БРЕХНЯ І БРУД

Президентська кампанія в Україні підходить до кульмінації. Фахівці передбачали, що буде вона найбруднішою з усіх попередніх, й їхні прогнози справдилися, на жаль. Вибори під час війни – завжди дуже небезпечна річ, а тут ще противник має могутній пропагандистський апарат, що впливає на електоральні настрої значної кількості громадян України. І сучасне українське суспільство глибоко розчароване у старій команді правителів, котрі послідовно міняють один одного на вищих посадах. Боротьба між ними переходить всілякі межі пристойності, у ній все ширше використовуються брехня й взаємні обливання брудом.

Обіцянки-цяцянки

Більшість кандидатів у президенти змагаються в обіцянках виборцям. Набір стандартний: значне підвищення зарплат і пенсій, забезпечення швидкого економічного зростання України, “розкуркулення олігархів” тощо. Але обіцяльники “забувають” сказати, що економічні проблеми у парламентсько-президентській Україні вирішує не президент, а Верховна Рада і сформований нею уряд! Чому ж обіцяють те, що виконати не зможуть? А тому, що виборці саме це хочуть від них почути.

Популісти відрізняються від політиків відповідальних насамперед тим, що  не говорять про механізми виконання обіцянок (вони й не знають таких механізмів), натомість розповідають красиві казочки, що так люблять люди наївні й некомпетентні. У різних країнах завдяки подібним казочкам при владі опинялися популісти, які починали простими методами “вирішувати” складні проблеми. Результат повсюди  виходив однаковий – замість процвітання держава опинялася у скруті, а переважна більшість її громадян опинялася у жахливих злиднях.

Як це сталося, наприклад, у сучасній Венесуелі, народ якої обрав президентом простого шофера Мадуро, котрий обіцяв забрати власність у олігархів і забезпечити “щасливе життя рядових громадян” і справедливий розподіл доходів одержавленої нафтової промисловості серед них. Натомість збагатіла лише купка самих популістів, а більшість простих венесуельців опинилася у справжніх злиднях і потерпає від голоду. Таку ціну доводиться платити тим, хто вірить казкам про швидке вирішення складних проблем найпростішими методами…

З цього ж ряду і обіцянки “негайно закінчити війну з Росією”, сівши з Путіним за стіл переговорів. Війну розпочав Кремль, і ключ до її завершення шляхом переговорів – у його руках. Україна може вийти з війни лише двома шляхами: або капітуляцією перед Путіним, або ж внаслідок перемоги на фронті. Як правило, більшість кандидатів пропонує перший шлях, замаскований красивими словами. Цей шлях хибний і вкрай небезпечний, що загрожує Україні втратою незалежності.

Можна згадати історичний приклад. Більшовики обіцяли у 1917 р. втомленим від Першої світової війни народам Росії негайний мир. І обіцянки виконали: Брест-литовський мир віддав під німецько-австрійську окупацію величезні території колишньої царської імперії, а на зміну світовій війні прийшла війна громадянська і ряд загарбницьких воєн радянської Росії проти нових незалежних держав, що виникли на руїнах імперії. За своїми наслідками для простих людей всі ці війни виявилися ще страшнішими, ніж війна світова.

Історія свідчить: вірити брехунам-популістам не можна, вони заведуть країну у глухий кут. Ці люди звикли маніпулювати цифрами, вдаючись до найпримітивніших фальсифікацій. Досить подивитися на так звані “рейтинги кандидатів”, які весь час з’являються у ЗМІ. Якщо кандидата підтримує той чи інший олігарх – власник телеканалу, то у псевдо-рейтингах, оприлюднених цим каналом, він займає чільні позиції. Натомість у конкурентів – одне з останніх місць. Що ж робити рядовому виборцю? Начхати на ті брехливі цифри і при голосуванні покладатися лише на власний досвід й інтуїцію.

Залпи лайнометів

Чим ближчі вибори, тим більше компромату на конкурентів будуть викидати кандидати у президенти. У хід піде навіть порпання в чужій брудній білизні. На відміну від багатьох західних країн в Україні виборці майже не реагують на факти подружньої зради кандидатів на посаду, тому увага спеціалістів з дискредитації звертається на інші чинники.Особливо – факти корупції, ухиляння від податків, вивезення капіталів в офшори, наявність бізнесу на території країни-агресора тощо.

Останніми днями у вітчизняних ЗМІ розкручується скандал навколо підкупу виборців. Штаби провідних кандидатів звинувачують у цьому злочині один одного. Суспільство зацікавлене у найшвидшому з’ясуванні істини: адже доведений масовий підкуп виборців може привести до того, що результати виборів будуть визнані недійсними.

Москва дуже зацікавлена у такому розвитку подій. У пресі повідомлялося, що російська агентура готується до масштабних провокацій у день виборів, спрямованих на їхній зрив. У цьому контексті згадувалася і Чернівецька область. Робитиметься все для створення напруги у суспільстві під будь-яким приводом.Нині всіляко роздмухується конфлікт навколо переходу храмів з-під юрисдикції Московського патріархату до складу Православної Церкві України. Москва оголошує їх “рейдерським захватом” і погрожує всілякими карами тим, хто вирішив долучитися до української церкви. СБУ повідомляла, що російські агенти готувалися до підпалу не лише православних хамів, але і католицьких, і навіть синагог. У Кремлі курс взято на роздмухування масштабного міжрелігійного конфлікту в Україні.

Іде війна, а на ній можливе всяке. Треба бути готовими до ускладнення ситуації в країні й не вірити різноманітним брехунам і лайнометникам. Наша справа – обрати президента України, здатного забезпечити стійкість країни та її шлях на Захід. А після президентських виборів будемо готуватися до парламентських, на яких повинні привести до влади такі політичні сили, які реалізуватимуть продуману програму економічного розвитку України і зростання життєвого рівня її громадян. Обираючи президента, ми повинні бачити, чи має він підтримку подібних молодих сил, яким належить майбутнє.

peredplata