Здається, нічого вже не зупинить швидкісний експрес «Трамп» доїхати до станції «президентство 2».
Дідусь пердячим паром мчиться до своєї коронації і ніщо, і ніхто: ні колегія виборців, ні американський суд, ні війни, ні катастрофи і навіть космічні катаклізми не зупинять цього тріумфу.
Пишу про тріумф, бо насправді, це єдине, що потрібно цьому підстаркуватому «парубкові»: втерти носа всім, повернутися на вершину після поразки, а далі, хоч трава не рости… Набалакав такого, намолотив такої глупоти, що і сто років не вистачить щоб розгребти ці конюшні. Обіцянок, на кшталт «мир в Україні за 24 години», у нього вагон і вагонетка. Ще не став навіть президентом, а вже встиг серйозно посваритися з 3 країнами. І якими країнами?!!! Вірними союзниками США! Це ж треба ще зуміти… Попроси його показати на карті Гренландію – не покаже… Нахрена йому цей острів не скаже… А от подай йому і все… «Хотюнчик» такий у нього. Трамп типовий популіст: молотить язиком все і про все з надією, що можливо, щось, колись, десь і спрацює. Ото буде тоді, як той когут гордо переконувати своїх «курочок», що це він – і тільки він! – розбудив сонце і заставив його зійти на горизонті. А втім – і це гірка правда – а хто ще окрім Трампа міг свою задницю занести на владний трон? В шахах є таке поняття – «цугцванг»… Це коли просто нема хорошого ходу і кожен хід погіршує твою ситуацію на шаховій дошці. Отож в Америці політичний цугцванг. Я тепер розумію, що таке політична криза. Це не те, що низи не хочуть, а верхи не можуть… Ні, це коли просто нема кого обирати на владу… Від слова «взагалі». І кожен вибір – катастрофічний. А втім, це проблема американців. Їм прийдеться, нарешті, проснутися і порозумнішати. Адже це справді катастрофа, коли великі державні мужі, як Авраам Лінкольн, Джордж Вашингтон, Франклін Рузвельт, Дуайт Ейзенхауер, Рональд Рейган – це тільки далека історія, яка жодним чином не має шансів повторитися. Серед 335-мільйонного населення США немає достойного лідера?! Лідера, який може справді відповідати критеріям президента наймогутнішої країни світу? Правда, американців може заспокоювати той факт, що на відміну від деяких інших націй, які обирали на престол «шапкокрадіїв», вони обрали фінансового афериста. (Ну, фінансові афери – це ж не шапки у перехожих тиряти, це навіть десь і гонорово!) Тому путіни, кімченини, орбани, фіци та інша нечисть і почали плодитись, як таргани у засраній кладовці, бо у світі нема авторитетного сильного лідера, якими завжди були американські президенти. Були… І цим все сказано. Чомусь мені здається, що Трамп, своїми непрофесійними, нерозумними діями спровокує «пробудження» Америки. От тільки не було б це вже запізнілим… А втім, є в Америці людина, яка підходить під критерії «сильного лідера». От біда тільки, що він не тільки сильний, але й ще – скажемо так: не дуже розумний, попри свою геніальність і IQ – на рівні Ейнштейна. Ось такий парадокс: такий розумний, що аж не дуже… А втім, це має своє логічне пояснення. От захотів цей «лідер» стати володарем земним, морським, космічним… Захотів, щоб весь Всесвіт за його персональними законами обертався і облаштовувався згідно його уяви і все тут… Працює над цим. Володарем «космічним» вже став… Тепер черга за «земним». Це його хитра фізіономія стирчить за підстаркуватим Трампом. Це він справжній бенефіціарець його президентської перемоги. До такої степені, що дехто навіть його називає справжнім президентом. Це він вже відкрито вмішується у вибори у Великій Британії, Німеччини – підтримуючи ультраправі партії, ідеологія яких межує з фашизмом. Як кажуть, «зайшов з козирів»… Прекрасно розуміє, що значить влада у цих архіважливих і значимих для Європи країнах. Це значить, взяти ключі від Європи… Це він бачить світ по-своєму. І це Ілон Маск… Геніальний інженер, бізнесмен, винахідник, мільярдер – кажуть, зараз найбагатша людина світу… Народився в Південно-Африканській Республіці, жив там до 17 років, а отже законним шляхом президентом США бути не може. Ну, не може «законним», стане – «незаконним». Кажуть, має Трампа за «кишенькового президента». Ще кажуть, живе навіть у того дома (цікаво, «подружній обов’язок» теж з Трампом разом … чи дозволяє тому самому…), присутній на всіх його зустрічах, переговорах, з ним погоджуються всі кандидатури трампівської команди. Цікава фігура. Неймовірно цікава. Ніхто з нині діючих політиків з ним поруч навіть не стоїть. Все, що він робить, здається, робить легко, ніби граючись. Все у нього виходить, все він може… Його зброя – одна із найпотужніших зброй у світі: глобальна комунікаційна система, якою він досконало оволодів. От єдина тільки проблема – зламає собі чоловік шию… Як це станеться, де, коли і становить собою найбільшу цікавинку всього цього трампівському походу у владу. Такий ось парадокс: Трамп – президент, а шию зломить – Маск… Може, тому, що ламати Трампу вже просто нічого.
P.S. В наступному пості поговоримо про Маска. Спробую розібратися в чому його «особливість», ну, і про шию, звісно, теж… Свої припущення. Хтось спитає: навіщо перейматися Америкою – у нас що, українських проблем мало? Проблем багато і одна із них «американський президент». Його ж за язик про «мир в Україні» ніхто ж не тягнув? То ж тепер, звісно, цікавить що то буде за «мир». Ну, а про такі нюанси, як гаранти по «Будапештському меморандуму» навіть нагадувати не варто. Так сталося, що президент Америки – це українська проблема, хоч і впливу на неї Україна не має. Але передбачати треба, прогнозувати треба, щоб бути готовим до можливих «зашкварів»… А що вони будуть – сумніву нема.
peredplata
