Всі вже забули. 2008. Бухарест. Саміт НАТО.

Ющенко і Яценюк подають заявку на ПДЧ, підписують.
Крихта надії жевріє – раптом проскочимо, маткабоска поможи.
В залі ВР – раша-риги, комі, соці, литвиновці… біснуються, вимагають відкликати підписи. Домоглися ж 😕
Але Ющенко і Яценюк – намагалися. робили все можливе.
Економіка стрімко набирає обороти, для бізнесу то були реально жирні часи.
Далі – раша нам ембарго одне за іншим, показове закручування газових вентелів, Алчевськ замерзає, вперше реверс, газові війни на роки.
2008 – росія нападає на Грузію, яка посміла активно відокремлюватися від “старшого брата”. Із нашого Криму чф рф – іде і розстрлює грузинські порти. Ющенко – в Тбілісі, риго-рада – мовчить… Ющенко намагається розірвати угоду по чф рф, більше не продовжувати її, газ – по ринковим цінам, “по 500, так по 500” (с).
2009. Потім простій нарід тм – обирає русскомирцев мыжебратьев Януковича-Азарова-Портнова-Табачника-Саламатина-Кузьмука-Медведчука… – так бажає їх, що аж пищить.
2010. Харківські угоди. Військовий ЧФ раші в українському Кримі до 2047 року.
Армії фактично немає, весь наш оборонпром і спецекспорт під росіянами, всі стратегічні галузі…
-2013. Економіка летить “стремительным домкратом”. Лісом іде асоціація з ЄС…
2014. Далі – збройний напад росії, захоплення Криму силами того самого чф рф, Донбасу, Луганщини… Мариуполь копає окопи на підступх до міста…
Сотні тисяч біженців… біль, жах… весна-літо 2014, кожен літак над головою і думка “це вже? бомби?” Ми дуже багато чого тоді не уявляли. Рашисти збивають у нашому небі, у міжнародному коридорі малазійський Боінг…
Порошенко – просуває співпрацю з НАТО усіма можливими засобами, відновлює армію, ППО, виробництво зброї, ракетні програми, проактивна дипломатія, Україна стає суб’єктом, ЄБРР, МВФ, спільні програми. навчання з НАТО, стратегічні держпідприємства о! диво, а так можна було? – стають прибутковими, економіка стабілізується, провідні західні компанії заходять в Україну, профіцитний бюджет, надлишок електрики, експорт… Мовний Закон – освіта, видавництво, медіа – українська, ми виходимо з раша-інфопростору…
2019. Простий нарід тм – забажав “мира в глазах и шашлыков, абинебариги”, “какая разница как называется улица, если она заасфальтирована”… Шария, Пальчевского… і Зеленського с узеленскими, який у 2019 на саміт НАТО просто тупо не їде. В Україну повертаються одіозні регіонали та олігархи… МВФ посилає узеленських кудиподалі…
Війна триває. Але йде постійне скорочення, армії, відведення українського війська, “опусти оружие… я не лох” (с), Бойові генерали під слідством, притомні – всім миром збирають гроші на заставу, фактично викупають їх у влади, Ріфф…
Критичне недофінансування військового бюджету…
Влітку 2021 Залужний прокоментував цей бюджет так: “Це ні про що” (с)
осінь 2021 – Захід вже через медіа волає – готуйтеся, іде велика війна, директор ЦРУ особисто їде до Зе.
Узеленські – “не нагнітайте, це нам по ринках дорого коштує”.
Притомні – розуміють, ніхто крім нас, і готуються, хто як може, і йде у бій.
2022. І ті самі виборці вже у лютому 2022 вимагають від країн НАТО – “закрийте небо”, “дайте зброю”, і звертаючись до Заходу кричать “це ви винні у тому, що нас вбивають”.
квітень 2023. другий рік повномасштабного вторгнення рф, сотні ракетних обстрілів всієї країни…
Відео арестовичів і Ко набирає 100 000 переглядів за пару годин…
Як оце все відбувається в одних і тих саміх головах? 

peredplata

Залишити відповідь