Це неправда, що незамінних людей немає. Непересічних особистостей забирає Господь, а натомість на Землі залишається незаповнена ніша, зайняти яку неспроможний більше ніхто. Місце цієї людини вільне навічно.
Наш земляк, уродженець Мамаївців Кіцманського району Дмитро Гнатюк належить до таких особистостей.
Його неповторний баритон супроводжував по життю не одне покоління українських людей.
Дмитро Михайлович дуже любив Україну, свою малу батьківщину, любив бувати у батьківській хаті, у Чернівцях. В редакцію „Часу” нещодавно чудовим чином долинув привіт від Майстра та його родини. Його земляк, історик-дослідник і знавець творчості Дмитра Гнатюка пан Юрій Савчук, який був добре знайомий з Майстром та його сестрою Мінодорою, за дорученням сина співака Андрія передав до газети „Час”, що завжди була улюбленим періодичним виданням сім`ї Гнатюків та й самого Юрія Юрійовича, кілька компакт-дисків і брошур з архіву на добру згадку про славетного земляка.
Ще однією причиною звернення пана Юрія до редакції став нещодавній показ по телебаченню нібито сенсаційного сюжету про те, що багато архівних матеріалів з квартири Гнатюка були викинуті у Києві на смітник. Матеріал, звісно, набув розголосу. А пан Юрій одразу ж вирушив до Києва, де зустрівся з сином Гнатюка Андрієм та пересвідчився, що нічого цінного з архіву не втрачено. Разом із науковцем Василем Фотієм вони поспілкувалися з Андрієм Дмитровичем – кандидатом філологічних наук.
Андрій Гнатюк показав чудову колекцію живописних полотен, які все своє свідоме життя збирав Дмитро Гнатюк, та розповів, що мама Галина Макарівна була найкращим особистим секретарем, хронікером, біографом і бібліографом Дмитра Гнатюка. Вона збирала і систематизувала всі архівні матеріали. В результаті її копіткої багаторічної звитяги всі матеріали про майже 70-річну творчість і громадську діяльність чоловіка скрупульозно впорядковувались. Вона усе старанно задокументовувала.
Зараз над архівними матеріалами працює фаховий філолог Андрій Гнатюк. У квартирі Майстра зібрано кілька комплектів архівних документів і матеріалів.
В основному примірнику все впорядковано і систематизовано в альбомах. Крім того, багатющий матеріал зосереджений в музеї Дмитра Гнатюка в його рідних Мамаївцях у школі №2.
Як розповів пан Юрій, тепер з архівними документами працює також улюбленець сім`ї, майбутній співак та музичний режисер, голос якого дуже схожий на голос Майстра, Павло Голяченко.
Також за архівними документами науковці пишуть докторську дисертацію.
А основне, звичайно, це все ж таки нетлінна творча спадщина. Допоки пісні Дмитра Гнатюка звучатимуть, він житиме у пам`яті людській. Житиме у Всесвіті. Вічно.
Тетяна КРАТКО
peredplata
