Нинішній політичний режим в рф називають “фашистським” або “нацистським”, проте такі тоталітарні режими мали власну ідеологію, яка повинна була згуртовувати націю навколо вождя та його партії. А путінський режим до недавнього часу не мав обов”язкової для всіх ідеології. Там спочатку з”явився “лідер нації” – новітній фюрер або дуче – потім під нього створили партію, і лише тоді сформулювали відповідну ідеологію. Як у Гітлера, так і у путіна це був набір ідей, насмиканих звідусіль, які не дуже узгоджувалися між собою, проте через свою примітивність легко сприймаються масами, що не звикли думати і самотужки шукати істину. Сіра маса звикла лише споживати примітивну жуйку, вкладену їй у голови спритними ділками від офіційної пропаганди.
Путінська ідеологія отримала назву “русского міра”. Вона проповідує вищість росіян над всіма іншими й їхнє “право” захоплювати чужі землі під приводом, що ті колись належали російській імперії або Совєтському Союзу. Проповідується якась “особлива духовність” росіян, що ставить їх вище “бездуховних гейропейців”, і підкреслюється “особливий історичний шлях” росії, котрий відрізняється від того, яким іде весь цивілізований світ. Такі ідейки знайшли сприятливий грунт серед мешканців помираючих від злиденності й безнадії російських провінційних міст і ледь животіючих сіл. Вони раптом відчули себе чимось значущим, що має нести “високу духовність” загрузлому у безмірному споживацтві західному світу. І піднести “велику росію” до небачених висот на всьому просторі від Лісабону до Владивостока.
Втім, перш ніж рушити до Атлантики, росіянам запропонували відновити якийсь гібрид СССР і Російської імперії. Для початку відкололи від Молдови її Придністровський регіон, від Грузії – Абхазію і Південну Осетію, від України – Крим і частину Донецької й Луганської областей. Потім окупували Білорусь й вже намагаються перетравити її у шлунку штучно створеної “Союзної держави Росії і Білорусі”. Але чимало білорусів ставить опір таким спробам, і там наростає партизанський рух.
Імперію москві відновити неможливо, якщо не проковтнути Україну. У 2014 році вона зробила таку спробу, проте змогла відірвати лише пару шматків, несподівано для себе наштовхнувшись на відчайдушний спротив українців. Від своїх планів не відмовилася, лише почала готуватися ретельно, намагаючись за допомогою своєї агентури і всілякої продажної мерзоти розкласти нашу країну зсередини. Нарешті, 24 лютого нанесла сильні удари на декількох напрямках. Проте замість очікуваної перемоги отримала цілу низку поразок і не змогла реалізувати жодної стратегічної цілі. Відтак скинула всі маски і продемонструвала справжню сутність “русского міра”.
А полягає вона у фізичному знищенні всіх і всього, що заважає пануванню кремлівської верхівки над землями, які та вважає своїми. Головним своїм ворогом кремль нині оголосив українців, а його ідеологи відкритим текстом закликали знищувати нас і стирати саму назву “Україна” з карти світу. Жахливі слова супроводжуються ще жахливішими ділами. З кожним днем розкривається все більше воєнних злочинів, вчинених росіянами на нашій землі. Сотні закатованих мирних громадян, зґвалтованих жінок і дітей, дощенту знищені міста і села… За російською солдатнею постійно слідують пересувні крематорії, в яких день і ніч спалюють тіла вбитих українців. Злочинці намагаються приховати сліди своїх звірств, виходячи з класичного ментівського принципу: “Нєту тєла, нєту дєла”. Проте нинішня техніка дозволяє фіксувати злочини до того, як будуть приховані їхні сліди.
“Русскій мір” здатний лише руйнувати і знищувати, у ньому немає нічого конструктивного. Замість “особливої духовності”, розрекламованої пропагандистами, ми бачимо лише патологічну ненависть рабів до вільних людей і сатанинське прагнення вбивати, катували, гвалтувати. Банда вбивць і мародерів нездатна отримати переконливу перемогу на полі бою, відтак намагається залякати українців своїми звірствами. Вона не зупиниться навіть перед застосуванням зброї масового ураження: 11 квітня у Маріуполі росіяни застосували отруйний газ. Якщо Захід не відреагує адекватно на цей злочин, будуть труїти людей і надалі. Як це робили у Сирії, де від хімічної зброї загинули десятки тисяч невинних людей. Світ тоді не зупинив мерзотників, і нині ми пожинаємо плоди такої політики.
росія остаточно перетворилася на тоталітарну державу, подібну до нацистської Німеччини. “Рашизм” виявився ще мерзотнішим злом, ніж нацизм – він маскується під “переможця над нацизмом”, приписуючи собі заслуги Антигітлерівської коаліції, до якої не має жодного відношення. На жаль, сучасний світ продовжує жити старими уявами у той час, коли обставини змінилися докорінно. Переможці у Другій світовій війні створили ООН, щоби за допомогою цього міжнародного співтовариства попереджувати війни. Але і воно не працює – роботу ООН нерідко блокує росія, яка має право вето у Раді Безпеки ООН. А як вона там взагалі опинилася, адже рф не була серед засновників Організації Об’єднаних Націй? Росіяни заявляють, що зайняли там місце СССР за “правом наступництва”. Нині настав саме той момент, коли державу-агресора необхідно виключити з ООН, як у 1939 р. виключили СССР з Ліги Націй за агресію проти Фінляндії. Цивілізований світ має допомогти Україні отримати перемогу над “рашизмом”, який вже погрожує хімічною, біологічною і ядерною зброєю всім, хто ставить опір московським імперцям. І хай це царство смерті – клятий “русскій мір” – швиденько слідує за російським кораблем або “к єдрєній Фєнє”. На вибір.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
