В Румунський період, коли край був окупований Румунією, за відзначення Різдва «в українському стилі» та за українську коляду можна було щонайменше відвідати румунських буків, або й навіть потрапити за грати.
Наприклад, Семака Євгенія Марківна, 1927 року народження, уродженка с.Виженка Вижницького району, яка станом на 1946 рік працювала в міській філармонії артисткою хору (хорова капела «Буковина»), згадувала:
«Під час румунської окупації, в 1942-1943 році ми, група української молоді, збиралися на квартирі Керської Ольги, вона читала нам українські книжки, розповідала історію України, про боротьбу українського народу за самостійність, читали книжки Лесі Українки і інші, співали українські пісні.
В 1943 році ми відзначали свято Різдво за українським звичаєм, і після цього частину нашої групи заарештували, а саме: Керську Ольгу, мене, Семака Євгенія Марківна, інших зараз не пам’ятаю. Нас заарештувала румунська влада за те, що по-українськи справляли свято «Різдво». Заарештовані ми були через тиждень після святкування, в поліції мене опитували, де я дала покази про існування нашої групи, і що в свято «Різдво» проводили коляду. Утримувалась я під вартою два тижні і була звільнена, а Керська Ольга була засуджена точно не пам’ятаю здається на 1 рік тюремного ув’язнення…».
У свою чергу, Керська Ольга, 1910 року народження, як зазначили слідчі НКВД «в 1943 році була засуджена до 6-ти місяців тюремного ув’язнення за співання українських пісень період румунської окупації», пригадує: «В 1943 році я була заарештована за те, що в Різдво разом з іншими дівчатами ходила по хатам і співала українських пісень. Тоді нас було заарештовано четверо, крім мене також Марусяк Наталію, Будну Дарину та Семако Євгенію».