До 33-ї річниці  Народного руху України

         Патріотична громадськість, всі, хто знає новітню історію нашої Батьківщини й боровся за її волю,  відзначили  чергову (цьогоріч 33-ю) річницю  створення Народного руху України. Постання НРУ – історична подія,   яка  належить до найбільш значущих з поміж   тих, що відбулися в Україні впродовж останніх 10-15 років  20 століття. Про неї треба згадувати не тільки в ювілейні роки, з нагоди «круглих» дат. Але й нині, коли триває оборонна війна проти московського агресора. Коли Збройні сили України і  весь наш народ піднялися  на захист  державної незалежності й територіальної цілісності  Батьківщини.

          Установчі збори громадсько-політичної організації, що мала назву  «Народний рух України за перебудову»,   відбувалися 8-10 вересня 1989 року   в актовій залі Київського політехнічного інституту. В роботі форуму взяли участь понад 1100 делегатів з усіх областей України. Вони представляли  майже 280 тисяч членів місцевих осередків  Руху–масової демократичної організації, що творилася самим народом. Усвідомлено й добровільно, а не за чиїмись вказівками «згори». В  НРУ об’єдналися  найбільш патріотичні, освічені,  відважні і сміливі сини й дочки України.  Серед делегатів установчих зборів були люди різного віку і професій. Важливо, що крім українців, у роботі  зборів брали участь представники багатьох інших національностей. 

          З-поміж декількох десятків ухвалених зборами документів найголовнішими були статут і програма новоствореної організації. Делегати  також сформували керівні органи Руху.

          Створення НРУ продемонструвало світові: український народ, незважаючи на жорстокі репресії, на багатодесятирічну політику денаціоналізації і зросійщення (омосковлення), що її проводили кремль і його місцеві  посіпаки, зберіг національну ідентичність–мову, культуру, історичну пам’ять. І прагнення мирно, без силових методів відновити втрачену національну державність. Від самого початку боротьби  за волю  Батьківщини  ми продемонстрували найкращі риси українського характеру: миролюбність, толерантність, наполегливість, витримку, поміркованість і стриманість. Вагомо заявили про те,  що поділяємо загальнолюдські політичні й моральні цінності і бажаємо  приєднатися до великої родини вільних,  демократичних і заможних  народів Європи.

          Рух за перебудову насправді діяв як  Рух за Вільну Україну і став важливим чинником громадянського суспільства, що вже  почало формуватися в Україні  у другій половині 1980-х після проголошення  політики перебудови.  З перших днів діяльності наша організація  стала  великою, авторитетною  політичною  силою,  альтернативною Компартії.

          Завдяки енергійній просвітницько-агітаційній діяльності  мільйонів прихильників НРУ—як об’єднання всіх тогочасних патріотичних громадських формувань—  навесні 1990 р. до Верховної Ради України було обрано близько 140  депутатів–демократів, переважно членів і прихильників Руху.  Для консолідації та узгодження дій ці політики  утворили у ВР депутатську групу-Народну Раду на чолі з академіком І.  Юхновським.     Відчуваючи постійну народну підтримку депутати-члени НР    ініціювали ухвалення низки прогресивних нормативно-правових актів. Найголовніші серед них–Декларація про державний суверенітет України й  Акт проголошення незалежності України.

          Подібно до того, як це відбулося в сусідніх країнах, коли польська  «Солідарність» і литовський «Саюдіс»,  досягнувши  головних програмних цілей,  припинили  діяльність або трансформувалися  в політичні партії, НРУ після відновлення державної незалежності України також став партією. Ще багато років вона була потужною політичною силою, мала депутатську  фракцію у ВР. На жаль, нині НРУ втратив силу і плив. Якщо  має своїх депутатів,то лише в деяких районних радах. Отже, досягши головної стратегічної  мети,  виконавши найважливіше програмне завдання, Рух як організація поступово зійшов з політичної арени.

          Верховна Рада аж  у 2015  році таки ухвалила окремий закон, яким    визнала борцями за незалежність  України у 20-му ст. осіб, які в лавах  НРУ (станом на 24серпня 1991 р.) боролися за відновлення державної незалежності Батьківщини. Закон констатує важливий, незаперечний  факт: саме сотні тисяч патріотів (а не тільки  обрані народом  політики!)   відіграли головну, визначальну  роль у відновленні української державності, закріпленої Актом проголошення незалежності України, ухваленим Верховною Радою України 24 серпня 1991 року.     

          Послідовною  боротьбою за волю Батьківщини, патріотичною,  просвітницькою і державотворчою діяльністю НРУ назавжди золотими літерами вписав славну сторінку в історію боротьби нашого народу за суверенну, демократичну, правову, соціальну Українську Державу. Активні учасники Руху завжди,  за всіх обставин  власним позитивним прикладом, добрими справами (не тільки словами!)  послідовно підтверджували непохитність    ідейно- політичному вибору і щиру  вірність Україні. Вони доклали багато зусиль для патріотичного виховання нинішніх  оборонців нашої Вітчизни.

          Слава Україні! Слава попереднім і сучасному поколінням героїчних борців  за збереження і захист  державності, за  відновлення  територіальної єдності Батьківщини! Борімося й  перемагаймо, нам Бог допомагає!

 

 

 

 

 

Залишити відповідь