Колись агресивний регіонал і ексгубернатор Буковини Михайло Папієв видав фразу «Буковина – це край, де можна жити». Потім її переінакшували на «край, де варто вжити» і т. п. Хоча Папієв і зрік її для гарного гасла, але глибокий зміст у ній таки є.

Чернівецька область сьогодні таки відображає у мініатюрі всю Україну. Тут є свій схід з проросійськими поглядами – козакова Бессарабія, є свій патріотичний захід – Карпатський регіон, Кіцмань, Заставна, є й центр з Чернівцями. І навіть, маємо Крим у Герцаївському районі. Тож аби знати настрої у державі, варто провести соцопитування у Чернівецькій області і матимемо зріз для всієї України.

Область хоч і найменша, але на українську політику і владу впливала найбільше. Починаючи від Кравчука, який колись працював у Чернівецькому обкомі компартії, і закінчуючи сучасними «курятниками» та яйценосами у МОУ.

Були від нас у владній верхівкці і Яценюк, і Бурбак. А були і є досі різні негідники. Такі як луганський сепаратист Плотницький родом з Кельменців. Піп Онуфрій – родом з Коритного Вижницького району.

А ми зупинимо свій погляд на Міністерстві оборони України.

Ще за часів Януковича з якогось дива міністром було призначено Павла Лєбєдєва. Він нібито з Криму. Але туди потрапив через Буковину і зокрема через Чернівці. На початку незалежності у 90-х роках Павло Лєбєдєв займався комерцією тут. Через різні схеми він тоді став власником потужного підприємства шкірно-фурнітурної фабрики, яка знаходиться на проспекті Незалежності, навпроти контори газової.

Великі і добротні споруди цієї фабрики, напевне, перебувають у власності Лєбєдєва до цього часу. Хтось ними опікується для цього колаборанта.

У 90-х роках хтось цього ж Павла Лєбєдєва увів у ніби малу політику міста Чернівці: у краю, де можна жити. Його обрали депутатом не без допомоги навіть демократичних сил та націоналістичних лідерів того часу.

Далі колаборант зробив карколомну кар’єру в уряді Януковича. Як свідчать нинішні події та кадри, Павло Лєбєдєв своїх буковинських благодійників не кидав напризволяще. Один за іншим вони їздили в Крим, де він уже мав осідок. Там десь ніби працювали, набиралися досвіду і… страшно подумати – російських впливів. Потім приїжджали у Чернівці і чекали свого часу.

Лєбєдєв втік до Криму після революції. А благодійники залишилися. І якось навіть трохи дивно, що саме міністром оборони, ніби правонаступником колаборанта, стає Резніков, який має стосунки з Чернівцями через свою дружину. А у Резнікова на посаді, яка пов’язана з постачанням зброї і всього, що треба для армії, вигулькує Олександр Лієв з Криму. І ніби й не дивно,  цей Лієв з Криму їде спочатку на Буковину. Тут він працює в ОДА, потрапляє у різні скандали, пов’язані з розтратою коштів, виділених на подолання наслідків повені 2008 року.

А перед цим у Криму він шкодив президенту Ющенку. Напевне, за це одержав нагороду, орден святої Анни з рук імператриці російської імперії і в екстазі тоді вигукнув: «Служу Атєчєству!»

Дивно, що саме він працював у команді Ющенка. А ще дивніше, що у 2010 році після перемоги Януковича уже працював міністром туризму Криму і вступив до партії регіонів. А потім революція прогнала Януковича, а Лієва знову пригріли на посаді у Національній телерадіокомпанії. Тепер – у Міністерстві оборони України.

Біля нього з якогось дива приліпився Володимир Бешлей. Також з Кельменеччини, яка раніше виплодила  Плотницького.

А Бешлея колись за руку до депутатства у місті привів Федорук. Він ним опікувався, як малою дитиною, з політичної пипки годував. А той його згодом продав. І про Лієва говорив наче про батька рідного. Разом вони возили по Україні підбиту російську техніку.

А згодом з’явилися яйця по 17 гривень за штуку. І стаття діяча Віталія Шабуніна. І Лієв з виправдовуваннями у Фейсбуку.

Хто зна, чим це все закінчиться. Бо корупція роз’їдає державу, не гірше війни. І корупціонери – це ті ж самі вороги України, що й рашиzти.

(Далі буде)

Петро КОБЕВКО

Від редакції: розслідування Віталія Шабуніна можете почитати у соцмережах, зокрема, на сайті zn.ua від 31 січня 2023 р.

А на рахунок яєць і курячих стегенець порадимо МО звернутися до ще одного буковинця – Іллі Павлюка. Він вхожий до президента України. Також він на Буковині активно займається курячим бізнесом. Має птахофабрику у Тарасівцях, купу курятників в області. Тож міг би армії допомогти у скрутний час яйцями, гомілками. Не за ціною 17 грн/шт. та 120 грн/кг. А по 5 гривень за яйце і по 50 грн за кілограм гомілок.

Мусить ж бо він і щось доброго робити для України.

peredplata