Отримав на електронну пошту повідомлення з пропозицією підтримати ініціативу мерів міст залишити у їхньому ручному розпорядженні податки на доходи фізичних осіб (ПДФО). Особисто я категорично проти того, щоб місцеві князьки дерибанили відсотки з моєї чесно заробленої у зоні бойових дій військової зарплати. Не знаю, чи оподатковується наша так звана додаткова винагорода, але й про астрономічні суми податків із зарплати військових (ПДФО) місцеві дерибанщики до війни не могли навіть мріяти. Легко вдавати із себе благодійника громади, коли за все платять кров’ю військові. А ти ще при цьому заробляєш на тендерах.
Свого часу жлобська Чернівецька міська рада не спромоглася проголосувати навіть за те, щоб підтримати фінансово мобілізованих членів своєї міської громади. Нас просто списали з рахунку. Точно так само, як це роблять росіяни, як непотрібний баласт. Перекинувши клопіт за наше утримання і забезпечення наших родин на державу (читай американських і європейських платників податків, які фактично утримують всю соціальну сферу України).
Першу зарплату мобілізовані зазвичай отримують тільки через півтора місяці служби, а весь цей час їхні родини мають утримувати себе за рахунок власних заощаджень. Пригадую, як ще у навчальному центрі, з одного боку, було приємно за мобілізованих побратимів, які отримували разові виплати на якісь свої першочергові потреби від своїх територіальних громад, і безмежно соромно за засліплену жадібністю жлобську чернівецьку владу, яка відмовилася надавати таку виплату своїм мобілізованим громадянам.
Зважаючи на контингент і соціальне становище більшості мобілізованих, яких за рік на війні я добре вивчив, така первісна допомога від рідного міста – для підтримки штанів моблізованих і допомогу їхнім рідним – дуже і дуже їм необхідна. Адже до армії мобілізовують переважно бідних і соціально незахищених, з проблемних родин. Ці люди не мають фінансової подушки, яка дозволяє протриматися до першої військової зарплати. Дякувати рідній українській державі (читай американським і європейським платникам податків, які фактично утримують всю соціальну сферу України) військовослужбовці її справно отримують. (Хоча я ніколи не збагну, чому хтось має сам із зарплати фінансувати війну, якщо хоче покращити власні ресурси, спорядження чи умови перебування на фронті, поки решта насолоджується мирним життям вдома і ні в чому собі не відмовляє. І ще має нахабство претендувати на податки військових!).
За рік на війні, ні я, ні моя бригада, яка весь цей час героїчно тримає ділянку фронту, не отримали від чернівецької місцевої громади жодної допомоги. Навіть пропозиції! Лише кілька особистих знайомих, які кожного разу вражають мене своїм подвижництвом і небайдужістю, врятували честь цілого міста. Як військові рятують честь цілої нації.
І тепер ця чернівецька влада, не позичаючи очей у Сірка, ще має нахабство претендувати на якісь мої відрахування. Розпилюючи незароблені бюджети на неякісні ремонти між своїми подільниками. Чи на зарплати броньованим неробам грошей забракло? Бракує грошей у бюджеті? Зменшіть власну маржу на відкатах, при дерибані громадських землі і нерухомості.
Заробляйте самі! Інвестиціями, запровадженням технологічних ноу хау, індустріальними парками, чи про що ви там вішали локшину на вуха громаді. Покажіть, на що самі здатні, броньовані наші. Без шарового ПДФО із зарплат воїнів-захисників. Для того, щоб дерибанити гроші із зарплат військових, великого менеджерського таланту не потрібно.
І не брешіть, що усе це нібито робите для нас. Повернемося з війни, без вас розберемося.
Весь військовий ПДФО – НА ЗБРОЮ І ЗАРПЛАТУ ВІЙСЬКОВИМ!
Юрій Чорней, офіцеп ЗСУ
peredplata
