Ми програли… ще є час змінитись, але на даний момент вважайте це фактом.
Ми програли… бо всіх все влаштовує
На початку війни били за дрібне мародерство, а зараз крадуть мільйонами і всі мовчать.
Ми програли… бо всі все бачать і мовчать, бо всі залізли в коло. Хтось ‚купив інвалідність‘ ще до війни їхав на мотоциклі 200 км/год на задньому колесі, а зараз ‚інвалід‘, хтось став ‚студентом‘, а хтось ‚доглядає‘ бабулю, яку до війни й не знав її ім’я.
Ми програли… бо в магазині є пиво і для любимої доці морозиво ‚Ескімо‘ і всіх це влаштовує. І думати, що завтра прийде бурят і замість морозива в роті буде щось інше не варто, бо є пиво і зарплата.
Ми програли… бо в Києві і Дніпрі люди купують квартири і роблять ремонти… так само ще рік тому висіли оголошення з квартирами в Покровську та інших близьких до фронту містах, але ми чекали на контрнаступ на Крим, але недочекались. Бо не варіант чекати, йдіть і питайте, де сьогодні комунальний трактор копав траншеї в відносно тилових містах! Тоді купуйте квартиру!
Ми програли… бо стало менше машин з надписами ‚доброго вечора…‘, ‚руский корабль…‘, ‚батько наш Бандера‘ і тд. Бо якось дивно їхати з такою наліпкою і тікати від повістки(
Ми програли… бо чиємусь сину було 9 і він чув, як батько казав, що сам не піде, але, як прийде час не тікатиме від повістки. Сину 11, все змінилось. В тій хаті ворог не yobnytа сусідня держава, а ТЦК. Якою виросте таке дитина?
Ми програли… бо ми(нас) немає. Немає єдності. Здається, щоб нас всіх об’єднати танки знов мають їхати на Київ. Війна стала далекою, дуже далекою… а у вас же своє одне життя, яке треба жить і не депресувать(
Ми програли… бо влада стала сліпою і глухою. Корупція вбиває нас активніше, ніж ракети і кулі… але вам не можна нічого казати, бо треба стерегти, щоб не витягли вашого любимого рембо з під спідниці.
Ми програли… бо це мало, хто читатиме. Більшість, хто прочитає, то цей текст не про них. Вони думають схоже. Якби я був кучерявою дівчиною з шикарним декольте і виклав файну фотку з глибоким розрізом – це б було цікавіше, ніж ця вся писанина(
Ми програли… бо в 22 році одні бігли рятувати країну, а інші купувати машини поки є пільгове розмитнення.
Ми програли… бо за два роки війни, десятки років репресій, Голодомор ми так і не навчились публічно і показово страчувати наших ворогів. Пояснювати світу, що це нормально і їм треба на це закривати очі. Після війни ми так робитимемо ще років 20 по її завершенню, допоки не знищимо останнього ката.
Ми знищили іллю ківу, посміялись, повикладали мемчики і пішли далі. А де ж знищення інкубатора, який вирощує ківу, бойка, дмитрука і решту? Можна легко тисячі прізвищ писати, що мали бути знищені за держ зраду.
Ми програли… бо якось всі синхронно замінили слово перемога на мир. Важко хотіти перемогу, якщо ти два роки ховаєшся від повістки. Важко хотіти перемоги, якщо ти крав на оборонці і боїшся, що треба буде відповідати. Важко хотіти перемоги, якщо тобі, або твоїй ‚черешенці‘ треба йти до лав оборони. Але в 22 році, коли це все було на плечах інших людей всі хотіли перемоги… перемоги чужими руками, а от своїх жалко і вже на мир готові.
Ми програли… бо після атаки на Охматдит ніхто не написав пост, що з нього досить спостерігати, він/вона йде мстити ворогам. Всі почали викладати про ‚невивозимо‘
Ми програли… бо треба мінятись… а ніхто не готовий…
Текст не стосується тих, чиє життя інакше, ніж описане в ньому. Якщо ви на війні, не купували собі бабку для догляду, інвалідність, студенство. При всій повазі до людей, що справді мають вади з здоров’ям. Ви допомагаєте, служите або у вас в родині є воїни, то з Вами є шанс, що ми переможемо… але щодня я вірю в це все менше…