Тріумф української дипломатії: це коли Зеленський особисто зустрівся із саудівським принцом і Папою, щоб їхні країни потім НЕ підписали декларацію швейцарського саміту миру. Крім Саудівської Аравії та Ватикана, те саме не зробили ще 12 країн. Серед них є, що від них нам ні холодно, ні жарко – Бахрейн, Лівія , Таїланд – так і помітні регіональні гравці. Бразилія, ПАР, Індія, Мексика.
Вірменія теж не підписала. Хоч всього рік тому були палкі обіймашки тамтешньої першої леді з О.Зеленською в Києві на іншому саміті, так само дієвому, як цей, “мирний”. Пам’ятаєте епохальне збіговисько “клубу перших леді та джентльменів”? Користі цапового молока, зате хоч потусувалися гарно й надіслали планеті сигнал української незламності. Заодно й стабільної ніякості нашої зовнішньої політики.
Бігме, росіянам пора би казати, що їхня відома страва з червоної риби, кулебяка, названа так на честь прізвища українського шефа МЗС, з біса ефективного. Найпомітнішими успіхами останніх років можна заслужено вважати кількість спожитих нашими делегаціями кілограмів лосося, форелі та інших морепродуктів. На фуршетах після таких ось самітів з ефективністю біжучого собаки через поле зі злаковими. Нічого з того псові, нічого й вівсові, народна мудрість.
Зате “наше всьо”, завгосп Банкової – знову попереду планети всієї, буквально, центральна фігура на спільному фото. Президентові-консорту, котрий Володимир, наразі ще дозволяють стояти в одному ряді з Єрмаком, але вже не поруч. Не заслужив?
Єдине втішає – підписана на саміті декларація настільки ні про що, що підписанти її не згадають вже завтра. Фільчина грамота, ще й з обережними, але все ж реверансами перед рф. Нікого ні до чого не зобов’язує. Говорили-балакали, сіли. Щоб українці не плакали, в підконтрольних ОП ЗМІ тиждень будуть розповідати, як все було круто, вдалося і чудові перспективи. Лідери країн “Слава Україні!” покричали, руку Зеленському потисли, туди-сюди… Нам не звикати.
Людмила Пустельник, журналістка
peredplata
