Патентований ідіот Ківа захистив кандидатську дисертацію. Інтелектуальний рівень цього народного депутата вражає навіть на фоні багатьох його нинішніх колег, які потрапили до парламенту бозна з яких дір і закапелків лише тому, що встигли примазатися до Зеленського і порадували багатьох наївних виборців своїми “новими обличчями”.
Коли 73 % українських виборців президентом найбільшої за територією європейської держави обрали актора-коміка без будь-якого політичного досвіду, мислячій частині суспільства стало ясно – починається епоха повної профанації всього і вся, яка повинна завершити період імітації, що розпочався значно раніше. За Кравчука, Кучми та Януковича імітувалися реформи, правосуддя, справжній економічний розвиток, створення політичних партій тощо. Під красивими гаслами розкрадалася державна власність, розвалювалися Збройні Сили, знищувалася наука, заганялися у глибоку кризу освіта і медицина. Але ще жевріли острівці того, що могло успішно функціонувати і завдяки яким виживала держава та її громадяни. Там, де працювали справжні фахівці, навіть вдавалося досягати певних успіхів.
Були й успішні підприємці, дипломати і вчені, талановиті діячі культури і педагоги. Саме завдяки успішній дипломатії українці змогли отримати зарубіжну допомогу в критичний момент початку російської агресії, а перспектива зіткнення з усією міццю Заходу виявилася дуже дієвим чинником, який примусив Путіна не вдаватися до крайнощів. А головне – українське громадянство виявилося значно патріотичнішим, ніж це уявляв собі агресор. Добровольці і волонтери прийняли удар на себе і допомогли професіоналам відродити Збройні Сили до того рівня, який дозволив зупинити агресора.
У Москві це зрозуміли, хоча і з запізнення. А зрозумівши, розгорнули приховану діяльність з підриву українського тилу. Головний союзник ворога у цьому – корумпованість багатьох українських чиновників і політиків. Масштаби корупції в країні досягли такого рівня, що рядові громадяни до продажної влади жодних почуттів, крім ненависті, вже не мали. Олігархат, якому належить реальна влада в Україні, скористався такими настроями і через свої ЗМІ нав’язав суспільству у 2014 р. “нові обличчя”, які й заполонили владні кабінети, починаючи від Банкової.
Президент-комік оточив себе такими ж коміками з 95-го кварталу, а кожен з нових “слуг народу” потягнув за собою друзів, коханок, коханців, партнерів по бізнесу, добрих сусідів. Непрофесіонали заполонили всі сфери життя, де можна скористатися моментом і набити власні кишені бюджетними грошима. Так, Україна отримала міжнародну допомогу для боротьби з епідемією коронавіруса, а випадкові людці при владі значну частину цих грошей пустили на “дорожнє будівництво”. Насправді ж розтягли, скільки зуміли, для власного збагачення…
То в одній сфері життя, то в інший ми бачимо сумні наслідки діяльності непрофесіоналів, після яких залишається випалена поверхня, як після пожежі у степу. Складається враження, що на відповідальні посади спеціально призначають тих, хто здатний розвалити зроблене до них. Коли за попереднього президента робилася спроба подолати корупцію в медицині, то небажану для продажних чиновників міністерку назвали “доктор Смерть”. А як назвати нинішнього міністра? Нині бувають дні, коли за добу від ковіду помирає більше людей, ніж загинуло наших воїнів під Іловайськом…
Якби ж то один міністр! Наукою і освітою у нас керує людина, яку спіймали на плагіаті в дисертації. Плагіатор у перекладі на звичайну мову – це злодій, який вкрав чужі наукові результати і видав їх за свої. Справжні вчені з глибоким презирством ставляться до таких злодіїв, і в нормальному суспільстві їх викидають назавжди з наукового середовища. А у нас ставлять керувати справжніми вченими. Тому поява “вченого” Ківи в такому середовищі є цілком прогнозованим явищем.
Прогнозованою є й реакція тих, хто сам писав дисертації й захищав їх. Вони заявляють, що не хочуть бути кандидатами наук після того, як таке звання отримає Ківа. Вже відомий факт спалення кандидатського диплому науковцем на знак протесту проти нахабної профанації цього звання, вчиненого корумпованою “професорнею” на захисті ківіної “дисертації”. А дехто з аспірантів заявив, що кидає аспірантуру, бо не бажає брати участь у подібних діяннях і не хоче носити дискредитоване Ківою звання.
Єдиний позитив у цій мерзотній історії все ж є – подібне знущання над здоровим глуздом показує всю ницість тієї імітаційної системи, яку створили олігархи та їхня обслуга замість справжньої державності. А в українському суспільстві мільйони людей готові будувати державу справжню, яка відповідає Конституції, що формально у нас повинна діяти, але… Для цього необхідно обирати у владу не коміків і паяців, а людей з професійними знаннями, досвідом і політичною волею. У президентському кабінеті, на посадах міністрів і народних депутатів повинні працювати ті, хто своєю попередньою діяльністю засвідчив уміння і бажання приносити користь людям і державі. А з профанацією необхідно кінчати, інакше подібні “ківи” угроблять все, до чого зможуть дотягнутися.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
