Недавно газета «Час» писала про те, як живуть трутні у «школах комунізму» – профспілках. Йшлося про голів обкому профспілок та їх обслугу. На прикладі обкому профспілок освіти ми показали, що ці трутні тільки наживаються на членах. Бо ніякі інтереси простих членів профспілок вони не захищали, не захищають і навряд чи будуть захищати. Натомість кожний голова обкому отримує зарплату – не менше 50 000 гривень. Різних доплат та компенсацій до 80 000 гривень. І таким чином біля 3000-4000 доларів США бідні члени профспілок платять своїм босам. Окрім того вони використовують для особистих потреб профспілкові авта, водіїв та інші привілеї.
Хоч ми не раз стаємо свідками свавілля керівників підприємств, власників виробництва щодо своїх працівників (здебільшого, членів профспілок), але не чуємо і не знаємо, аби хоч десь когось захистили профспілки. Вони втратили роль захисту, якої від народження ще у СРСР не мали.
Хто розуміє це, той уже давно покинув цю «шарашкіну контору». Або створив незалежні профспілкові структури. Та більшість все ж живуть за інерцією. Тому й продовжують плодити трутнів у профспілкових вуликах.
У нас є наочний приклад одного лісничого Георгія Апетрія. Він десятки років працював у «Чернівецькому лісовому господарстві». Був членом профспілки, справно платив членські внески. Але якось «побив горшки» з директором і той його з робити у березні 2014 року звільнив. Це було перше звільнення. Апетрій звернувся за захистом до рідної профспілки. Ті мовчки проігнорували прохання про захист. Тоді Георгій Іванович подав до суду. Виграв суд. Поновився на роботі і у той же день був знову звільнений.
Тож ще раз звернувся до профспілки. Не допомогла. Подав до суду. Виграв суд. Поновився на роботі і… звільнений.
Таким чином 10 разів звільняли лісничого з роботи. З них 9 разів через суди він поновлювався. Майже 100 судових засідань довелося пройти лісничому. Він вигравав суди районні, апеляційні і навіть найвищі – касаційні у Верховному суді України.
На цей час його 10-а судова справа розглядається у Герцаївському районному суді.
Дивна і підла позиція профспілкових комітетів: від підприємства до обкому профспілок. Вони жодного разу не стали на захист свого члена. Хоча за статутними вимогами змушені це зробити.
І Апетрій написав публічну заяву про вихід з таких профспілок. У ній він звернувся до своїх колег з лісового господарства та до інших членів профспілок, які терпіли самодурів на роботі, а їхні організації не хотіли чи не могли захистити людей від свавілля керівників.
Голова профспілки Мар’яна Нагірняк каже, що на засіданні виконкому у Держлісгоспі вони розглянули цю заяву і задовольнили її. Хоча про результати розгляду Апетрія не повідомили. Більше того, він вимагає, аби цю заяву розглядали на профспілковій конференції, де будуть всі члени організації. І за присутності заявника. Каже Апетрій, що хоче звернутися до колег з закликом виходити з таких профспілок, де не захищають інтереси людей, а тільки дбають про власний добробут та прислужують керівництву.
Петро Кобевко
Від редакції. Ми звертаємося до всіх членів профспілок Буковини з питаннями:
- Чи варто вам платити внески, аби створювати комунізм для вибраних босів?
- Чи захищали колись ваші інтереси ці профспілки?
- Чи відстоювали ваші права перед адміністрацією?
- Чи добивалися поновлення на роботі когось незаконно звільненого?
Якщо немає ствердних відповідей на ці питання, то виходьте з таких профспілок і женіть у три шиї голів і їхню прислугу.
Створюйте справжні незалежні профспілкові організації, як, наприклад, у Франції!
peredplata
