У християнському світі дуже поважають Святого великомученика Георгія (Юрія) і віддають йому шану 6 травня (23 квітня ст. ст.) у день, коли він був страчений у місті Нікомідії за наказом імператора Діоклетіана у 304 році.
У «Житії Святих» святителя Димитрія Ростовського розповідається про Георгія (Юрія), що він був сином багатих і благочестивих батьків із Кападокії (область в Малій Азії). Його батька стратили за те, що він був християнином. Залишившись вдовою і піклуючись про безпеку маленького Георгія, мати переїхала жити у Палестину. Походила вона з багатої і знатної родини, і саме в Палестині знаходились її родові маєтки. Виростав Георгій у любові та достатку, отримав хорошу освіту. Коли прийшов час, він обрав військову службу. Був він людиною відважною і благочестивою. Незабаром імператор Діоклетіан призначив його комітом (у війську давніх римлян старший воєначальник, що супроводжував імператора у його мандрівках. Коміти входили до офіційної свити імператора і були його радниками, така посада вважалася дуже почесною – ред.) і воєводою. Мати Георгія на той час уже померла, і він залишився спадкоємцем величезного багатства.
Діоклетіан вів непримиренну боротьбу з християнами на всій території Римської імперії. Він замислив знищити християнство, як єресь, а самих християн фізично винищити. По усій країні стояли плач та стогін християн, яких кидали до в’язниць, піддавали нелюдським тортурам, страчували на міських площах. Проти такої чергової різанини виступив коміт Георгій. Він серйозно готувався до такого кроку: розпродав свої маєтки, роздав багатство на побудову храмів та підтримку бідних християн, рабам дарував свободу. Він звернувся до Діоклетіана з промовою, засуджуючи численні страти і мордування християн та прославляючи християнського Бога. Дуже був здивований імператор, що Георгій виявився таємним християнином. Він готовий був пробачити йому його «невігластво» і повернути усі чини та посади, якщо Георгій принесе жертву поганським богам.
Але віра святого була непохитною. Страшним тортурам піддали святого великомученика, але він твердо стояв на своєму. Перебуваючи у в’язницях та мандруючи країною, святий Георгій здійснив багато чудес та навернув у християнську віру тисячі людей. Господь давав йому силу завжди залишатись неушкодженим та бути переконливим у своїх діях в ім’я Господа. Імператор Діоклетіан наказав стратити святого 6 травня 304 року.
У V столітті на честь святого Георгія у Римі було збудовано церкву, у якій до сьогодні зберігається частина його останків, його спис та хоругва.
Святий мученик Юрій, або ж Георгій, вважається покровителем худоби і тварин, хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Вважається, що на Юрія «весна сходить на землю», а сам святий цього дня «відмикає землю».
Весняний Юрій, або ж Георгій, опікується також молодими дівчатами, які шлють йому свої молитви. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівчина питає, чи довго їй залишатися в батьковій хаті. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватиме, то треба рахувати, скільки разів, – стільки років ще чекати їй заміжжя.
Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2016/05/06/sogodni__den_svyatogo_yuriya_zmiiebortsya_696620
Вважається, що в цей день ні в якому разі не можна користуватися ні гребенем, ні гребінцем, ні щіткою, ні ножицями. Більш того, говорять, що їх заховати так, щоб навіть на очі не попадалися, інакше чекайте негативних наслідки. якщо ви будете користуватися гребінцями або вирішите підрізати волосся ножицями, волосся стане слабкими і почнуть випадати.
Не можна нічого в’язати в день Юрія і навіть просто тримати в руках вироби з вовни – вовки всіх овець в отарі перегризуть. Також не можна кричати і лаятися в цей день – може вбити грозою.
peredplata
