Нині, як і герої роману «На габах Черемоша», найкращі сини й доньки України знову звитяжно захищають рідну землю. Як не раз бувало в нашій славній історії, вони боронять її
від навали чужинців.
Те, що несе «рускій мір» на благодатну українську землю, годі переповісти: там, де колись лунали дитячий сміх, поетичне слово, музика й побутувала радість, де люди мирно жили й чесно працювали, нині панують смерть і руїни.
Я давно не вірю, що культура здатна врятувати чи застерегти. Та, можливо, її покликання – торкнутися сердець, зробити бодай кількох із нас кращими, ніж ми є.
А ще – і це найсокровенніше – зберегти пам’ять про тих, хто був до нас – жив і мріяв, радів і страждав, боровся й перемагав чи падав. Таку пам’ять пильно береже роман Петра Кобевка, що кличе до уважного прочитання.
Юрій Чорней
Фото автора і Сергія Зарайського

