Сумно за наших хлопців, які пройшли пекло війни, і під час служби в ТЦК зіштовхуються з тиловим брудом. І дуже соромно за ту частину суспільства, яка зневажає їх та посилає назад на фронт. При цьому завзято виправдовує тих, хто відмовляється захищати державу.
В мережі було багато коментарів, що повістки повинні вручати виключно поранені (бажано поранені жінки). Мовляв, це мало б спонукати «недомотивованих», із вдячністю взяти повістку й помчати в ТЦК. Цей час прийшов.
Та ви не уявляєте, що їм доводиться чути і до якого цинізму доходить. І все лише тому, що вони закликають інших також чинити спротив ворогу. «Я не хочу бути таким як ти», – сказав нещодавно вояку з протезом ухилянт, телефонуючи адвокату.
Все це супроводжується незмінним антуражем – купкою небайдужих витріщак з увімкненими камерами, які чомусь вирішили, що зобов’язані втручатися в процес… Паралельно з тим – метушня в повісткових каналах, шквал негативу на військових…
Мені інколи здається, що велика маса людей наче несповна розуму… бо як можна не бачити простого причинно-наслідкового зв’язку. Що завдяки роботі ТЦК та СП військові частини комплектуються особовим складом. Якщо не будуть поповнюватись частини – не буде кому захищати – не буде зрештою нікого з нас.
Суспільство повинно зрозуміти, що військового з повісткою потрібно підтримати – бо це заради порятунку всіх нас. А засуджувати – того, хто ухиляється від обов’язку.
Натомість провокаторами, блогерами, адвокатами, змі, і навіть деякими депутатами, які на боці ворога, активно пропагуються і підтримуються настрої, спрямовані всіляко перешкоджати роботі ТЦК. Тобто перешкоджати надходженню в підрозділи особового складу.
В укомплектованому підрозділі воїн має більше шансів залишитись живим… Я хочу, щоб підрозділи моїх рідних мали поповнення…
Тетяна Попович
Фото ілюстративне з мережі Інтернет
peredplata
