Парламентські вибори-2019: підводні камені партійних списків

Пропоную детальніше подивитися, як вариться український “політичний борщ”, який ми будемо їсти найближчі 5 років.

До виборів трохи більше місяця і вже відомі перші п’ятірки основних учасників виборчого процесу, на що партії роблять ставку, хто з ким об’єднується, хто до кого перебіг. Невідомо тільки, хто ж достеменно та з яким результатом проходить в Раду. Більшість з’їздів були представленням п’ятірок чи десяток кандидатів, а не представленням програм партій та що вони конкретно будуть робити у ВР.

Ребрендинг партії Порошенка: “Європейська Солідарність”

Почнемо з партії попереднього президента. З “Блоку Петра Порошенка” і партії “Солідарність” вони стали партією “Європейська Солідарність“. Або Євросоль, як коротко їх охрестили політичні експерти.

На перших місцях в списку Порошенка, спікер та віце-спікер Парубій, Ірина Геращенко, герой України Заброцький та активістка львівського Майдану Софія Федина, також в десятку увійшов Мустафа Джемілєв, колишній губернатор Львівщини Синютка та віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Основне, що хочуть донести виборцям: без “Євросолідарності” вступ України до ЄС та НАТО під питанням. Не пояснюють тільки, чому все, що знову обіцяється, не було зроблено за попередні 5 років президентства Порошенка та більшості його партії у парламенті. Також не говорять, чому до складу “Європейської народної партії” – найбільшої партії Євросоюзу – в червні прийняли “Самопоміч”, а от “Солідарності” сказали ще трохи попрацювати.

Петро Порошенко

“Слуга народу” Зеленського

Партія чинного президента Зеленського весело провела з’їзд у київському ботанічному саду. Промова Зеленського була доволі іронічною. А й справді, чого б не жартувати, якщо партія згідно соцопитувань набирає 48%. Якщо додати мажоритарників, яким люди довіряють, навіть не знаючи їх прізвищ, то ми можемо отримати більшість імені Зеленського, яка може ухвалювати будь-які рішення, та якій не потрібні партнери для коаліції.

Список очолив Дмитро Разумков, на другому місці представник президента в парламенті Руслан Стефанчук, експерт з питань судової системи Ірина Венедіктова, волонтер і підприємець Давид Арахмія та експертка з питань антикорупційної політики та депутатка Київради від “Демальянсу” Галина Янченко.

Наразі партія “Слуга Народу” назвала лише 10 імен можливих мажоритарників. Однак обіцяють “постпраймеріз”, якщо люди чи журналісти визнають певних кандидатів “недостойними”, то їх можуть відкликати.

Гасло кампанії напевно буде “Зробимо їх ще раз”. Бо як сказав Зеленський “Система поки що в нокдауні, ми пропонуємо нокаут. Ми зробимо це разом. Ми зробимо їх ще раз”. Їх то може й зроблять, а от що конкретно самі пропонують та які конкретно кроки будуть робити для перемоги у війні, подоланні корупції та модернізації економіки країни поки що не конкретизують.

Володимир Зеленський

“Українська стратегія” Гройсмана

Чинний прем’єр, якого так і не відпустили у відставку, теж провів з’їзд. В першій десятці міністри та заступники міністрів та два депутати “Народного Фронту”. Обіцяють такий собі коктейль із заяв уряду Гройсмана, НФ та БПП: регіональний розвиток, боєздатність армії, членство в НАТО, енергетичну незалежність. Все добре звучить.

Проте є проблеми – що завадило енергетичній незалежності відбутися за часів перебування Гройсмана на посаді спікера ВР та за часів його прем’єрства? Хто ж заважав регіональному розвитку та справжній передачі повноважень та коштів на місцеві громади протягом останніх 5 років? Та й соціологія кульгає. Обіцяє 1% голосів “Українській стратегії“.

Володимир Гройсман

Партія Садового “Самопоміч”

Самопоміч теж провела з’їзд. Список очолив лідер партії Андрій Садовий, а за ним в списку 4 жінки. Як то кажуть, жінкам владу та жінок в Раду. Я теж увійшла до першої десятки “Самопомочі” разом з депутаткою Одеської міськради Ольгою Квасницькою, яка відома боротьбою з незаконними забудовами, активісткою антикорупційного руху Олександрою Дрік, відомою волонтеркою з Харкова Тетяною Бідняк, віце-спікером Оксаною Сироїд.

Можна довго вам розповідати про те, що ми партія без олігархів, а значить і без потужної телевізійноі підтримки, що ми не дозволили надати окупованим територіям особливий статус і допомогли зберегти країну, що допомагали фермерам, захищали підприємців, але наведу інші два факти.

Факти, які свідчать про доброчесність “Самопомочі“:

1. Рух “Чесно”, який давно спостерігає за політиками визначив доброчесних депутатів. І виявилось, що серед 25 депутатів зі всього парламенту 12 – з фракції “Самопоміч”. Гідна оцінка роботи нашої фракції від авторитетної організації.
2. А ще депутатів з нашої фракції радісно розбирають в інші партійні списки в перші десятки і підтримують як мажоритарників партії Смешка та Вакарчука. Значить “Самопоміч” – це кузня кадрів. Ну що ж, теж непогана оцінка.

Також на наш з’їзд несподівано з’явився Міхеїл Саакашвілі, висловив підтримку “Самопомочі” на парламентських виборах і сказав важливу річ: “Садовий — найуспішніший міський голова України. Де зараз Одеса, а де Львів?” До речі, Міхеїль Саакашвілі хоч і не балотується, але вже задіяний в певних політичних процесах. Кличко пропонував йому очолити партію і повести на вибори, але не судилося. В результаті партія “Удар” йде на вибори не списком, а лише мажоритарниками, як і “Народний Фронт”.

Андрій Садовий

Партія Тимошенко “Новий курс”

Стосовно Кличка ходили чутки, що він може увійти в список “Батьківщини”. Але там опинились інші люди. В першу п’ятірку увійшли Тарута, лідер партії “Основа”, та Наливайченко з “Справедливості”. Також Сергій Соболєв та Олена Кондратюк.

Очолює список Юлія Володимирівна і чомусь всі подейкують, що вона мітить на прем’єра. В неї є готовий “Новий курс” країни, який презентувала на форумах протягом президентської кампанії. Але чи оберуть її прем’єром, якщо в “Слуги народу” буде більшість? Питання риторичне.

Юлія Тимошенко

“Опозиційний блок” і “Опозиційна платформа “За життя”

А що ж там “Опозиційний облок” і “Опозиційна платформа “За життя“? Чи порозумілись між собою? Очікувалось, що вони об’єднаються і підуть одним списком, і тоді візьмуть більше голосів. Але таки йдуть окремими партіями.

Рейтинги у них непогані, але кілька відсотків можуть втратити через “партію мерів” — новостворену “Довіряй справам” одіозних політиків Кернеса і Труханова. І експерти говорять, що реальні шанси зайти в парламент в мерів є, якщо добре попрацюють.

Юрій Бойко – лідер партії “Опозиційна платформа “За життя”

Партія Вакарчука “Голос”

Очікування експертів нарешті виправдав Вакарчук, якого вони звинувачували в нерішучості та в романтизмі. Список “Голосу” сформували з нових облич без чинних депутатів. При цьому не погребували людьми, які працювали в уряді чи на уряд.

З’їзд, як і Зеленський, провів у незвичному для партій місці – в історичному музеї – і ще й дав невеличкий концерт. В першу десятку увійшли і керівник ІТ-кампанії, і активісти, і журналіст, і колишні держслужбовці. Це невідомі широкому загалу люди, але експертне середовище більшість з них знає. Поки що все добре, але якось не рішуче.

Святослав Вакарчук

Партія Смешка “Сила і честь”

А от з’їзд партії Смешка “Сила і Честь” політичні оглядачі їдко назвали зустріччю тих, кому за 50, а список обговорюють в основному через те, що в нього увійшли Білоножки. Хоча перша десятка в нього цікава.

Окрім трьох колишніх депутатів партії “Самопоміч” в десятку увійшли Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, та Анатолій Макаренко, колишній Державної митної служби. То ж, я спокійна, що ще в одній партії в першій десятці є людина, яка розуміється на митниці. Адже саме на митниці ховаються гроші, які можуть швидко поповнити бюджет.

Ігор Смешко

Підсумки: як обирати

То ж, за великим рахунком, ми бачимо, як вариться український “політичний борщ”. І що в кожної господині (себто політичної партії) свій рецепт. Хтось кидає тільки молоду і нову квасолю, хтось старе м’ясо, а хтось і гриби додає – маслюки з мухоморами. Більшість робить “політичний мікс-салат”. Так і деякі партії додають в списки трошки співаків чи шоуменів, трошки відомих антикорупціонерів, трошки гендеру для балансу, трошки сумнівних осіб чи протеже старих еліт.

З одного боку партії можна зрозуміти: часу обмаль, відомі люди потрібні, нові обличчя потрібні. “Самопоміч” пішла іншим шляхом – провели відкриті праймеріз і депутатів, і регіональних лідерів. Не чекаючи відкритих списків та виборчого кодексу, взяли і зробили це. Але головне – конкурувати треба програмами, цілями і здобутками. І саме на цьому має базуватись вибір українців. Наприклад, ось партія, яка хоче забезпечити зростання економіки, це наповнить бюджет і ми збудуємо дороги. І це її пріорітет. Вибирати треба зараз.

Тому основна увага і партій і виборців має бути зосереджена на програмах. І в цьому доволі корисними можуть бути ті, хто вже має певний досвід, досяг певних успіхів та знає ситуацію, що і як робити вже з перших днів в парламенті. Адже ухвалення законопроектів – це не лише натиснути кнопку.

То ж наступні кілька тижнів сподіваюсь будуть присвячені програмам партій. І саме це будуть доносити в ефірах та з бордів партії. Ми наймаємо на роботу людей, тож потрібно уважно вивчити, хто вони і що конкретно будуть робити, за що боротися.

Наприклад, точно можу сказати наступне: зупинити схеми на митниці, силовий тиск на бізнес, ухвалити бюджет розвитку без корупційних оборудок, навести лад з держпідприємствами – це вже кілька сотень мільярдів додаткових в бюджет. А це – збільшення пенсій, це – кращі школи, це – збільшення коштів на медичну допомогу, це – нові якісні дороги. Так кожен кандидат в депутати повинен вміти пояснити, чим він буде займатись в парламенті. А не просто бути відомим або симпатичним. Цього замало.