 85 років. З 50-х років минулого століття цей показник тут зріс на понад 30 років. Жінки, народжені 2025-го, у Японії мають прожити до 88 років, чоловіки — до 82.
З 1950 року рівень смертності немовлят впав у країні у понад 20 разів. Якщо 1950-го помирало 56 малюків із тисячі, тепер — тільки два. Страхівники життя та здоров’я підкреслюють, що країна зберігає статус краю довгожителів багато років. Як вони стверджують, це пов’язано зі способом життя та дієтою.
«Існує безліч теорій про те, чому японці живуть так довго і мають таке хороше здоров’я. Багато хто пов’язує цей успіх із переважанням риби та овочів у місцевій дієті та історичною відсутністю добавок та нездорових методів приготування їжі», — йдеться в дослідженні страхової компанії William Russel.
Південна Корея
Другою в рейтингу є Південна Корея. Там у середньому живуть 84,5 року. Притому очікувана тривалість життя жінок сягнула 87 років, а чоловіків — 81. Крім того, тут найнижчий показник у світі смертності від ішемічної хвороби серця.
Південна Корея, яка стала 30 років тому одним із «азійських тигрів», забезпечила найбільший стрибок очікуваної тривалості життя. У 1950-му середній очікуваний вік смерті чоловіків тут становив 17,6 року, а жінок — 34,6 року.
Стрімко впала в державі й дитяча смертність — у середині минулого століття 350 дітей із тисячі вмирало, не доживши до п’яти років.
Серед причин такого високого показника — здорове харчування. Воно передбачає велику кількість свіжих фруктів і овочів, а також риби й птиці. Також у країні медицина широко доступна для жителів: близько 80% вартості лікування оплачує держава.
«Ця система фінансується коштом внесків до фонду національного медичного страхування, які становлять 5% для найнятих працівників й варіюється для самозайнятих залежно від їхнього доходу», — йдеться в доповіді William Russell.
Швейцарія
Третьою країною в глобальному демографічному рейтингу й першою у Європі є Швейцарія. Тут жінки живуть у середньому 86 років, а чоловіки — 82. На відміну від Південної Кореї, у Швейцарії стрибків у показниках не було, адже й 75 років тому тривалість життя у країні вже становила 70 років.
Високе місце в рейтингу Швейцарії забезпечили її стабільний розвиток і відсутність політичних й економічних потрясінь, а також послідовні інвестиції країни в охорону здоров’я, а заразом й інноваційна та конкурентоспроможна економіка. Медицина у Швейцарії славиться високими стандартами та доступністю, що й забезпечує високу тривалість життя в країні.
Що сприяє довголіттю
За допомогою глобальних досліджень вчені виявили основні чинники, які впливають на очікувану тривалість життя:
- доступ до охорони здоров’я: раннє виявлення, лікування та профілактика;
- харчування: дієти, багаті на фрукти, овочі та цільне зерно;
- фізична активність: ходьба, ручна праця, регулярний рух;
- чиста вода та санітарія: запобігає інфекційним захворюванням;
- освіта: підвищення рівня грамотності в питаннях здоров’я;
- рівність доходів: знижує стрес, покращує доступ до медичної допомоги;
- соціальна підтримка: знижує почуття самотності, що є ключовим фактором здорового старіння.
Аутсайдери
Нігерія, Чад, Південний Судан
Очікується, що середньостатистичний нігерієць, який народився 2025-го, проживе на 30 років менше, ніж японець — тобто 55. Схожі показники мають Чад, Південний Судан та ЦАР. Узагалі 30 позицій наприкінці рейтингу посідають африканські країни.
Основні причини низької тривалості життя тут спільні:
- високі дитяча та материнська смертність;
- поширені інфекційні захворювання, такі як малярія, ВІЛ/СНІД та туберкульоз;
- обмежена інфраструктура охорони здоров’я;
- відсутність продовольчої безпеки та недоїдання.
За даними ЮНІСЕФ, кожна десята нігерійська дитина помирає у віці до п’яти років. А дані ВООЗ показують, що понад половина всіх випадків материнської смертності у світі зафіксована в країнах Африки на південь від Сахари.
Рейтинг України
Україна у світовому рейтингу — посередині, на 99 місці між В’єтнамом та Багамами. Очікувана тривалість життя тих дітей, які народяться у 2025-му, становитиме 74,9 року. Жінки проживуть 79,5 року, чоловіки — 70.
З 1950 року цей показник зріс на 14 років: 75 років тому він становив 61.
Смертність дітей до п’яти років становить 5,8 на 1000 малюків — 75 років тому помирало понад 100.
Доволі низьке місце в рейтингу медики пояснюють високою смертністю серед молоді та вищою, ніж на Заході, дитячою смертністю. Також значно більше в Україні смертей від немедичних причин — суїцидів, ДТП та зловживання алкоголем.
За показниками смертності Україна є одним зі світових лідерів. За даними ЦРУ, у 2024 році цей показник становив 18,6 смерті на 1000 осіб. Смертність майже втричі перевищує народжуваність. Причиною близько 60% смертей є серцево-судинні захворювання, також високим є відсоток смертей від онкологічних захворювань та нещасних випадків.
Демографічна ситуація в Україні стала невідворотно негативною ще з початком агресії Росії 2014 року. Протягом 2018-2020-го народжуваність була меншою за смертність вдвічі. А початок повномасштабного вторгнення 2022 року зробив Україну лідером за темпами знелюднення у світі.