Хто на мера?
До виборів 25 жовтня ще майже три місяці. Але основні претенденти на місце Чернівецького міського голови уже завертілися, як карасі на пательні.
Хто вони?
І з ким підуть здобувати міський ланцюг?
Олексій Каспрук
На імені та пам’яті батька Павла, за спиною Миколи Федорука і за підтримки Максима Бурбака він знову захоче посісти тепле місце, яке йому щомісяця приносило від 80 до 120 тисяч гривень зарплат з доплатами. Він їздив за кордони і сварився з Проданом. Це дозволяло Каспруку ніц не робити і тільки кивати на те, що йому не дають. Місто занепадало. А люди охрестили Каспрука «Святим Неробою».
Якби батько його побачив і дізнався про його неробство, то міг би померти вдруге.
В останні місяці до Каспрука охолов навіть Федорук. А Бурбак публічно ніде активно його не підтримує. І їхній проєкт «Партії чернівчан» (вона зареєстрована в Україні) пропав як катран з плоту. Тоді Каспрук поїхав аж до Дніпра. Там у регіонала Філатова і його партії мерів шукає політичного притулку. Не знаходить і втрачає залишки підтримки вихідців з Майдану Гідності. Бо з’ясувалося, що на крові Майдану, на пам’яті Героїв він прийшов до влади у 2014 році. А довкола себе взяв на роботу у мерію тих, хто був і допомагав Антимайдану.
Тож Каспрук на старті виборів сидить біля розбитого корита разом зі своїми радницями. І все…
Віталій Михайлішин
Всі сподівалися, що залишки регіоналів, а нинішніх ОПЗЖешників використовуватиме секретар міськради Василь Продан.
Але він добре грає у шахи і володіє інформацією. Василь Софронович знає, як до нього ставляться посполиті у Чернівцях. Він набрав на себе стільки негативу, що тут на перші ролі ще довго не претендує.
І знову з’являється Віталій Михайлішин. Вбравши тогу захисника бідних і знедолених, він забере й їхні голоси. Але цього не вистачить для входження до другого туру виборів.
Чернівці – це місто, де бідних завжди було менше, ніж гордих.
Віталій Другановський
Цей може почепити на свою шию ланц. Бо йтиме ймовірно від «Слуги народу». І як би ми цього не хотіли, як би ми не боролися з цими «слугами», а вони таки у Чернівцях мають підтримку кожного четвертого виборця.
Цього цілком вистачить для того, аби увійти у другий тур з Неробою і там перемогти.
Та залишається невирішеною проблема: чи насправді на вибори мера від «Слуги народу» піде Другановський, а не хтось інший. І не варто кивати на губернатора Осачука.
Це може бути й не він. Тому в останню мить може з’явитися кандидатура тієї особи, про яку ніхто з непосвячених навіть і не чув, і не мріяв.
Чекаємо…
Василь Максимюк
Опозиція у Чернівцькій області на сьогодні визначилася тільки з партійною приналежністю. Про кандидата на ланцюг мера там ще досі точаться дискусії.
Хоча депутат і голова фракції «ЄС» Василь Максимюк таки у цих дискусіях посідає головну роль. Про нього говорять давно. Його ніби то й висувають. Але досі офіційної відповіді на питання: хто на мера від партії «Європейська Солідарність» Петра Порошенка, ще не відповіли ствердно, що це таки Василь Сидорович.
За таких розкладів завжди треба шукати жінку.
Тож і тут є вона: красива і розумна. Це – Наталія Фрунзе. Вона не позбавлена амбіцій стати меринею від опозиції.
Сподіваємося…
Михайло Сеничак
Не чекали?!
Він заявляє, що вже кілька разів брав участь у виборах. Тож цього разу його цікавлять не вибори, а перемога.
А перемагати він вміє. Навіть тоді, коли, здається, що все і всі проти нього. Кілька років Михайло Ярославович боровся з податковим глитаєм Насіровим. І переміг.
Він таки очолює ДФП Чернівецької області.
На одних із перших його виборах тільки партійні маніпуляції у 2006 році не дозволили Сеничаку виграти у Федорука.
Потім знову всі учасники боролися проти нього, а не один з одним.
Уроки вивчені, засвоєні, помилки враховані, ресурси підтягнуті. Потрібна партія. І вона є.
Бо ж за керівництва саме «Слуги народу» Сеничак виграв всі суди і поновився на посаді. Саме президент Зеленський і його партія «Слуга народу» допомогли Сеничаку відновити своє добре ім’я, репутацію та знайти відповідну його професійності посаду.
Тож надія є!..
Альтернатива
Вона хотіла щось заявити і нібито зібрати альтернативних людей довкола ідеї Альтернативи. І чим більше про це говорили, тим більше виглядало, що ця Альтернатива стає сама собі Альтернативою.
Спочатку зібрали бізнесменів довкола і сказали, що це не партія, а громадська організація. З’ясувалося, що на вибори ці альтернативщики йтимуть від партії «За альтернативу» , а не від ГО.
Далі вони зібрали тих, хто мав би стати альтернативним будь-якій партії. Тобто повинні б бути люди, котрі ще не засвітилися в жодній партії. А з’ясувалося насправді, що там таки є люди, яким клейма партійного ніде ставити. Вони попереходили від партій правих до лівих по кілька разів. Є свободівці, нарконтролівці (від «Народного контролю»), є голосисті (від партії «Голос») є самопомічнии (від партії «Самопоміч»).
Навіть є ті, які довкола Бурбака з Федоруком крутилися і довкола «Народного Фронту» (тоді «Фронт Змін»). Є ударники (від УДАРу).
А є й активісти, котрим не можна до партій іти. Тим паче на вибори. Бо вони на грантах досі сиділи. І ці гранти з Європи та Америки зараз викинуть під «ромську» (від фірми «Рома») альтернативу.
Але й це не всі гріхи новоствореного бізнесово-партійного проєкту. До них прибилася ще й та людина, котра щодня у дзвони б’є за загиблих Героїв.
І треба було ж так статися, що саме у той час, коли на Центральній площі звучав поминальний дзвін, «Альтернатива» там же танцювала з труною. Такий у них був флешмоб.
Не дай, Боже, такої Альтернативи Чернівцям.
Петро Кобевко
peredplata
