Мова нації – це не лише її культура, а й елемент державності. Українська – єдина державна мова в Україні. Згідно з опитуванням, вона є рідною для майже 70% громадян. Втім, цифри свідчать, що лише половина населення країни розмовляє українською у повсякденному житті. Яка ситуація із захистом державної мови сьогодні, дослідили експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Язик чи мова?
Згідно з опитуванням Центру ім. Разумкова, 68% громадян нашої держави вважають рідною мовою українську, 14% – російську, 17% – обидві однаковою мірою. В основному українською розмовляють на заході (97,2%) і південному заході (91,6%) країни. За словами соціолінгвіста Лариси Масенко, на значній частині території українська перебуває у слабшій позиції, ніж російська, а тому потребує державного захисту.
Водночас дослідження, проведене 2017 року за сприяння німецького Фонду Volkswagen Stiftung, показує, що громадськість недостатньо усвідомлює загрози для української мови. Понад половину респондентів відповіли, що українська і російська «мирно співіснують», лише 32% погодились, що існує загроза цілісності держави через поширення двомовності.
Залежно від регіону та рівня освіти і культури люди по-різному оцінюють вплив Революції Гідності на мовну ситуацію в державі. Доктор політичних наук Володимир Кулик переконаний, що українська стала звучати частіше: «Люди ідентифікують себе з українською мовою як рідною. Зміни в мовній практиці, хоч менш виражені, люди більше говорять чи більше читають, чи більше слухають українською мовою».
Водночас доктор філологічних наук і співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Галина Яворська вважає, що українська повинна стати мовою міжетнічного спілкування на території нашої держави і панувати в усіх сферах. Власне, початок цьому уже покладено: з 2014 року влада ухвалила цілу низку законів, які розширили функціонування української мови. Йдеться, зокрема, про квоти на радіо і телебаченні, підтримку українських книжок, новий закон про освіту тощо. 31 травня цього року Президент Петро Порошенко підписав також указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».
Читати, слухати, дивитись українською
Новий закон «Про освіту» мовні активісти назвали найвагомішим здобутком. Закон визначив українську мовою державної освіти, при цьому залишивши право кримським татарам навчатися рідною мовою, а іншим нацменшинам (болгарам, угорцям, румунам та іншим) гарантувавши вивчення рідної мови і навчання нею поруч із українською.
Перемогою на мовному фронті стало також 35% квота на радіо та 75% – на телебаченні для україномовних продуктів. За даними Нацради з телерадіомовлення, сьогодні всі канали виконують цю вимогу. Більше того, з урахуванням двомовних передач середній фактичний показник складає 86%. Найменше української мови лунає в ефірах «Інтеру» (37%), ТРК «Україна» (66%) та ICTV (74%).
Радіостанції також перевищують встановлену законом квоту в середньому на третину.
«Моніторинг ефіру радіокомпаній показав збільшення частки українського мовлення майже вдвічі, якщо порівнювати з 2015 роком. Якщо до 2016 року частка українських пісень в ефірі мережевих радіостанцій становила не більш ніж 18%, і вони транслювалися переважно вночі, то у 2017 році ця частка зросла до 32% , а пісні державною мовою лунають в ефірі протягом усього дня. Важливо, що вже з листопада 2017 року цей показник зріс ще більше і сьогодні становить 39%. Тобто майже 40%», – заявив голова Нацради з питань теле- і радіомовлення Юрій Артеменко.
Зростання українського продукту фіксується і в книговиданні, де стрімко скоротився друк видань російською, натомість здобули популярність українські переклади та книжки. Втім, у багатьох сферах, зокрема в громадських закладах, магазинах і навіть державних організаціях, українська досі не домінує.
Десятиліття української мови
Підписаний Петром Порошенком указ передбачає створення цільової програми розвитку української мови на 2018 – 2028 роки, яка охопить усі сфери суспільного життя. Мета цієї програми – підвищити роль української мови як державної, сформувати єдиний культурний простір та зберегти цілісність української культури.
«До мене звернулися видатні діячі науки для того, щоб я оголосив 2018 рік роком української мови. Я відмовив. Тому, що за один рік ти мову не захистиш. Але я прийняв рішення і підписую указ про те, що з 2018 року ми оголошуємо десятиліття української мови і робимо все можливе для того, щоби мову захистити. Бо головне, що тримає націю, що забезпечує її розвиток – є українська мова», – пояснив Президент, підписуючи цей документ.
Програма передбачає розширення україномовного інформаційного простору в межах країни та за кордоном, а також забезпечення використання української мови працівниками держустанов та служб. Для осіб, які подаватимуть запит на громадянство України, буде розроблений іспит на знання державної мови.
Відповідно до указу, впродовж 10 років повинна бути створена національна словникова база із вільним доступом до неї користувачів, а також розроблене комп’ютерне забезпечення українською мовою.
Також програма передбачає розробку дистанційних та онлайн-курсів із вивчення української мови, запровадження освітніх теле- і радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури. Подальшу підтримку отримає українське книговидавництво. Держава буде сприяти розвитку україномовних медійних продуктів, зокрема інформаційних проектів для дітей, українському кінематографу та якісному дубляжу. Усе це, на думку експертів, повинно підвищити престиж та популярність української мови серед молоді і старшого покоління.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
peredplata
