До дня науки!
Науковці Буковини святкують своє професійне свято!
Так дійсно Буковинські науковці відділу тваринництва аграрної регіональної науки святкують своє професійне свято з великими своїми здобутками для регіону.Цікавим є те, що сьогодні регіональна аграрна наука – це історично створена на основі суспільної практики система знань про природу, суспільство і мислення, про об’єктивні закони їх розвитку в аграрному секторі регіону Буковини. Вона розвивається адекватно розвитку суспільства. Сьогодні зоотехнічна наука являє собою органічну єдність теорії і методу. Вся її історія є свідченням послідовної, безперервної еволюції та змін концепцій, теорій та вчень, методів і методик.
Оскільки найбільша гордість відділу тваринництва є – дієвий, згуртований колектив, який відданий своїй професійній аграрній науковій багаторічній роботі. Його ядро складають високо оцінені науковці, які присвятили більшу частину свого життя становленню даної наукової установи та досягненню високого авторитету в регіоні.
Вже протягом багатьох років відділом тваринництва виконуються 5-6 Державних наукових програм з селекції порід і типів молочної, м’ясної худоби, вівчарства та бджільництва в умовах Буковини. Впровадження наукових і селекційних досягнень здійснювалося шляхом: організації в господарствах племінних ферм, високопродуктивних стад, з використанням створених в дослідній станції порід, типів і ліній овець, великої рогатої худоби та свиней; виконання госпдоговірної тематики з базовими господарствами. Використання у практичній селекції завершених у звітному періоді наукових розробок, що дало можливість суттєво поліпшити продуктивність тварин різних порід і типів провідних базових племінних стад та підвищити ефективність галузей вівчарства, свинарства, м’ясного і молочного скотарства на Буковині.
Тому велика робота регіональної аграрної установи виконується науковцями селекціонерами, а саме за спеціальністю «зоотехнія», яка сьогодні майже зникає. Напрями наукового пошуку для колективу відділу тваринництва Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААНУ диктує нове інтенсивне виробництво з виведенням нових та вдосконалюють наявні породи, породні групи, типи, лінії тварин, що добре пристосувалися до місцевих умов та низку сучасних технологій виробництва тваринницької продукції.
На світлині: науковці лабораторії селекції, розведення, годівлі та технології виробництва продукції тваринництва Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР НААН
1-ряд зліва направо: О. Б. Лесик (канд. с. г наук, старший науковий співробітник), М.В. Калуська лаборант лабораторії, М. В. Похивка науковий співробітник, А. С. Антимюк лаборант лабораторії.
2-ряд зліва направо: А. К Калинка.,завідувач відділом селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції,канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник, член кореспондент МАНЕБ), головний науковий співробітник лабораторії, доктор біол.. наук, професор, Академік НААН Г. В. Дроник, Саранчук І.І.(канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник,Кривохижа Є.М. канд. ветеринарних наук, старший науковий співробітник.
Нова генерація молочних корів у Буковинському краї
У молочному скотарстві пропонується для розведення в лісостеповій і передгірських зонах Буковини нова популяція молочного поголів’я буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи худоби, що створили у минулому науковці селекціонери відділу тваринництва. Під час виведення необхідного для Буковини нового типу молочної худоби застосовувалиметод складного відтворювального схрещування чотирьох порід: симентальської,монбільярдської, червоно-рябої німецької та голштинської (червоно-ряба масть). Це такі сільгосппідприємства, яких можна віднести до агрохолдингів із високою інтенсивністю розвитку молочної галузі, як: АТЗТ «Мирне»якого вже не має, СВК «Зоря» у минуломуТОВ «Валєвське» Кіцманського та ТОВ ім. Суворова Новоселицького районів Буковини.
Нова популяція м’ясних сименталів худоби на Буковині
Так науковці відділу тваринництва усвідомлюють, що без постійного забезпечення селян необхідною науковою інформацією не слід чекати значних зрушень у агропромисловому виробництві Буковини. Тому найбільш важливим є те, що співробітниками селекціонерами діючого відділу тваринництва до логічного завершується робота з виведення нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого сименталу.
Вперше проводиться селекційна робота в області з галузі м’ясного скотарства, яка виконується в 6 – базових та дочірніх господарствах з розведення буковинського зонального типу м’ясного комолого сименталухудоби, а саме у ведучому та чинномув Україні племінному заводі ДП ДГ «Чернівецьке» – 151 корів, в дочірніх господарствах СВПК «Перемога» – 60 корів, ДП «Рокитне» СТОВ «Авангард» – 67 корів, ФГ «Іванківці» – 75 корів, СВК «Зоря» – 35 корів.Цікавим є те, що за продуктивними якостями цей новий сформований тип м’ясної худоби не має аналогів в Україні і не поступається європейським породам цього напряму продуктивності. Як результат 21-річної цілеспрямованої важливої селекційно-племінної роботи колективу науковців – селекціонерів вдалося вивести нову м’ясну худобу, яка добре пристосувалась до умов розведення в різних зонах Карпат.
Пророблена цінна багаторічна селекційна робота з даною м’ясною худобою, якої аналогів в Україні не має і в Європі. Науковці – селекціонери поєднали всі селекції світового значення. Це є вперше у нашій державі та у Національній академії агарних наук України. Ніхто так не працював з науковців у минулому в області. Науковцями селекціонерами взято для розведення різні світові селекції. Це американська, канадська, австрійськата німецька селекції. В інших інститутах НААН не створили ніхто таких генотипів, як науковці Буковини.
Як виявилося, що в створеному новому продуктивному генотипі мясної худоби де сконцентрована селекція та лінії американського, канадського, австрійського та німецького м’ясного сименталу худоби. Так мясної худоби з кровність за м’ясним сименталом: С (канадської селекції) 3/4С (австрійської селекції)1/16 С (німецької селекції)1/8 С (американської селекції)1/16 не має аналогів у господарствах України, так і у ближньому та дальнього зарубіжжі.
Для нової створеної буковинської генерація сименталів худобирозроблено дешеву технологію виробництва яловичини, яка забезпечує добові прирости 850-970 г. за весь фізіологічний період вирощування. Тому варто зазначити, що за останні 10–15 років жоден з профільних наукових інститутів мережі НААН не може похвалитися такими науковими здобутками, як знаменитінауковці тваринники Буковини.
Не перевершеним у розведенні і вирощуванні є те, що у 2019 році були реалізовано 38 бичків у племінний репродуктор МХП «Баффало» у Волинську область для реалізації у країну Ліван. За 150 днів відгодівлі на інтенсивних рецептах раціону було отримано у середньому по 1480 грам добового приросту, а 11 голів зверх 2000-2200грам. Це свідчить про високий генетичний потенціал нового типу сименталу худоби.
Селекціонери відділу тваринництва отримали чергову перемогу і визнання. У 2020 році було теж реалізовано21 телицю у ФГ « Іванківці» Кіцманського району та 38 племінних бичків м’ясного комолого симентала худоби таекспортовано до країни Казахстану для розведення і покриття місцевих порід.М’ясна продуктивність бугайців за повний цикл вирощування від дати народження до 18 місяців досягає 534–550 кг живої маси з добовими приростами 950 г із собівартістю 1 ц приросту племінного молодняку – 760 грн.
За весь період розведення діючим і чинним племінним заводом в Україні ДП ДГ «Чернівецьке» було реалізовано більше 756голів племінного молодняку, що складає по 31 голів кожного року. Це є високим досягненням у розведенні і створенні безрогої мясної худоби для Карпатського регіону України.
Збереження генофонду породи пінцгау в Буковинських Карпатах
Науковці селекціонери Буковини вже багато років ведуть наукову роботу щодо збереження гірської локальної породи пінцгау, яку в минулому було віднесено до тих, що зникають. Нині гірська порода пінцгау охоплює майже всі Буковинські Карпати. Найчисельніший і генетично найцінніший масив зосереджено в базових господарствах різних форм власності ПСГП «Злагода» та ПСП «Нове життя», ПСП «Толока», ПСП «Дружба», на основі яких науковці-аграрники колишнього аграрного інституту створили наукову асоціацію «Райдуга» з розведення породи пінцгау та її збереження в гірськомуПутильському районі.Успіху передувало і кілька невдач у минулому. Так, спроба розведення у гірській зоні Буковинських Карпат худоби калмицької породи виявилася невдалою — «калмики» не витримали суворого гірського клімату і поїхали на м’ясокомбінат. Теж не прижилися у гірському суворому кліматі Буковини герефордська, абердин-ангуська та волинська м’ясні породи худоби.
Вівчарство Буковини є найбільш продуктивне
В умовах Буковини проводиться велика багаторічна робота науковцями-селекціонерами і в галузі вівчарства, які рекомендують для розведення в області два буковинських типи та українську гірськокарпатську породу овець. Так, буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною характеризується із живою масою — 57–59 кг; довжиною вовни — 12,5–15,0 см з виробництвом бринзи від вівцематки — 20–25 кг.Вівцям цього типу властива міцна конституція, які перевищують мінімальні вимоги до тварин племінних репродукторів за настригом вовни на 22,7–35,0%, живою масою на 7,5–16,5%, довжиною вовни на 34,4%. Завдяки високій скоростиглості, кросбредне вівчарство є важливим резервом виробництва баранини. Особливістю буковинського типу овець є їхня висока молочність.
У минулому створений науковцями регіональної установи і буковинський зональний тип асканійської каракульської породи овець характеризується такими селекційними параметрами: жива маса – 55- 60 кг з виходом товарного молока від вівцематки – 80–120 кг та виробництвом бринзи – 20–30 кг.
Дуже цікавою та універсальною для гірської зони є українська гірськокарпатська порода овець, яку розводять у передгірській та гірській частинах Буковини. Це єдина в Україні порода напряму продуктивності з білою килимовою вовною. В породі виділено два внутрішньопородних типи: перед карпатський і закарпатський, які відрізняються між собою за будовою тіла та якістю вовни. Вівці даного типу Буковини мають тоншу вовну, переважно першого і другого сорту, вихід чистого волокна становить 65–68%. Селекційні стада розміщені в трьох племінних репродукторах гірської зони області з поголів’ям 650 голів.
Буковинські науковці-селекціонери визначили шляхи відновлення галузі
тваринництва та запропонували нові високопродуктивні типи тварин і новітні технології, які будуть сприяти покращенню ситуації в цій галузі.Відділ тваринництва регіональної наукової установи – великий науковий потужний комплекс з розвинутою інфраструктурою, в якому відбуваються видатні досягнення в галузі тваринництва.
Науковці відділу тваринництва, які нині успішно працюють на станції, продовжують славні традиції своїх колишніх вчених попередників. Переконані, що науковці області запропонували виробничникам основні шляхи відновлення галузі та нові продуктивні типи тварин і новітні технології, які сприятимуть покращенню ситуації в різних галузях тваринництва в Карпатському регіоні Буковини. Сподіваємось, що наукові здобутки науковців – аграрників відділу тваринництва станції, яківизначили основні шляхи відновлення галузі тваринництва та запропонували нові продуктивні типи тварин і новітні дешеві технології, які будуть сприяти покращенню ситуації в різних галузяхтваринництва в умовах Буковини. Ці спогади згадані залишаться на довгірокив нашій пам’яті і будуть примножуватися наступними поколіннями.
Тому найголовніші події життя відділу висвітлюють на сторінках регіональних газет та у фахових наукових виданнях, де читачі отримують інформацію про нові впровадження в навчальний процес, наукові здобутки науковців, розширення матеріально-технічної бази.
Калинка А. К.,
завідувач відділом тваринництва
Буковинської державної сільськогосподарської
дослідної станції ІСГ КР НААН
peredplata
