Стисла інструкція з насильницької зміни неконституційного ладу
Дійові особи:
Щирий Патріот
Простой Роботяга
Маленький Українець
Народний Обранець
Сержант Міліція
Сокира
ДІЯ ПЕРША.
Невелике місто десь у Східній Європі. Вулиця Хрещатик. З нагоди неділі вулиця відкрита для пішоходів. Серединою вулиці, замріяно споглядаючи сталінський ампір, мандрує Щирий Патріот. На ньому на два розміри більша, ніж треба, вишиванка чорно-червоних кольорів, вдало доповнена костюмом-трійкою, притаманним офісному планктону, який хоче вислужитись перед начальством навіть у вихідний (хоча чудово розуміє, що ніколи з начальством на вулиці не зустрінеться). Краватка – консервативних кольорів. На ліве вухо Щирого Патріота начеплено імпортний пристрій Bluetooth.
До Щирого Патріота підходить Простой Роботяга.
Простой Роботяга:
Брат, закуріть ні найдьотся?
Щирий Патріот (дістає пачку Parliament Lights):
Та прошу пана.
Простой Роботяга (агресивно):
А как ето там у панов говорят? Дозвольте запалити цигарку?
Щирий Патріот (водночас і повчально, і налякано):
Палять сільраду. А сигарети курять. (Впадаючи в менторський тон) Тут головне – не плутати те, що куриться з наголосом на перший склад, із тим, що куриться, або курить, з наголосом на другий. Скажімо, курява на дорозі…
Простой Роботяга (не слухаючи):
Да, палить сільраду – ето харашо би. Да і не тільки сільраду…
Щирий Патріот (уриває свою промову):
А ви, даруйте за цікавість, звідкіля будете?
Простой Роботяга:
Ну, с Макєєвки.
Щирий Патріот (зневажливо):
І як воно там?
Простой Роботяга (ще більш зневажливо):
А як вєздє. Шо, вам може тут, в Кієвє, сільно хорошо?! Зажралісь тут, а ми горбатімся!
Щирий Патріот (істерично):
Бо ви ж там у Макіївках наобирали оцих-о! А, як кажуть у нашому мудрому народі, бачили очі, що купували – їжте, аж повилазьте!
ДІЯ ДРУГА
Ті ж, Народний Обранець і Сержант Міліція.
Народний Обранець визирає з-за керма ексклюзивного Бугатті, на якому полюбляє їздити тоді, коли не їздить на Астон-Мартіні, на якому, в свою чергу, полюбляє їздити, коли йому набридає їздити на Бентлі, котрим кермує його головний шофер, або на Майбаху, котрим кермує шофер N2.
Народний Обранець (сигналить).
Простой Роботяга:
Вот же сука, тут же пєшеходна зона по виходним.
Щирий Патріот:
Оно, йому скажи (кивком голови показує на Сержанта Міліцію, який стоїть на перехресті, незворушно спостерігаючи маневри ексклюзивного Бугатті).
Народний Обранець, ледь дочекавшись, доки з його шляху заберуться дві матусі з дитячими візочками, тисне на газ, проїжджаючи в напрямку Арена-Сіті. Сержант Міліція віддає йому честь.
Простой Роботяга:
А я його знаю. Помню, у нас у Макєєвкє боєвіком був, понял? Но поднялся – єщьо в девяносто восьмом городскім дєпутатом стал.
Щирий Патріот:
У Макіївці? Ти ба. А до Ради він, прошу пана, за нашим округом обирався. Дві тисячі другого року. У Львівській області. Такою вишуканою мовою, курва, розмовляв!
Простой Роботяга (іронічно):
А вам аби мовой, то і харашо. А шо он бандіт – так ето нє колишет?
Щирий Патріот (намагаючись змінити тему):
Їздив, курва, тоді на Майбаху. Зараз, кажуть, на Бентлі пересів. А отсеє – і геть нове щось…
Простой Роботяга:
А у нас пацани говорят, шо у нього девятнадцать автомобілів в гаражі, но особєнно любіт на Астон-Мартінє вшкварить.
ДІЯ ТРЕТЯ
Ті ж і Маленький Українець.
Маленький Українець – особа двометрового зросту, з м\’язами коваля з народної казки, й довгастим пакунком дивної форми під пахвою.
Маленький Українець:
Доброго дня. Вибачте, а як пройти на вулицю Грушевського?
Щирий Патріот показує.
Маленький Українець:
Дякую. А на вулицю Банкову?
Щирий Патріот:
Та, прошу пана, туди ж, тільки поворот раніше, і вгору, а тоді другий поворот праворуч буде.
Маленький Українець:
Спасибі (Збирається йти).
Зі в\’їзду до Арена-Сіті раптом вилітає ексклюзивний Бугатті, з вереском шин і гальм повертає на Хрещатик і врізається в стовп. З-під капоту негайно починає йти дим. З розчахнутих дверцят викочується Народний Обранець.
Щирий Патріот і Простой Роботяга (разом):
Прієхал, сволочь!
Доїздився, курвамать!
Народний Обранець (почувши):
Ты пасть заткни, понял?! І ти теж пельку стули!
Щирий Патріот та Простой Роботяга злякано відступають, боязко косуючи на Сержанта Міліцію, котрий незворушно дивиться в протилежний бік.
Народний Обранець:
Та ви знаєте взагалі, хто я такий?! А может, вы еще и не знаете, кто я?!
Щирий Патріот та Простой Роботяга (покірно мовчать).
Маленький Українець:
То Ви (дивиться на власну долоню, де криво-косо чорнилом зроблений якийсь короткий запис) громадянин Обранець Н.?
Народний Обранець (гордовито випроставшись, струшує сміття з ексклюзивної краватки):
Саме так, шановний, саме так. Бачте (вказує на Щирого Патріота та Простого Роботягу) , як розпалюють ворожнечу між нами деякі, розумієте, донецькі… Я уж не говорю о всякой бандеровщине. А ведь всех нас объединяет праздник Великого Октября и 9 мая! Слава Україні, Героям слава!
Маленький Українець (флегматично):
То нам саме до вас.
Народний Обранець (із підозрою дивиться на Щирого Патріота та Простого Роботягу, чиї поведінка, та й розміри, все більше нагадують наляканих мишей):
Ми – це хто? В смысле, кто это?
Маленький Українець (видобуваючи зі свого пакунку банальну проммагівську Сокиру):
А громадський рух на підтримку реформ. Після яких нас оце тіки двоє в усьому селі осталося…
Народний Обранець:
Эй… ты что… тобто ви що… Я, между прочим, работодатель! Еуропа того не гратулюватиме! Мілі-і-і-іція!!!
Сокира:
Лусь!
ДІЯ ОСТАННЯ
Ті ж і Сержант Міліція
Сержант Міліція (підходить, бачить труп Народного Обранця):
В чьом дєло?!
Маленький Українець мовчки піднімає з асфальту Сокиру.
Сокира (застережливо):
Дзень!
Пауза.
Сержант Міліція:
Яке прикре самогубство!
З А В І С А.
Олександр Михельсон
Журналіст \”Українського тижня\”
peredplata
