– В моєму селі половина переховується вдома, але я всім кажу що їх немає, що вони десь закордоном. Я мешканців свого ОТГ на війну не віддам!
– Наша гівноуборочна компанія отримала статус “критичного підприємства”. Тому всі працівники матимуть бронь! Відсьогодні отримуватимете півставки, бо я витратився на “магарич”. Не дякуйте. Я вас на війну не віддам!
– Наш ФК визнано “важливим для держави”. Всі гравці матимуть бронь. Приводьте знайомих, влаштуємо запасними гравцями запасних. Такса 10 косарєй. Самі розумієте, визнати “важливим” не дешево обійшлося. Але я вас на війну не віддам!
– Мій завод має статус “інфраструктурного підприємства”. Всім працівникам бронь від армії! Хоч ми працюємо два дні на тиждень, але будемо розширювати штат. Ціна вакансії від 5 штук баксів на рік. Але працівники на війну не підуть!
– Обирай: або відправка на фронт, або 5 тисяч долларів і ми зробимо вигляд що тебе не бачили.
– Хочете щоб ми підтвердили вашу обмежену придатність? Це коштує шість тисяч євро. Повне списання по непридатності від 12 тисяч, залежно від реальної наявності хвороби… Або поп…єте на передову!
– Хочеш в ДФТГ на ППО? А ти від кого? Від Сергія Івановича? Раді вітати!
***
І так всюди.
З шести мільйонів придатних до військової служби дві третини не оновлюють дані, не будуть служити або “служитимуть” в тилу, в депутатських ДФТГ чи на “військових об’єктах забезпечення” в глибокому тилу, де б мали служити хлопці з обмеженнями після поранень…
Воювати мають ті хто не має грошей та зв’язків.
Та залишки тих, хто колись сам прийшов.
Бо Закон немов як один для всіх, але не для всіх.
Влада розвела таку корупцію що попередникам і не снилася.
Зараз заробляють або на війні, або на тому, щоб ця війна не торкнулася громадян з грошима та зв’язками.
Але буде навпаки – вона дістанеться до всіх. Бо разом ми могли б відбитися.
А з таким підходом – ні.
Пуй саме тому відмовився від припинення війни бо знає що солдати в Україні скоро закінчаться.
Лишаться лише “броньовані” раби для нової російської імперії.
peredplata
