ЗАСЛУЖЕНА діячка мистецтв та відмінниця освіти України, художниця-модельєрка, сценографиня, педагогиня – Алла Борисівна Дутковська своїм новаторством у проектуванні сценічного естрадного національного костюма «одягнула» українську пісню і породила справжній бум в Україні.
Народилася вона в серці перлини Поділля, у Вінниці 15 серпня 1949 року. В її душі жила любов до рідного краю, сивих легенд і мелодійних пісень, землі споконвічних хліборобів. Заворожували молоду юнку спокійна краса краєвидів, щедрим убранством родючої землі, джерельні води, смарагдові ліси та розлогі ниви. Проте ще зі шкільної парти Аллу Дегтяр (дівоче прізвище) зваблювало моделювання і оздоблення одягу і вона, після закінчення десятого класу поїхала до іншої перлини Карпатських гір – мальовничої Вижниці, вступати в училище прикладного мистецтва, яке було відоме своїми викладачами, талановитими майстрами на весь колишній Радянський Союз. Закладів, де навчали вибраного нею фаху, було багато і в обласних центрах, і в столиці, але серце кликало її на вічнозелену Буковину. Після успішно складених вступних іспитів юну подолянку в 1966 році було зараховано на перший курс відділу «Художнє моделювання та конструювання одягу».
Аллу з першого дня у Вижниці вражало все – звучання на вулицях чистої української мови, краса навколишніх гір Карпат, стрункість смарагдових вічнозелених смерек, бурхливі хвилі білопінного Черемошу. Особливо захоплювали тутешні люди – горяни-гуцули, їх самобутність, традиції та одяг. Не тільки у свята, але і в будні вони одягали свої вишиті сорочки, кептарі та сардаки, не забували і про тайстри. Захоплені очі молодої студентки підмічали кожну деталь, кожний елемент народного одягу, а руки все занотовували та замальовували, щоби в подальшому відтворювати в своїх виробахмистецтва… Всім серцем Алла полюбила цих гордих, зі споконвічною тягою до свободи і волі людей, цю незбагненну віками Буковину з її самобутніми звичаями та традиціями – вона для неї стала рідною домівкою…
Саме на Буковині Алла зустріла свою жіночу долю, кохання свого життя… Вижничани старшого покоління добре пам’ятають історію кохання Алли Дегтяр і Левка Дутковського. Знаменним є те, що саме на її день народження, 15 серпня 1966 року, Левко звільнився з лав радянської армії і, приїхавши до Вижниці та влаштувавшись методистом в районний будинок культури, планував створити тут ВІА, маючи певний досвід за плечима ще
з армії. Їх перша зустріч відбулася в новорічну ніч з 1966 на 1967 рік в РБК на презентації нової пісні «Сніжинки падають», через тиждень друга – на Різдво, на дні народження товариша Левка. Так зародилося їх кохання і 27 квітня 1968-го відбулося весілля – самі гори трембітали про створення сім’ї двох люблячих сердець, які сімейним союзом змінили думку про українську естраду: Левко творив музику та пісні, Алла їх одягала.
У 1970 році у Вижницькому училищі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка відбувся захист дипломних робіт. Дипломна робота Алли Дутковської «Концертний костюм для естрадної співачки» була високо оцінена державною екзаменаційною комісією і успішно експонувалась на Всесоюзній виставці у Ленінграді. Вижницька районна газета «Радянська Верховна» писала: «Приємне враження справила робота випускниці Алли Дутковської – концертний костюм для солістки естради. За основу вона взяла народний буковинський костюм гірської частини населення. Довге червоне плаття донизу вишите, з
двома білими вставками. Вишитий кептарик створює відчуття святковості. Поєднання червоного і білого кольорів вказує на народний гуцульський характер одягу. Доповненням до нього служили кліпси, виготовлені студенткою. Ця робота отримала оцінку п’ять з відзнакою».
У серпні 1971 року на зйомки українського мюзиклу «Червона
рута», що проходили у Яремчі, в останній момент запросили Софію Ротару. У співачки не виявилося костюма, і тут Лев Дутковський згадав про дипломну роботу дружини. Коли ж Софія Ротару приміряла сукню, то виявилося, що вона не потребувала жодної корекції – плаття наче шили спеціально для артистки, хоча жінки ніколи не бачилися раніше. Гаптована
вишиванкою, аплікацією, підвісками сукня з розширеними рукавами та кептариком якнайкраще відповідала характеру артистки та пісні Володимира Івасюка «Червона рута».
Так розпочалася творча кар’єра талановитої модельєрки Алли Дутковської, розцвітаючи гірською рутою унікальних ідей та доробків, доповнюючись новими пелюстками цієї дивовижної квітки. Сенсом творчого кредо Алли стала її рідкісної майстерності праця над створенням сценічних костюмів, спочатку для «Смерічки», потім для ансамблів «Червона рута», «Черемош», «Жива вода», «Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю», окремо для Софії Ротару, Іво Бобула, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Лідії та Ауріки Ротару…
А квітка-рута продовжувала розквітати, охоплюючи своєю красою весь світ – спочатку Вижниця, потім Чернівці, далі – Київ, Москва, Ленінград, Прибалтика, Крим, Європа, Азія, Америка… Де тільки не гастролювали буковинські митці – і всюди їх зустрічали морем оплесків – спершу за «одяг», щиро дивуючись і чаруючись його незвичністю, тонкою, філігранною роботою творцевих мук. А потім – за українську естрадну пісню, одягнену Аллиними руками…
Такі особистості, як Алла Борисівна, народжуються раз на століття. Вона бачила світ своєї майстерної творчості по-іншому – не так, як усі ми, він був пронизаний красою Карпатських гір і зітканий із суцільної любові до рідної землі, народного мистецтва, української пісні, до всього сущого на землі… Її єство Майстрині прагнуло творити, перетворювати в життя задуми та плани, але тяжка, підступна хвороба не дозволила здійснити задумане. Не судилося… Благодатного літа 2004 року, 19 червня, догоріла свіча її перебування на землі і душа Алли Борисівни, на 55-му році життя відлетіла у Засвіти, туди, звідки нема вороття… Як спалах зірки на небесному небосхилі, пролетіло життя юної Алли Дегтяр – народженої вінничанкою і знаної Алли Дутковської – буковинки. Похована вона на цвинтарі Алеї Слави в Чернівцях, неподалік від могил Назарія Яремчука, Пінкаса Фаліка та Сіді Таль…
Чарівна квітка-рута Алли Дутковської в стінах Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну ім. В. Ю. Шкрібляка цвіте і донині. Викладачі та студенти спеціалізації «Художня вишивка, моделювання та конструювання одягу» у своїй творчій діяльності дуже часто звертаються до творів великої модельєрки, яка залишила унікальний скарб для майбутніх поколінь. За мотивами творчості Алли Дутковської створюються нові, сучасні, стилізовані костюми та сукні. Кожний мистецький твір має оригінальне художнє вирішення, свій поетичний образ та стиль, і свідчить про те, що творча діяльність великого модельєра Алли Дутковської має продовження та нове життя у виробах молодих фахівців в галузі моделювання сучасного костюма Буковини.
Ольга МИЦКАН, викладачка фахових дисциплін спеціалізації «Художня вишивка, моделювання та конструювання одягу» ВФКМД ім. В. Шкрібляка.
peredplata
