Однією з основних цілей, задля якої чоловік і жінка укладають шлюб, є народження і виховання дітей. Однак, трапляються випадки, коли дитина народжується всупереч бажанню батька чи матері. Проте, не залежно від обставин, котрі передували зачаттю і народженню дитини, вона має право на гідні умови існування: житло, їжу, одяг тощо. Цілком очевидно, що забезпечити дитині такі умови існування повинні, перш за все, її біологічні батьки. З 27 вересня 1991р. в Україні діють положення Конвенції про права дитини, ст. 27 якої, зокрема, гласить: «Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Багато осіб, на яких СК України покладено обов’язок з виплати аліментів, тобто з утримання інших осіб, відносяться до цього свого обов’язку без належного ентузіазму і поваги, вважаючи, що спокійно можуть ухилятися від його виконання.
Найбільшого поширення набула ситуація, коли аліменти виплачуються на неповнолітніх дітей. Нерідко платник аліментів, яким зазвичай виступає батько цих дітей, дозволяє собі надавати їм утримання нерегулярно, затримуючи виплати або зовсім ухиляючись від їх здійснення навіть у разі винесення рішення суду про стягнення аліментів.
Надійним способом забезпечення виконання обов’язку з утримання дитини є укладання між батьками договору про сплату аліментів. Можливість здійснення такого правочину передбачена ст. 189 СК України. Оскільки договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню, він юридично закріплює прийняте тим з батьків, хто мешкає окремо від дитини, зобов’язання брати участь в її утриманні. Варто зазначити, що одностороння відмова платника аліментів за таким договором від подальшої сплати аліментів надає право другому з батьків звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Після вчинення такого виконавчого напису договір набуває статусу боргового документа і отримувач аліментів може стягувати їх за допомогою органів Державної виконавчої служби. Спір щодо невиконання договору про сплату аліментів може вирішуватись також судом. Цікавим і практичним є питання про можливість стягнення з особи, яка за договором прийняла на себе обов’язок платити аліменти, неустойки (пені) за їх несплату чи несвоєчасну сплату.
Є кілька варіантів рішення даної проблеми, застосування яких може сприяти виконанню платником аліментів свого обов’язку та виплати їм заборгованості, що виникла.
Так, наприклад, ст. 196 СКУ передбачає цивільну відповідальність у вигляді неустойки за несвоєчасну сплату аліментів.
За несвоєчасне виконання обов’язку по сплаті аліментів, що призвело до виникнення заборгованості з платника може бути стягнута неустойка (пеня).
Стаття 549 Цивільного кодексу України під неустойкою розуміє грошову суму або інше майно, які боржник (платник аліментів) повинен передати кредиторові (одержувачу аліментів) у разі порушення боржником зобов’язання (по сплаті аліментів).
Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України, пеня за прострочення сплати аліментів вираховується від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Так як, аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, розмір неустойки необхідно розраховувати не із загальної суми боргу, а із щомісячної заборгованості за аліментами починаючи з дня її виникнення без додавання суми боргу за попередній місяць до розрахунку неустойки за наступний місяць.
Але при цьому, нарахування пені не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.
Пеня має нараховуватися в період з 1 числа місяця, який слідує за місяцем, у якому утворилась заборгованість, і до дня погашення відповідачем цієї заборгованості.
Крім цивільної, законодавством України, а зокрема ст. 164 ККУ, передбачена кримінальна відповідальність за злісну несплату аліментів .
Найпоширенішим і найнадійнішим способом виконання зобов’язань з утримання дитини є стягнення аліментів у судовому порядку. Порядок їх стягнення визначено ст. 180-197 СК України. Важливо, що з позовом про стягнення аліментів один з батьків може звернутися до суду не лише після розірвання шлюбу, але й під час проживання у шлюбі. Такий же позов може бути пред’явлено до особи, зазначеної у свідоцтві про народження батьком дитини у порядку ст. 126 СК України, а також до особи, чиє батьківство встановлене за рішенням суду.
Нагадаємо, що в ст. 124 КУ, ст. 14 ЦКУ України закріплена обов’язковість виконання судових рішень. Їх невиконання тягне за собою настання передбаченої законом відповідальності.
Якщо боржник не бажає виплачувати кошти стягувачу на утримання дитини — стягувач може звернутись з заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками ст. 164 Кримінального кодексу України, а саме за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Покарання за такий злочин передбачено Кримінальним кодексом України.
Слід зазначити, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.
Порядок притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили кримінальне правопорушення передбачено Кримінально процесуальним Кодексом України. Відповідно до ст. 477 цього Кодексу, порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 164 за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) відноситься до кримінального провадження приватного обвинувачення, яке в даному випадку може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви особи, яка виховує та утримує дитину . Згідно ст. 478 цього ж Кодексу, вищезазначена особа має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, про отримання копій необхідних документів для подачі відповідної заяви про притягнення до кримінальної відповідальності, Вам потрібно звертатися до державного виконавця відділу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника.
Заява особи, яка виховує та утримує дитину, та що є потерпілою в даному випадку, як правило, є єдиним законним приводом для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Слід зазначити, що притягнення боржника до кримінальної відповідальності це один із заходів, що стимулює боржника до сплати аліментів.
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов’язань.
При виїзді громадянина, який зобов’язаний сплачувати аліменти, за кордон на постійне місце проживання в держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться до виїзду за увесь період до досягнення дитиною повноліття. Розрахунок проводиться, виходячи з заробітку за останній місяць роботи на момент виїзду або ж з п’ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунку
Крім того із 12.06.2016 р. до об’єктів індексації віднесено розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Це передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 р. № 1368-VIII.
Питання індексації було врегульоване Сімейним кодексом України, але зі значними прогалинами щодо відповідності іншим нормативно-правовим актам.
Як відомо індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи автоматично. Ці норми Закону України \”Про індексацію доходів населення\” фактично гарантували індексацію аліментів у частці від доходу боржника.
Законом встановлені зміни до статті 74 Закону України \”Про виконавче провадження\” і передбачається, що державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
Визначається, що у разі стягнення з боржника аліментів, розмір яких визначений судом у твердій грошовій сумі, на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи-підприємця, відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями на підставі розрахунку, зробленого (обчисленого) державним виконавцем відповідно до закону.
У разі якщо стягнути аліменти у визначеному розмірі та/або суму їх індексації неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа-підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів та/або індексації таких аліментів.
У Законі України \”Про індексацію грошових доходів населення\” змінами встановлено, що до переліку грошових доходів громадян, одержаних ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, які підлягають індексації, відноситься і розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Також у законі визначається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Таким чином новий закон врегулював механізм індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, у відповідності до вимог ч.2 ст. 184 СК України.
Юрій МІНТЕНКО
Начальник управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
peredplata
