Нарешті Рухотинська сільська рада, що на славній Буковині, відчула «турботу» влади – і у нас почалася децентралізація! Почалася згори і силою, прикриваючись законом про мовби добровільне об’єднання громад.
А передісторія до цього така. Рухотин із прилеглими до нього селами Корнешти, Гринячка та Блищадь (сільрада) завжди належали до Клішківців, де з давніх-давен був перетин усіх торгових шляхів Хотинщини. За царської влади тут була волость, за румунської окупації – примарія, а за «совєтів» Клішківці навіть планували зробити районним центром. Мешканці довколишніх сіл завжди користувались автобусним сполученням з Клішківців на Хотин та Чернівці, всі транспортні потоки через це село. Окрім того, там базар, лікарня, музична школа…
І ось тепер, ігноруючи наше бажання приєднатися до Клішківців, очільники району мають намір приліпити нашу громаду до віддаленого села Перебиківці, до дістатися до якого доволі проблематично — або поганими лісовими дорогами (хоча колись вони були добрими), або берегом Дністра дикими, захаращеними стежками поміж чагарників.
Жодним чином не хочу ні принизити, ні образити Перебиківці. Це також велике і самодостатнє село. І таким воно є завдяки невтомній праці його мешканців, котрі щодень трудяться на своїх плантаціях. І Бог віддячує їм за їхню працю. Чому це село не може бути як самостійна громада, без усіляких приєднань? З’ясовується, не може! Бо щоб отримати від держави фінансування на розвиток, треба обов’язково об’єднуватися. Так вимагає закон територіально-адміністративної реформи. І заради цих грошей над Рухотином здійснюють насильство: приєднуйтесь до Перебиківців, інакше ні те село, ні ви не одержите фінансову допомогу.
Мешканці Рухотинської сільської ради уже мали таку біду у 80-ті роки минулого століття, коли в дискусію про визначення адміністративного й технічного центру нашого радгоспу «Буковинський» втрутилася «направляюча і спрямовуюча мудра сила» – райком партії. Він тоді розпалив таку ворожнечу між людьми, що майже доходило до бійок брата з братом, мами з донькою. І закінчилося все тим, що «властьімущі» розграбували радгосп, а люди залишилися ні з чим, усе навколо заросло терняками. У найбільш густонаселеній Гринячці, де раніш вирував трудовий процес, тепер тихо, мов у домовині. Над усім лише бовваніє чорна заіржавіла водонапірна вежа та зрідка десь гавкне пес на прив’язі, даючи знати, що є тут ще хтось живий.
Це страшно!
Вони, оті червонорайкомівські, а потім швидко перефарбовані в жовто-сині, довели село «до ручки», а тепер закликають: об’єднуйся, народ! Держава тобі зробила «реформу» – а там виживай як хочеш!
Чи понесуть такі гробителі й «реформатори» села покарання за свій злочин?
Питання риторичне!
Прикро вражає те, що й нинішні керівники району намагаються «допомагати» нам тими ж райкомівськими методами, використовуючи ще тліючу радгоспівську неприязнь між нашими селами, ігноруючи волевиявлення громади, поспіхом штовхають нас на насильницько-безвихідне приєднання, аби достроково відзвітувати про успішне втілення територіально-адміністративної реформи на Хотинщині.
Люди вже втомилися від таких «реформ» і «реформаторів» та воліють тільки одного: не «допомагайте» нам, не вчіть нас. Дайте можливість нам самим розібратися, з ким об’єднуватися і з ким жити.
Степан Бранашко
Результати громадського обговорення
В обговоренні взяли участь 409 громадян сіл Рухотин, Корнешти, Гринячка, Блищадь.
За приєднання до Клішківців – 362
За приєднання до Перебиківців – 46
Ці результати були затверджені на 48-й сесії VІ скликання Рухотинської сільради.
Рішення № 318 від 18 серпня 2015 р.
peredplata
