Новина про те, що після заворушень на варшавському концерті співака Макса Коржа наказ покинути Польщу отримали 57 громадян України та шестеро білорусів, швидко набула розголосу. Проте участь у заворушеннях не єдиний привід для депортації. RFI Українською з’ясовує, із яких ще причин іноземців можуть виставити з Польщі.
Опубліковано:
Насправді порушення норм правопорядку є серйозним приводом, щоб іноземцю наказали покинути територію Польщі.
Згідно з місцевим законодавством, із країни можуть вислати людину, чиї дії або поведінка становлять загрозу нацбезпеці, громадському порядку або міжнародним відносинам. Тож оголошення премʼєр-міністра Дональда Туска про те, що 63 іноземці мають покинути Польщу, є цілком законним.
Громадянина України, який порушив правила перебування в Польщі, можуть зобов’язати покинути країну навіть попри те, що в нього на батьківщині триває війна. Згідно з польським імміграційним законодавством, іноземці можуть бути депортовані незалежно від політичної чи воєнної ситуації в країні їхнього походження.
«Проти 63 осіб розпочато провадження щодо виїзду з країни — і вони повинні будуть покинути країну добровільно або під примусом», — сказав Туск після скандального концерту Коржа. Зокрема, йдеться про шістьох білорусів та 57 українців.
Польський прем’єр визнав, що заворушення можуть бути провокацією РФ, яка прагне розпалити ворожнечу між Україною та Польщею. Проте він наголосив, що держава має ефективно протидіяти протиправним діям, хто б їх не вчинив.
За що можуть наказати покинути Польщу
Перелік причин насправді чималий, зокрема це:
- перебування у країні без дозвільних документів або із такими, строк дії яких скінчився;
- спроби залишитися на території Польщі нелегально;
- робота без дозволу або ведення підприємницької діяльності, що суперечить польському законодавству;
- вчинення злочину (у такому разі можуть депортувати як після відбуття покарання у польській в’язниці, так і до нього);
- загроза нацбезпеці чи обороні або міркування захисту громадської безпеки та порядку.
Доведеться покинути країну і тим, хто не платив податків, систематично порушував закон (часом рішення про депортацію видають після того, як поліція кілька разів спіймала іноземця за кермом у стані сп’яніння), не має фінансових можливостей для перебування у країні. Крім того, людину можуть вислати, якщо заявлена мета її перебування в Польщі не відповідає дійсності. Наприклад, вона отримала студентську візу, а, замість навчання, почала працювати.
Як це відбувається?
Отримавши рішення про зобов’язання покинути територію Польщі, іноземець може зробити це добровільно у строк (встановлюють індивідуально) від восьми до 30 днів. У паспорт ставлять спеціальну відмітку, а орган влади, який ухвалив рішення, повинен роз’яснити його правові підстави та можливість оскаржити.
Якщо влада вважає, що людина може втекти, якщо її депортують через загрозу нацобороні чи безпеці або заради захисту громадської безпеки та порядку, то рішення реалізують негайно. У таких випадках людину також можуть помістити в центр тимчасового утримання, а вже потім Прикордонна служба супроводжує її до кордону (або аеропорту чи морського порту) країни, до якої вона повинна повернутися.
Громадянин іншої країни, депортований із Польщі, має їхати до країни походження. Але може бути так, що його відправлять до країни, із якої він востаннє потрапив до Польщі.
Водночас іноземець повинен оплатити витрати, які держава має через його депортацію, зокрема за взяття біометричних даних та перебування в центрі тимчасового утримання.
Іноземець може оскаржити в суді рішення про зобовʼязання покинути Польщу. Проте скарга до суду не означає, що він має право залишатися у країні під час її розгляду. Натомість продовжити своє перебування у країні можна, подавши апеляцію керівнику Управління у справах іноземців. Головне встигнути зробити це впродовж двох тижнів після отримання рішення. Поки апеляцію розглядатимуть, іноземець може лишатися у країні.
Наслідки
У день, коли рішення про зобов’язання покинути країну набуває чинності, анулюються національні візи, дозволи на тимчасове проживання та роботу.
Також важливо розуміти, що наказ про потребу поїхати з Польщі не означає, що до країни можна легко повернутися. Навпаки, він також передбачає заборону на повторний вʼїзд до країни на певний строк. Тут усе залежить від того, чому людину депортують.
Так, якщо іноземець перебував у країні без дійсних дозвільних документів або не покинув її, коли термін їхньої дії закінчився, то заборону видають на строк від шести місяців до трьох років. Якщо працював без дозволу — від одного до трьох років. Ті, хто вчинили злочин, не мають права повертатися до країни протягом строку від трьох до пʼяти років. А ті, хто загрожує нацобороні, безпеці або громадському порядку, — від пʼяти до десяти років.
Зазвичай заборона на повернення до Польщі також передбачає заборону на вʼїзд до інших країн Шенгенської зони. У такому випадку дані іноземця вносять до SIS — Шенгенської інформаційної системи, а отже, прикордонні служби інших держав бачитимуть, що його пропускати не можна.
Ще кілька років тому деякі іноземці, отримавши заборону на вʼїзд до країн Шенгенської зони, намагалися обдурити систему та все ж потрапити туди. Для цього вони змінювали імена та прізвища, отримували нові паспорти або купували підроблені документи. Інколи це спрацьовувало. А втім, систему постійно вдосконалюють, а перед депортацією в людини беруть біометричні дані. Тож перевіряють особу не тільки за іменем, а ще й за ними.
Подібні спроби потрапити до Шенгену, звісно, фіксують, що може погіршити ситуацію. Наприклад, іноземцю, якого викрили, продовжать строк заборони на вʼїзд.
Коли строк заборони мине, а дані іноземця вилучать із SIS, він знову може приїхати до Польщі.
peredplata
