“Касим і Селім – біженці з Сирії в Канаді, Як і я з України. Протягом півроку до Селіма спершу приїхала його “двоюрідна сестра”, потім “племінниця”. Насправді – друга і третя дружини,. Всім дали безкоштовні житло, дорослим членам родин – щомісяця до 5000 канадських доларів. Старша Касимова донька, однокласниця моєї, дивується, чому її українській знайомій треба після уроків йти допомагати на одній з моїх робіт. Невже мало грошей, які виділяє уряд?
Але мені, на відміну від постраждалих від війни на Близькому Сході, уряд не виділяє нічого.
Думаєте, що заздрю їхньому ситому “на дурняк”. Але не варто плутати біль із задрістю. Бо справді боляче, коли всі навколо канадці вже з рік тільки й торочать про “геноцид у Палестині” чи “стражденних з Сирії, aле й словом ніхто не згадує про російський геноцид в Україні!” – З листа на сайт української біженки в Канаді,
peredplata
