Чи можна було розраховувати на позитивний результат візиту українського прем’єра Миколи Азарова до російської столиці?
Напередодні поїздки складалося враження, що українська влада сама себе переконала в тому, що її аргументи будуть сприйняті російською стороною.
Микола Азаров написав листа російському колезі Володимирові Путіну, міністр енергетики Юрій Бойко попереджав Москву, що у разі її незгоди з вимогами Києва про зниження ціни за газ Україна почне купувати його у країн Центральної Азії.
Путін публічно висміяв Азарова
Словом, українські учасники переговорів вирішили триматися впевнено – і, ймовірно, були збентежені, коли Володимир Путін публічно висміяв Миколу Азарова і його аргументи.
Путін сказав те, що менш за все хотів би почути Азаров: що всі претензії до контракту, який був укладений у період перебування у кріслі прем’єра Юлії Тимошенко, абсолютно надумані і можуть бути пояснені виключно політичними мотивами.
Формула, яку публічно обговорюють у Києві і вважають невідповідною правилам, які прийняті при розрахунках з іншими європейськими країнами, також не здалася Путінові надуманою: він заявив колезі, що це стандартна формула для всіх.
І, нарешті, російський прем’єр сказав українському, що його країна все одно платить за газ менше, ніж інші європейські споживачі. А тому говорити нема про що.
Власне, саме такого результату візиту Азарова очікували в Москві – на відміну від Києва. У російській столиці переконані, що енергетична тема давно закрита, що Путін і Тимошенко свого часу прийшли до оптимального для обох сторін варіанту і його не потрібно переглядати. Зменшення ціни можливе лише у випадку, якщо впустити на ринок нових посередників із їхніми тіньовими схемами та контрабандними оборотами.
«Фірташів» залишили без надприбутків
Але домовленості Путіна і Тимошенко відбулися саме тому, що російській стороні більше був не потрібний Дмитро Фірташ. І якщо українська сторона зацікавлена у процвітанні газотрейдера і його друзів, то російській стороні щастя Фірташа не цікаве.
Саме тому Москва і Київ не можуть ні про що домовитися. Усі реальні домовленості щодо газу досягалися саме тоді, коли була підґрунтя для кулуарних угод.
Контракт Путіна і Тимошенко фактично прибрав посередників: тепер у ролі і продавця, і посередника виступає «Газпром». Це не подобається Януковичеві, Азарову і Бойку. Проте це подобається Путіну.
Українська влада блефує, але не хоче реформ
Російська сторона просто не звертає уваги на пропозиції українських колег. У Москві чудово розуміють, що ніякої реальної можливості змінити угоди про газ у Києва немає.
Всі погрози почати закуповувати газ з Центральної Азії – тільки мрії. Цей газ має пройти по російських трубах і домовлятися про його постачання доведеться з Москвою, а не тільки з Ашгабатом або Ташкентом.
Україна могла б зменшити не ціну на російський газ, а кількість його споживання. Для цього країні потрібні економічні – і енергетичні – реформи. Для цього потрібно позбавлятися енергоємних виробництв, а не створювати для їхніх власників виняткові умови.
Словом, потрібно змінювати країну. Але саме цього українські керівники і не хочуть. Вони хочуть керувати країною з минулого й з дешевим газом.
Однак візит Азарова до Москви показав, що так більше не буде.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Джерелоradiosvoboda.org
peredplata
